Статус і місце психології серед інших наук

Психологія – це особлива наука. Мабуть, будь-який учений може сказати подібні слова про свою науку. Тому настільки важливо визначити риси цього особливого статусу психології. На думку Ю.Б. Гіппенрейтер, специфіка психології як науки серед інших наук, це:

- по-перше, наука про найбільш складне, що поки відомо людству. І тут важливо підкреслити, що мова йде саме про предмет дослідження – психіку, а не про метод її вивчення. З огляду на це, стає зрозуміло, що математика й фізика можуть здаватися більш складними в оволодінні, але психологія пов'язана з вивченням найбільш складних, незрозумілих і важкодоступних наукових таємниць, якими є людські думки, мотиви вчинків або структура пам'яті, наприклад. Знаменно, що з тієї ж думки починає свій трактат «Про душу» видатний давньогрецький філософ Аристотель. Він вважає, що серед інших знань, дослідженню про душу слід відвести одне з перших місць, тому що «воно – знання про найбільш піднесене й дивне»;

- по-друге, психологія перебуває на особливому положенні тому, що в ній ніби зливаються об'єкт і суб'єкт пізнання. Пояснимо на прикладі. Людина, перебуваючи в дитячому віці, не усвідомлює й не пам'ятає себе. Однак розвиток її йде швидкими темпами, вона вчиться ходити, бачити, розуміти, говорити. За допомогою цих здібностей вона пізнає світ; починає діяти в ньому; розширює коло свого спілкування. І от поступово до неї приходить і поступово наростає цілком особливе відчуття – власного «Я». Ті психічні здатності й функції, які дотепер служили дитині засобом для освоєння зовнішнього світу – фізичного і соціального, спрямовуються на пізнання самої себе; вони самі стають предметом осмислення й усвідомлення. Такий самий процес можна простежити в масштабі всього людства. У первісному суспільстві основні сили людей йшли на боротьбу за існування, на освоєння зовнішнього світу. Людство того періоду, подібно дитині, не пам'ятає себе. Поступово зростали сили й можливості людства. Завдяки своїм психічним здібностям люди створили матеріальну і духовну культуру; з'явилися писемність, мистецтво, науки. І от настав момент, коли людина поставила собі запитання: що це за сили, які дають їй можливість творити, досліджувати й підкоряти собі світ, яка природа її розуму, яким законам підкоряється її внутрішнє, душевне, життя? Цей момент і був народженням самосвідомості людства, тобто народженням психологічного знання. Якщо раніше думка людини спрямовувалася на зовнішній світ, то тепер вона спрямовувалася на саму себе. За допомогою мислення людина почала досліджувати саме мислення.

Отже, завдання психології незрівнянно складніші завдань будь-якої іншої науки, оскільки тільки в ній думка робить поворот на себе. Тільки в ній наукова свідомість людини стає її науковою самосвідомістю;

- по-третє, особливість психології полягає в її унікальних практичних наслідках. Практичні результати від розвитку психології мають стати не тільки незрівнянно значнішими результатів будь-якої іншої науки, але і якісно іншими. Адже пізнати щось – означає опанувати ним, навчитися ним керувати. Навчитися керувати своїми психічними процесами, функціями, здатностями – задача воістину грандіозна. Психологія вже зараз накопичила багато фактів, які свідчать, як нове знання людини про себе робить її іншою: змінює її відносини, цілі, її стани та переживання. Якщо ж знову перейти до масштабу всього людства, то можна сказати, що психологія – це наука, яка не тільки пізнає, але й конструює, творить людину.

В силу цих причин ми можемо стверджувати особливий статус психології серед інших наук.

Психологія належить до гуманітарних наук, однак вона тісно пов'язана з природничими та соціальними науками й дисциплінами. Так, вивчення психології передбачає знання біології, зокрема, особливостей будови й функціонування центральної й периферичної нервової системи. Оскільки людина – істота не тільки біологічна, але й соціальна, то знання психології припускає знайомство з основами соціології та історії. Психологічні особливості формування й розвитку особистості дають можливість розвитку педагогіки. Найбільш тісним і первісним в історичному плані є зв'язок психології з філософією, з надр якої психологія виділилася тільки в ХIХ столітті. Психологічна проблематика свідомості й особистості базується на філософському осмисленні цих понять. Математика, і більшою мірою її розділ – статистика, надає психології можливість застосування її методів для об'єктивації й перевірки одержуваних у психологічних дослідженнях результатів. Ряд психологічних галузей існує на межі психології з іншими науками.

Дата добавления: 2014-12-25