Основні етапи розроблення і реалізацій стратегій корпорацій

Основні типи стратегій.

З урахуванням чотирьох стратегічних профілів зарубіжних корпорацій у практиці виокремлюють чотири типи міжнародних стратегій: міжнародні, мультиринкові, транснаціональні та глобальні. Детальні їх характеристики наведені в табл. 5.1.

Таблиця 5.1.

Основні характеристики стратегій

Назва стратегії, приклад	Характерні ознаки	Позитивні риси	Негативні риси
Міжнародна стратегія («Мак-Дональдс», «Майкрософт», «Ай-Бі-Ем», «Проктер енд Гембл»)	Тиражування однієї і тієї ж продукції в різних країнах. Концентрація виробництва в країні походження. Розміщення виробництва і маркетингу в інших країнах	Відносно низькі витрати на виробництво завдяки передачі основних умінь і продуктів, що використовуються в країні	Відсутність адаптації до місцевих умов. Обмежені вигоди від масштабів виробництва і місцевих умов
Мультиринкова стратегія («Дже-нерал Моторс» та інші автомобільні компанії, аудиторські фірми)	Індивідуалізація продукції для різних ринків. Розміщення виробництва, маркетингу в багатьох різних країнах	Адаптація до місцевих умов	Обмежена передача знань і продуктів між країнами. Обмежені вигоди від масштабів виробництва і розміщення
Глобальна стратегія («Інтел», «Мо-торола», «Тексас Інструмент»)	Централізоване виробництво і маркетинг розміщені у країнах з найменшими виробничими витратами	Вигоди від відповідної локалізації основних процесів. Результати від економії на масштабах	Відсутність адаптації до місцевих умов
Транснаціональна стратегія («Кате-рпілар Тракор», «Юнілевер»)	Одночасна економія на масштабах і передачі знань і продуктів між країнами	Вигоди від ефекту масштабів та адаптації до місцевих умов	Небезпека відсутності концентрації на витратах і місцевих ринках і прийняття міжнародної стратегії

Основні етапи стратегічного планування наведені на рис. 5.2.

Місії (бачення) міжнародних корпорацій не мають єдиної структури. Однак деякі з елементів часто спостерігаються у формулюваннях місій. Серед них: продукти (послуги), цільові споживчі, ринки, технології, пріоритети, конкурентні переваги, філософія, публічний імідж, ставлення до працівників, відносини з партнерами, інтереси акціонерів і т. ін.

Поширеною є модель місії, розроблена групою фахівців Ешридського центру стратегічного менеджменту під керівництвом Е. Кембела, наведена на рис. 5.3.

Рис. 5.2. Процес стратегічного планування

Рис. 5.3. Ешридська модель місії

Варто звернути увагу й на те, що корпорації різних країн приділяють неоднакове значення визначенню місії. На думку англійського дослідника Р. Коха, відчуття місії притаманно лише 10 % великих фірм Великобританії, 20 % ‒ США та половині японських корпоративних гігантів.

Аналіз зовнішнього (міжнародного) середовища здійснюється у такій послідовності:

1) адаптація глобальних стратегічних планових перспектив до умов країни функціонування;

2) загальне вивчення всіх ринків;

3) початкове вивчення макроекономічних процесів;

4) виключення закритих і неважливих ринків, для виходу на які корпорація не має надійних підстав;

5) детальніше вивчення макроекономічних процесів;

6) виявлення обмежень у середовищі: освітніх, правових, поведінкових, соціальних, політичних. Виключення країн, що мають небажані ключові обмеження, або ж встановлення для них низьких пріоритетів;

7) детальний мікроаналіз країн, що залишились (з високими та середніми пріоритетами);

8) створення бази даних щодо всіх ключових обмежень діяльності фірм у вибраних країнах шляхом відвідування цих країн провідним персоналом, отримання інформації і порад від кваліфікованих місцевих експертів;

9) конкурентний аналіз;

10)виявлення конкурентних позицій фірми на світових і локальних ринках і створення бази даних за фірмами і галузями;

11)проектування продуктових ліній;

12)виявлення продуктів-лідерів, необхідності адаптації продуктів, моделей попиту;

13)відповідальне планування входів на зарубіжні ринки;

14)функціональна діяльність: деталізація робіт, укомплектування персоналу, взаємозв'язки між країнами, зонування, податкові питання, переговори зі спеціального регулювання, зобов'язання постачальників і т. ін.

15)прогнози і тенденції розвитку по країнах.

