КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема №5. Методика гігієнічної оцінки виробничого освітлення. Принципи гігієнічного нормування. Основні напрями підтримання оптимальних параметрів виробничого освітлення
Тема 4. Фізичні шкідливі виробничі чинники (електромагнітні поля радіочастот, лазерне випромінювання). Гігієнічна характеристика, дія на організм робітників, гігієнічне нормування, заходи профілактики несприятливої дії. 1. Мета: вивчити принципи гігієнічного нормування електромагнітних полів виробничого середовища. Ознайомитись з основними параметрами, що нормуються та навчитися давати їх гігієнічну оцінку. 1.1.Знати: 1.1.1. Класифікацію, фізичні властивості, вплив на організм електромагнітних полів радіочастот (ЕМП) та лазерного випромінювання. 1.1.2.Принципи гігієнічного нормування електромагнітних полів радіочастот. 1.2. Вміти: 1.2.1. Давати гігієнічну оцінку параметрів електромагнітних полів радіочастот. 1.2.2. Розробляти заходи щодо профілактики несприятливої дії електромагнітних полів радіочастот на організм. 2. Питання для самостійної підготовки. 2.1. Основні дані про фізичні властивості ЕМП радіочастот та їх гігієнічне значення. 2.2. Класифікація радіохвильового діапазону електромагнітних (ЕМ) коливань. 2.3. Величини, в яких вимірюються параметри ЕМП. 2.4. ЕМП випромінювання як фактор виробничого середовища. 2.5. Виробництва та галузі народного господарства, в яких застосовують ЕМП радіочастот. 2.6. Вплив ЕМП радіочастот на організм, механізм дії. 2.7. Основні правила та методи вимірювання напруженості ЕМП. 2.8. Прилади ЕМ контролю, принципи їх роботи. 2.9. Гігієнічне нормування ЕМП радіочастот. 2.10. Вимоги до приміщень фізіотерапевтичних кабінетів, розміщення обладнання і організації робочих місць медперсоналу, який обслуговує УВЧ і СВЧ апарату. 2.11. Профілактичні заходи, спрямовані на обмеження шкідливого впливу на організм ЕМ хвиль. 2.12. Визначення поняття лазерного випромінювання. 2.13. Основні дані про фізичні властивості лазерів та їх гігієнічне значення. 2.14. Принцип дії оптичних квантових генераторів (ОКГ). 2.15. Класифікація оптичних квантових генераторів. 2.16. Механізм дії лазерного випромінювання на організм. 2.17. Основні прояви лазерного ураження організму. 2.18. Принцип нормування лазерного випромінювання, його особливості. Прилади контролю. 2.19. Вимоги до приміщень, де розміщуються лазери. 2.20. Заходи профілактики шкідливої дії лазерного випромінювання на організм людини. Структура та зміст заняття. Заняття починається з письмового (тестового або за питаннями для самостійної підготовки) контролю вихідного рівня знань та усного розбору питань даної теми. Після вирішення організаційних питань та інструкцій викладача студенти самостійно вивчають нормативні документи за темою (ДСН 476-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів радіочастот»). Далі студенти виконують практичну роботу: за даними ситуаційної задачі проводять гігієнічну оцінку ЕМП у виробничому середовищі. За результатами оцінки складається гігієнічний висновок. Робота оформлюється протоколом. 4. Література. 4.1 Основна: 4.1.1.Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 165-188. 4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993. 4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – С. 95-111. 4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981. 4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986. 4.2. Додаткова: 4.2.1. ДСН 476-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами ЕМП». 4.2.2. Гигиена труда при воздействии электромагнитных полей / Под ред. В.Е.Ковшило. – М.: Медицина, 1983. 4.2.3. Давыдов Б.И. и др. Биологическое действие, нормирование и защита от электромагнитных излучений. – М.: Энергоатомиздат, 1984. 4.2.4. Думанський Ю.Д. та ін. Вплив електромагнітних полів радіочастот на людину. – К.: Здоров’я, 1975. 4.2.5. Сердюк А.М. Взаємодія організму з електромагнітними полями як з фактором навколишнього середовища. – К.: Наукова думка, 1977. 4.2.6. Справочник по гигиене труда / Под ред. Б.Д.Карпова, В.Е.Ковшило. – Л.: Медицина, 1979. 4.2.7. Физиологические факторы. Экологическая оценка и контроль. Том 2. – М.: Медицина, 1999. 