П. Навчальні цілі заняття

І. Актуальність теми

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

„Змістовий модуль 1 – Загальна неврологія.”

На занятті контролюються та закріплюються знання, які отримали студенти в процесі самостійної позааудиторної роботи, вивчаючи історію розвитку неврології, етапи еволюції нервової системи, основні принципи її будови та функціонування. Таке заняття підводить підсумок у вивченні важливих тем курсу неврології, а саме функцій чутливості, забезпечення довільних рухів, екстрапірамідної та координаційної систем. Визначення стану цих функцій надзвичайно важливе для оцінки діяльності нервової системи в цілому. Порушення цих функцій зустрічається у разі різних захворювань нервової системи - судинних, запальних, демієлінізуючих, травматичних, спадкових тощо. Вміти виявити синдроми рухових, чутливих, екстрапірамідних та координаційних розладів повинен лікар будь-якого фаху для забезпечення вірної діагностично-лікувальної тактики.

Заняття підводить підсумок у вивченні важливих розділів неврології, а саме патології черепних нервів, вегетативної та лікворної систем, вищих мозкових функцій. На занятті також контролюються та закріплюються знання, отримані студентами в процесі самостійної гюзааудиторної роботи з вивчення концепцій локалізації функцій у корі головного мозку, цито-та мієлоархітектоніки кори, міжпівкульних взаємовідношень, засвоєння ними сучасних додаткових методів обстеження неврологічних хворих.

Заняття спрямоване на узагальнення та систематизацію знань, навичок та вмінь, що отримані на попередніх заняттях, лекціях та в процесі самостійної позааудиторної роботи.

Знати:

1) історію розвитку неврології, етапи еволюції нервової системи, основні принципи її будови та функціонування (а=2);

2) будову чутливого аналізатора, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної та координаційної систем (а=2);

3) функції чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної систем та мозочка (а=2);

4) головні клінічні синдроми порушення функцій чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної систем та мозочка (а=2);

5) будову, функції чутливих та рухових систем всіх дванадцяти пар черепних нервів, клінічні синдроми їх ураження (а=2);

6) анатомічну будову, цито- та мієлоархітектоніку кори головного мозку, роботи В.О.Беца, історію вивчення та сучасні концепції локалізації функцій у корі головного мозку, міжпівкульні взаємовідношення, функціональну асиметрію півкуль (а=2);

7) клінічні симптоми порушень вищих мозкових функцій та синдроми ураження різних часток і півкуль головного мозку (а=2);

8) будову, функції та клінічні синдроми ураження сегментарного та надсегментарного відділів вегетативної нервової системи (а=2);

9) методи дослідження та характеристику спинномозкової рідини в нормі та за умови патології, методику проведення та оцінку результатів ліквородинамічних проб, види та механізми виникнення гідроцефалій (а=2);

10) ознаки менінгеального та гіпертензійного синдромів (а=2);

11) загальні характеристики, методики проведення, показання до використання, зміни показників електрофізіологічних, ультразвукових, рентгенологічних, медико-генетичних методів обстеження неврологічних хворих, а також методів нейровізуалізації (а=2).

Вміти:

1) дослідити функцію чутливої, рефлекторно-рухової, екстрапірамідної та координаційної систем (а=3);

2) виявити синдроми чутливих, рефлекторно-рухових, екстрапірамідних та координаційних порушень (а=3);

3) на матеріалі клінічного обстеження хворих узагальнити отримані дані та встановити топічний діагноз ураження нервової системи (а саме: чутливої, рухової, екстрапірамідної та координаційної систем (а=3).

4) дослідити функцію 12-ти пар черепних нервів та виявити синдроми порушень їх функцій (а=3);

5) дослідити вищі мозкові функції, виявити симптоми їх порушень та синдроми ураження різних часток і півкуль головного мозку (а=3);

6) дослідити функції сегментарного та надсегментарного відділів вегетативної нервової системи, виявити клінічні синдроми їх ураження (а=3);

7) діагностувати менінгеальний та гіпертензійний синдроми, виявляти ознаки гідроцефалії, проаналізувати показники спинномозкової рідини (а=3);

8) на матеріалі клінічного обстеження хворих узагальнити отримані дані та встановити топічний діагноз ураження нервової системи (а=3);

9) призначити індивідуальні схеми обстеження неврологічних хворих з використанням додаткових неінвазивних досліджень, а також проаналізувати результати проведених обстежень (а=3);

10) скласти родовід хворого і використовувати інші медико-генетичні методи для діагностики спадкових захворювань (а=3).

Дата добавления: 2014-12-25