Фаза 3. Удосконалення виробництва за допомогою системи канбан

ФАЗА 2. ЦИРКУЛЯЦІЯ КАНБАНІВ

Стадії циркуляції канбанів:

1. Коли деталі надходять на лінію збирання, канбани знімають з деталей і поміщають у стійку для зберігання канбанів вилучення.

2. Робочий забирає канбан вилучення зі стійки для карток та переміщує його на попередній процес, щоб вилучити деталі, необхідні для лінії збирання.

3. Потім робочий забирає канбан виробництва з піддону або контейнера і поміщає його у стійку для зберігання канбанів виробництва даного процесу. Канбан вилучення прикріплюється до піддону, наповненого деталями, і транспортує піддон назад на лінію збирання.

4. Канбан виробництва, розміщений у стійці для зберігання канбанів, є замовленням на виробництво деталей, які були вилучені і відправлені на збирання.

5. Пусті піддони переміщають у спеціально відведене місце.

6. Зібрані вузли комплектуються канбанами виробництва і переміщують в зону зберігання, розташовану на виробничій ділянці або у безпосередній близькості до неї, для того щоб робочий міг забрати їх у будь-який момент.

7. Канбани вилучення переміщують на попередній процес, щоб поповнити витрачені деталі та вузли.

1. Зниження кількості канбанів використовується як інструмент тонкого налаштування, при якому виявляються приховані проблеми.

2. Застосовуйте засоби візуального управління:

- визначте та маркуйте місця, в яких будуть зберігатися деталі та вироби між процесами;

- встановіть андони (лампочки та сигнальні пристрої) для повідомлення про зупинку конвеєра через виявлення дефектної продукції, а також за необхідності поповнити запас;

- встановлюйте трикутні канбани, як показники мінімальної точки замовлення.

В ресторанах застосовується проста форма канбана, коли офіціанти передають повідомлення поварам, інформуючи їх про те, що потрібно приготувати.

Harley-Davidson стала однією з перших компаній, яка звернула увагу на JIT. У 1960- роках багато країн мали власних виробників мотоциклів, які задовольняли в основному місцевий попит. У США це була Harley-Davidson, у Великобританії - BSA, у Німеччині - BMW. Але у 70-х роках стан справ у цій галузі різко змінився, і більшість раніше стабільних компаній виявились банкротами. Здебільшого це було викликано неочікуваним загостренням конкуренції з японськими компаніями: Honda, Yamaha, Suzuki, Kawasaki.

Ці чотири компанії могли постачати свої мотоцикли практично в будь-яку точку світу з більш високою якістю та за більш низькою ціною ніж у конкурентів. У 1978 році Harley-Davidson у США, намагалась, хоча і невдало, довести, що японські компанії продають мотоцикли на ринку за демпінговими цінами, тобто нижче витрат на виробництво. Але під час судових слухань було доведено, що операційні витрати у японських компаній на 30% нижчі ніж у Harley-Davidson. Однією з основних причин, які пояснювати такий стан справ, було використання ними режиму JIT.

Harley-Davidson зрозуміла, що зможе конкурувати на ринку, якщо використає аналогічні методи, і тому у 1982 році також прийняла на озброєння JIT. Для цього була розроблена програма „матеріали за необхідності”, аналог JIT, хоча на початку у компанії виникали складнощі з її впровадженням. За п’ять років компанія Harley-Davidson скоротила час на переобладнання на 75%, скоротила гарантійні витрати, пов’язані з відходами – на 60%, знизила запаси незавершеного виробництва на 22 млн. дол.. За цей же період продуктивність компанії зросла на 30%.

Дата добавления: 2014-12-25