1. Мета: вивчити принципи гігієнічного нормування виробничого освітлення. Оволодіти методикою вимірювання величини освітленості. Навчитися давати гігієнічну оцінку природного та штучного освітлення. 1.1. Знати: 1.1.1. Залежність основних функцій зору від освітлення. 1.1.2. Характеристику джерел світла та світильників, які використовуються на виробництві. Види та системи виробничого освітлення. 1.1.3. Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення, принципи гігієнічного нормування. 1.1.4. Методи дослідження природного та штучного освітлення. 1.2. Вміти: 1.2.1. Визначити інструментальними та розрахунковими методами рівень природного та штучного освітлення. 1.2.2. Визначити нормовану величину показників виробничого освітлення в залежності від умов зорової роботи. 1.2.3. Давати гігієнічну оцінку виробничого освітлення згідно з вимогами діючих нормативних документів. 2. Питання для самостійної підготовки. 2.1. Виробничо-гігієнічне значення раціонального освітлення. 2.2. Основні світлові поняття і одиниці вимірювання. 2.3. Основні функції зорового аналізатору і їх гігієнічне значення. 2.4. Види і системи виробничого освітлення. 2.5. Гігієнічна і світлотехнічна характеристики джерел світла і світильників. 2.6. Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення. 2.7. Принципи гігієнічного нормування природного, штучного і суміщеного освітлення. 2.8. Методика вимірювання виробничого освітлення. 2.9. Основні заходи щодо забезпечення раціонального виробничого освітлення. 3. Структура та зміст заняття: Заняття починається з письмового (тестового або за питаннями для самостійної підготовки) контролю вихідного рівня знань та усного розбору питань даної теми. Після вирішення організаційних питань студенти за участю викладача вивчають документ, який регламентує вимоги до виробничого освітлення (СНиП ІІ – 4-79). Викладач також знайомить студентів з ДСТУ Б В.2.2.-6-97 та характеризує прилади для вимірювання освітленості (люксметр Ю-116 та фотометр цифровий ТЕС - 0693). Далі студенти отримують завдання та виконують практичні роботи згідно додатків 1 і 2. За результатами оцінки даних вимірювань та даних, викладених у задачах складаються гігієнічні висновки. Наприкінці заняття студенти доповідають результати роботи, обговорюють з участю викладача висновки та підписують протоколи. 4. Література: 4.1 Основна: 4.1.1.Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 144-164. 4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993. – С. 344-357. 4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – С. 310-325. 4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981. – С. 250-284. 4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986. – С. 106-118. 4.2. Додаткова: 4.2.1. Строительные нормы и правила. Ч. 2. Нормы проектирования. Гл. 4. Естественное и искусственное освещение: СНиП ІІ – 4 – 79: Утв. Госстроем СССР. – М.: Стройиздат, 1979. 4.2.2. ДСТУ Б В.2.2.-6-97 (ГОСТ 24940-96). Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості. 4.2.3. Глаголева Т.А., Рябец В.А. Нормирование искусственного освещения производственных помещений в СССР и за рубежом. – М.: ВЦНИИОТ, 1975. 4.2.4. Зоз Н.И. Оценка промышленного освещения // Методы оценки производственной среды промышленных предприятий / Под ред. Н.Ф.Измерова, Ю.Г.Широкова. – М., 1980. 4.2.5. Кроль Ц.И., Мясоедова Е.И., Терешкевич С.Г. Качество промышленного освещения. – М.: Энергоатомиздат, 1991. 4.2.6. Методические разработки к практическим занятиям по гигиене труда / Под ред. Н.Ю. Тарасенко. – М.: Минздрав СССР, 1980. 4.2.7. Методические указания по проведению предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях. – М.: Минздрав СССР, 1976. 4.2.8. Навроцкий В.К. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1974. 4.2.9. Осуществление предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях (МУ № 4421-87). 4.2.10. Справочник по гигиене труда. – 2 – е изд., перераб. и доп. – Л.: Медицина, 1979. 4.2.11. Черниловская Ф.М. Освещение промышленных предприятий и его гигиеническое значение. – Л.: Медицина, 1971. Додаток 1
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 556; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |