Тема №7. Хімічні шкідливі виробничі чинники, класифікація, механізм дії, гігієнічне нормування, заходи профілактики гострих та хронічних інтоксикацій на виробництві

Вимірювання концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії гравіметричним методом та оцінка їх вмісту в повітрі робочої зони

Визначення та гігієнічна оцінка дисперсності пилу в повітрі робочої зони

Викладач демонструє препарати пилу, підготовлені для вивчення дисперсності. Студенти самостійно розглядають препарати під мікроскопом та визначають розмір кількох пилових часток без розрахунку дисперсності.

Дисперсність пилу визначається та оцінюється за змістом ситуаційних задач.

Додаток 2

Викладач демонструє установку для відбору проб повітря робочої зони при визначенні вмісту фібро генних аерозолів (електроаспіратори М-822 і «Тайфун»). Студенти також знайомляться (демонстраційно) з методикою зважування аерозольних фільтрів ФПП-18 на електронних вагах ВЛ-200. Концентрація аерозолів в повітрі робочої зони визначається та оцінюється за даними ситуаційних задач.

1. Мета: вивчити основні принципи і методичні прийоми виробничої токсикології, навчитися визначати токсичність та шкідливість промислових отрут на підставі їх фізико-хімічних показників і показників токсикометрії, освоїти методику розрахунку ОБРД шкідливих речовин, що впроваджуються у виробництво та визначати клас їх небезпеки.

1.1.Знати:

1.1.1. Основні поняття, завдання, принципи та методичні прийоми виробничої токсикології.

1.1.2. Особливості дії виробничих ядів на організм.

1.1.3. Етапи токсикологічної оцінки виробничих отрут.

1.2. Вміти:

1.2.1. Визначати токсичність та небезпечність виробничих отрут на основі їх фізико-хімічних показників і показників токсикометрії.

1.2.2. Використовувати математичні методи розрахунку ОБДР шкідливих речовин, що впроваджуються у виробництво.

1.2.3. Встановлювати клас небезпеки виробничих отрут за показниками токсикометрії.

2. Питання для самостійної підготовки.

2.1. Визначення поняття, мета і основні завдання промислової токсикології як складової частини гігієни праці.

2.2. Класифікація виробничих отрут в залежності від їх хімічної структури, агрегатного стану, ступеню токсичності та небезпечності, характеру і механізму впливу на організм тощо.

2.3. Шляхи надходження виробничих отрут в організм у виробничих умовах.

2.4. Розподіл виробничих отрут в організмі в залежності від фізико-хімічних властивостей тощо.

2.5. Основні шляхи метаболічного знешкодження виробничих отрут. Шляхи виведення отрут з організму.

2.6. Характер дії виробничих отрут на організм.

2.7. Основні прояви специфічної та неспецифічної (паратоксичної) дії виробничих отрут на організм. Метатоксична дія.

2.8. Токсикометрія, основні параметри токсичності і небезпечності виробничих отрут.

2.9. Поняття про кумуляцію та адаптацію.

2.10. Поняття про гострі та хронічні професійні інтоксикації.

2.11. Принципи гігієнічної регламентації виробничих отрут у повітрі робочої зони.

2.12. Гранично допустима концентрація виробничих отрут у повітрі робочої зони, визначення поняття, етапи її встановлення.

2.13. Основні напрями профілактики несприятливої дії хімічних чинників на організм працюючих.

3. Структура та зміст заняття.

Заняття починається з письмового (тестового або за питаннями для самостійної підготовки) контролю вихідного рівня знань та усного розбору питань даної теми. Після розбору теоретичного матеріалу кожний студент отримує індивідуальне завдання у вигляді ситуаційних задач. Користуючись формулами, таблицями та довідково-нормативними матеріалами (видаються на занятті), студент вирішує задачі та складає обґрунтовані висновки. Робота оформлюється протоколом.

4. Література.

4.1 Основна:

4.1.1. Гігієна праці (методи досліджень та санітарно-епідеміологічний нагляд). – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 244-262.

4.1.2. Гігієна праці: підручник / А.М. Шевченко, С.В. Алексєєв, Г.О.Гончарук та ін.; за ред. проф. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1993. – С. 228-268.

4.1.3. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. – М.: Медицина, 1988. – С. 195-227.

4.1.4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене труда: под ред. З.И.Израэльсона, Н.Ю.Тарасенко. – М.: Медицина, 1981. – С. 162-186.

4.1.5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда: под ред. А.М.Шевченко. – К.: Вища школа, 1986. – С. 164-180.

4.2. Додаткова:

4.2.1. Елизарова О. Н. Определение пороговых доз промышленных ядов при пероральном введении. – М.: Медицина, 1971.

4.2.2. Заугольников С.Д. и др. Экспрессные методы определения токсичности и опасности химических веществ. – Л.: Медицина, 1978.

4.2.3. Каган Ю.С. Общая токсикология пестицидов. – К.: Здоров’я, 1981.

4.2.4. Методические рекомендации по исследованию канцерогенных свойств химических веществ и биологических продуктов в хронических опытах на животных. - № 2453-81. – М.: Минздрав СССР, 1981.

4.2.5. Методические указания к постановке исследований для обоснования санитарных стандартов вредных веществ в воздухе рабочей зоны. - № 2163. – М.: Минздрав СССР, 1980.

4.2.6. Методические указания к установлению ориентировочных безопасных уровней воздействия вредных веществ в воздухе рабочей зоны. - № 4000. – М.: Минздрав СССР, 1985.

4.2.7. Методы экспериментального исследования по установлению порогов действия промышленных ядов на генеративную функцию с целью гигиенического нормирования. Метод. рекомендации. – М.: Минздрав СССР, 1978.

4.2.8. Михеев М. М., Михалева А. А. Экспресс-оценка токсичности химических веществ и расчёт гигиенических регламентов. – Л.: ЛИУВ им. С.М. Кирова, 1986.

4.2.9. Основы общей промышленной токсикологии: Руководство / Под ред. Н.А. Толоконцева, В.А. Филова. – Л.: Медицина, 1976.

4.2.10. Оценка воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование предельно допустимых уровней загрязнения кожи: Метод. рекомендации. – М.: Минздрав СССР, 1980.

4.2.11. Общая токсикология / Под ред. Б. А. Курляндского, В. А. Филова. – М.: Медицина, 2002.

4.2.12. Румянцев Г. И., Новиков С. М. Ориентировочная оценка токсичности химических веществ: Учеб. пособие. – М.: МОЛМИ, 1979.

4.2.13. Саноцкий И. В. Методы определения токсичности и опасности химических веществ (токсикометрия). – М.: Медицина, 1970.

4.2.14. Саноцкий И. В., Уланова И. П. Критерии вредности в гигиене и токсикологии при оценке опасности химических соединений. – М.: Медицина, 1975.

4.2.15. Саноцкий И. В., Фоменко В. Н. Отдалённые последствия влияния химических соединений на организм. – М.: Медицина, 1979.

4.2.16. Сидоров К. К. Система обоснования коэффициента запаса при установлении ПДК летучих веществ в воздухе рабочей зоны // Гигиена труда и профзаболевания. – № 3. – 1980.

Додаток 1

Дата добавления: 2014-12-25