Тимчасове користування

552.

Свиней, овець тощо.

З метою охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення чи

вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та поліпшення стану во-

дних об'єктів відповідно до ст. 87 Водного кодексу України навколо

водних об'єктів встановлено водоохоронні зони. У межах даних тери-

торій зі спеціальним водоохоронним режимом забороняється або об-

межується городництво, садівництво, розорювання земель, облашту-

вання пасовищ, застосування стійких або сильнодіючих пестицидів,

влаштування гноєсховищ, звалищ сміття тощо. Порядок визначення

розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської

діяльності в них регламентується постановою Кабінету Міністрів

України від 8 травня 1996 р. № 486.

Певну специфіку має правове регулювання використання вод-

них об'єктів під час розведення, вирощування та вилову водних живих

ресурсів. Особливості їх правового режиму та перелік промислових

ділянок рибогосподарських водних об'єктів та їхніх частин визнача-

ється постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 р. №

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Земельного кодексу України можуть

передаватися у приватну власність земельні ділянки водного фонду,

на яких розташовано замкнені водойми площею до 3 га, у складі угідь

особистих селянських, фермерських та інших господарств. Варто за-

значити, що для сільськогосподарського водокористування водойма-

ми, які перебувають у приватній власності громадян України, не пе-

редбачено одержання спеціальних дозволів для їхніх власників. При

цьому повинні додержуватися права й обов'язки водокористувачів та

екологічні вимоги, передбачені законодавством.

Інформацію про водні об'єкти, їх кількісні та якісні характерис-

тики, а також про розподіл серед власників та первинних водокорис-

тувачів можна одержати з державного водного кадастру, порядок ве-

дення якого визначається постановою Кабінету Міністрів України від

8 квітня 1996р. № 413.

3. Правове регулювання надрокористування в сільському гос-

подарстві

Надра дедалі активніше використовують для ведення сільсько-

господарської діяльності. Зокрема, в недіючих шахтах вирощують

гриби, квіти, овочі та інші рослини. Надрами послуговуються для ви-

тримування виноматеріалів, зберігання харчової продукції тощо. Ко-

рисні копалини місцевого значення і прісні підземні води застосову-

ють для ведення сільськогосподарської діяльності.

Надрокористування у сільському господарстві також відзнача-

ється певними особливостями правового регулювання, які передбаче-

но в Кодексі України про надра, Гірничому законі України, Законі

України «Про державну геологічну службу» та іншими законодавчи-

ми та підзаконними нормативно-правовими актами. Істотною рисою

правовідносин, що складаються у сфері сільськогосподарського вико-

ристання надр, є конституційне закріплення надр як об'єкта права ви-

ключної власності Українського народу. Згідно з даною засадою кон-

ституційного ладу під час здійснення сільськогосподарської діяльнос-

ті надра можуть надаватися фізичним і юридичним особам лише у

Сільськогосподарське використання надр пов'язане переважно з

видобуванням корисних копалин місцевого значення. Відповідно до

ст. 23 Кодексу України про надра видобування місцевих корисних ко-

палин і торфу загальною глибиною розробки до 2 метрів можуть здій-

снювати безоплатно і без спеціальних дозволів власники землі та зем-

лекористувачі в межах наданих ним земельних ділянок. Згідно з по-

становою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 до

корисних копалин місцевого значення належать пісок, глина, крейда,

галька, гравій, ракуша, вапняк, гіпс, сапропель, гажа, лес, граніт, піс-

ковик, сланець, суглинок, супісок тощо.

Хоча підземні води, в тому числі прісні, належать до корисних

копалин загальнодержавного значення, використання для сільськогос-

подарських потреб прісних підземних вод також не потребує одер-

жання спеціальних дозволів, якщо глибина їх розробки становить до

20 метрів. При цьому використання зазначених місцевих корисних

копалин, торфу та прісних підземних вод має здійснюватися з метою

задоволення господарських та побутових потреб власників земельних

ділянок та землекористувачів.

Лише на підставі спеціального дозволу можливе використання

для потреб сільського господарства корисних копалин загальнодержа-

вного значення, а також прісних підземних вод та корисних копалин

місцевого значення, якщо перевищено дозволену загальну глибину

розробки або обсяги яких перевищують господарські та побутові по-

треби власників чи користувачів земельних ділянок.

Спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами надаєть-

ся Державною геологічною службою за погодженням з Мінприроди

України. Право на користування надрами документально оформлю-

ється актом про надання гірничого відводу. Відповідно до ст. 17 Ко-

дексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана

користувачам для цілей промислової розробки родовища, корисних

копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

(зокрема будівництвом та експлуатацією підземних споруд для збере-

ження харчових продуктів, утримання виноматеріалів, вирощування

рослин та грибів шахтним способом тощо).

Гірничі відводи для розробки корисних копалин місцевого зна-

чення надаються відповідно Верховною Радою Автономної Республі-

ки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами

за погодженням із територіальними органами гірничого нагляду в по-

рядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27

січня 1995 р. № 59. Варто зазначити, що відповідно до ст. 26 Кодексу

України про надра право надрокористування припиняється у разі, як-

Дата добавления: 2014-12-25