А. На рівні афективних (емоційних) зв'язків

Помічено, що чим самостійнішими стають діти, тим менше батьки знають, як з ними поводитись. Як тільки діти виростають, стають фінансово і психологічно незалежними, контроль над ними практично зникає. Втрата контролю підвищує стрес. Для багатьох батьків це асоціюється ще й з тим, що тепер вони не можуть захистити дитину від реального життя. Вони почувають себе неприкаяними, оскільки роль батька, на їхню думку, полягає в тому, що він надає своїм чадам захист і фінансову підтримку.

ПРОБЛЕМИ ОПІКИ НАД ДІТЬМИ

Страх перед відповідальністю – одна зі стресогених умов, що „переслідує” деяких людей. Відповідальність за свої емоції, коли, здається, усе спрямоване на те, аби розсердити та спровокувати прояв агресії,–все викликає такий стрес. Для того, щоб успішно управляти стресом, потрібно запам'ятати головне правило: не слід персоніфікувати ситуацію. Можна розсердитися, навіть розгніватися, але не ображатися.

ОСТРАХ ВЛАДИ Й ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Це концентрація уваги на своїх проблемах у той самий момент, коли існує страх їхнього прояву. Самонагляд–не тільки симптом стресу, але і його причина. Люди, постійно стурбовані тим, яке враження вони справляють на навколишніх, перестають бути природними, і справжнього контакту з ними не виходить. Оточуючі стають для них аудиторією, якою потрібно управляти і до якої потрібно виявляти увагу. Людям, які стикаються з подібними ситуаціями, потрібно пам'ятати: повага до себе людини, що виступає, завжди викликає відповідну повагу до неї слухачів.

ПІДВИЩЕНИЙ САМОКОНТРОЛЬ

Пообіцяв – виконуй”, „Я зважую кожне своє слово”, „Я роблю так, як вважаю за правильне”, „Я ніколи не змінюю своєї думки”–це формули тиску зобов'язань, які люди дуже часто беруть на себе поза нагальною потребою в них. Людям, які вважають, що слово–це обіцянка, а обіцянка–це, практично, клятва, слід стримуватися у роздачі обіцянок, які забезпечать їм стрес.

Професійне або учнівське життя молоді також може бути джерелом стресів. Тут Ви маєте можливість визначити свій рівень стресу за методикою Маркса-Андерсона (цит. за Годрфруа). Виберіть із зазначеного списку події, які Ви переживали протягом останніх 12 місяців, і вирахуйте шляхом додавання балів кожної з подій загальну суму балів. Якщо якась з подій переживалася неодноразово, помножте відповідну кількість балів на число повторень. Середнє число для студентської вибірки складає 767. Якщо у Вас вийшло число вище 767, Ваш рівень стресу вище за середній.

1. Смерть чоловіка (дружини) 87

2. Шлюб або освідчення з прийняттям пропозиції 77

3. Смерть близького родича 77

4. Розлучення 76

5. Поділ майна чоловіка і дружини 74

6. Вагітність (як фактор стресу для одного з

подружжя) 68

7. Смерть близького друга або подруги 68

8. Розрив міцного зв'язку (або заручин) 60

9. Примирення чоловіка і дружини 58

10. Проблеми в сексуальному плані 58

11. Значні зміни в стані здоров'я

або в поведінці одного з подружжя 56

12. Заручини 54

13. Зміна у відносинах (на краще або на

гірше) з партнером або партнеркою 50

14. Поява нового члена родини (народження дитини,

усиновлення, прийняття літньої людини на піклування) 50

15. Неприємності в родині партнера або партнерки 42

16. Зміна у звичках спільних візитів 41

17. Влаштування чоловіка на роботу або його звільнення 41

18. Значні зміни при зустрічах з родиною 26

Дата добавления: 2014-12-25