Результати такого аналізу можуть набувати форми географічної матриці, один із прикладів якої наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Еволюційна матриця для Східної Європи

Країни	Економічний потенціал	Сприйняття іноземних інвестицій	Темпи реформ
Більш обнадійливі
Чехія	В+	В	С-
Угорщина	В	А	А
Обнадійливі
Польща	С+	А	А
Менш обнадійливі
Болгарія	С	В	С-
Румунія	Д+	С-	F

Примітка. А ‒ найвищий рівень; В ‒ найнижчий рівень.

Результатом внутрішньокорпоративного аналізу і SWOT-аналізу в цілому мають бути так звані ключові фактори успіху, тобто такі чинники, за допомогою яких фірма може ефективно конкурувати в обраній ринковій ніші.

Важливо конкретно уявляти варіанти формулювання цілей міжнародних корпорації, які охоплюють:

1) прибутковість (рівень прибутків;оборотність активів, інвестицій, капіталу, продажів; щорічний приріст прибутку; щорічний приріст виплат на акцію);

2) маркетинг (загальний обсяг продажів; ринкова частка ‒ на світовому, регіональному, національному рівнях; приріст обсягу продажу;» зростання частки ринку; інтеграція національних ринків для підвищення ефективності маркетингу);

3) виробництво (співвідношення між обсягами зарубіжного і внутрішнього виробництва; масштабність завдяки міжнародній виробничій інтеграції; рівень якості та витрати на контроль; запровадження ефективних методів виробництва);

4) фінанси (фінансування зарубіжних філій за рахунок утримуваного філіями прибутку або місцевих позик; оподаткування ‒ мінімізація глобальних податкових платежів; оптимізація структури капіталу; менеджмент валютних операцій ‒ мінімізація збитків при коливаннях валютних курсів);

5) персонал (розвиток менеджерів із глобальною орієнтацією; розвиток менеджменту в країнах-господарях).

1. Після розроблення стратегії настає етап її реалізації, який набуває винятково важливого значення. Опитування вищих менеджерів провідних міжнародних корпорацій показали, що здатність реалізувати стратегію значно важливіша, ніж якість самої стратегії. У цьому зв'язку потрібно зважити на формування останніми роками особливого типу зарубіжних корпорацій ‒ стратегічно орієнтованих організацій, що приділяють ретельну увагу питанням реалізації стратегій за допомогою спеціальних управлінських інструментів.

Стратегічно фокусовані організації використовують специфічний інструмент менеджменту, що одержав назву «збалансованого табло» (Balansed Scorecard), який ґрунтується на п'яти принципах:

1. Перетворення стратегії на операційні інструменти (стратегічні карти, збалансоване табло).

2. Орієнтація всіх складових організації на стратегію (корпоративні ролі, синергії ділових підрозділів, синергії окремих послуг).

3. Доведення стратегії до щоденної діяльності кожного працівника (стратегічне усвідомлення, особисте табло, збалансовані виплати).

4. Перетворення стратегії на процес, що продовжується (зв'язок бюджетів і стратегій, аналітичні та інформаційні системи, стратегічне навчання).

5. Мобілізація змін завдяки лідерству виконавчих керівників (мобілізація, процес керівництва, система стратегічного менеджменту).

Слід наголосити на тісному зв'язку між стратегічним і тактичним плануванням. Останнє передбачає розроблення різних типів корпоративних планів і контроль за їх виконанням. Процес планування в міжнародній компанії «Мацусіта» (Японія) наведено на рис. 5.4.

Рис. 5.4. Процес планування в міжнародній компанії «Мацусіта» (Японія)

Слід особливо зазначити можливість виникнення потенціального конфлікту між цілями самої корпорації, з одного боку, та економічними і політичними цілями країн-господарів, в яких оперують корпорації, ‒ з іншого. У переважній більшості країн вирішальну роль у запобіганні таким конфліктам відіграють уряди та їх установи.

Можливі підстави для виникнення конфлікту корпоративних і національних цілей:

‒ невідповідність між сприятливим балансом платежів у країну (поліпшення життєвих стандартів для її громадян) і цілями транснаціональних компаній;

‒ співвідношення між прибутковістю зарубіжних підрозділів і репатріацією прибутку до штаб-квартири компанії;

‒ негативний вплив потоків прибутку на баланс платежів країн-господарів;

‒ вплив державних чиновників на планування діяльності міжнародних компаній в інших країнах (різні позиції, досвід, цінності у менеджерів і чиновників).

ТЕМА 6. ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ.

6.1. Фінансова стратегія корпорації.

6.2. Джерела фінансування розвитку корпорації.

6.3. Методи фінансового планування.

6.4. Планування грошових потоків.

6.5. Фінансовий план.

Дата добавления: 2014-12-25