Порядок визначення ринкової вартості цінних паперів

Для визначення ринкової вартості цінних паперів в банками в Україні використовується методика, розроблена НБУ у Положенні “Про порядок формування резерву під операції банків з цінними паперами”.Ця методика розроблена для визначення розрахункової ринкової вартості тих цінних паперів, які є в портфелі банку і не мають активного ринку.Визначення розрахункової ринкової вартості групи цінних паперів передбачає два етапи:1) проведення аналізу дисконтованих у часі майбутніх грошових потоків на підставі реальної оцінки обсягу та часу виникнення таких потоків і ставки дисконту, що відповідає нормі дохідності альтернативних інвестиційних проектів із подібним строком дії та ступенем ризику (фактор ризику фондового ринку);2) визначення фінансового стану та результатів роботи емітента (фактор ризику емітента).

Для потреб формування резерву під операції банків з цінними паперами ринкову вартість цінного паперу визначають в залежності від портфелю банку, до якого він віднесений.

Порядок визначення ринкової вартості цінних паперів в портфелі банку на продаж. Банк для розрахунку резерву за цінними паперами, що обліковуються в портфелі банку на продаж та внесені до біржового реєстру, має брати справедливу вартість цінного папера, визначену за його котирувальною ціною покупця (ціною bid) за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця.

У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера, який внесено до біржового реєстру, за його останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п’яти робочих днів звітного місяця.

Для акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, справедлива вартість яких не може бути визначена банком, та за якими є ризик цінного папера, сума очікуваного відшкодування визначається як потенційний дохід інвестора від володіння цінним папером, зважений на показник безризиковості цінного папера та дисконтований на п’ять років з періодом дисконтування один рік під поточну ринкову ставку дохідності найтривалішого строку, і розраховується за такою формулою:

, (12.1)

де ОВ1 – сума очікуваного відшкодування за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;

S – знак суми;

Д t – потенційний дохід інвестора від володіння цінним папером. Частка інвестора в капіталі емітента враховується в останній період дисконтування. У разі отримання від’ємного значення показника Д t або відсутності інформації про емітента до розрахунку береться нуль;

Прцп – показник ризику цінного папера;

d – поточна ринкова ставка дохідності (у відсотках річних);

t – порядковий номер періоду дисконтування (рік);

5 – загальна кількість періодів дисконтування.

Для боргових цінних паперів сума очікуваного відшкодування визначається як сума оцінених величин майбутніх грошових потоків за цінним папером, зважених на показник безризиковості цінного папера та дисконтованих на відповідну за строком поточну ринкову ставку дохідності, і розраховується за такою формулою:

, (12.2)

де – сума очікуваного відшкодування за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж;

S – знак суми;

– оцінена величина майбутнього грошового потоку за цінним папером, який припадає на період t;

– показник ризику цінного папера;

d – поточна ринкова ставка дохідності (у відсотках щоденних);

t – кількість днів з часу розрахунку резерву до дати виникнення майбутнього грошового потоку;

n – загальна залишкова кількість днів дії фінансового інструменту з дня розрахунку резерву.

Порядок визначення ринкової вартості цінних паперів в портфелі банку до погашення. Ринкова вартість, як і в портфелі банку на продаж, буде дорівнювати сумі очікуваного відшкодування за цінним папером. Сума очікуваного відшкодування за цінним папером визначається як сума оцінених величин майбутніх грошових потоків за цінним папером, зважених на показник безризиковості цінного папера та дисконтованих на ефективну ставку відсотка цього цінного папера, і розраховується за такою формулою:

, (12.3)

де – сума очікуваного відшкодування за цінними паперами в портфелі банку до погашення;

S – знак суми;

– оцінена величина майбутнього грошового потоку за цінним папером, який припадає на період t;

– показник ризику цінного папера;

d – ефективна ставка відсотка за цінним папером (значення, що відповідає тривалості періоду дисконтування). Ефективною ставкою відсотка для цінних паперів із фіксованою ставкою є ефективна ставка відсотка, що була визначена під час їх первісного визнання; ефективною ставкою відсотка для цінних паперів із плаваючою (змінною) ставкою відсотка є ефективна ставка відсотка, що була визначена під час останньої зміни номінальної ставки;

t – порядковий номер періоду дисконтування (день, місяць, квартал, рік відповідно до обраного банком методу визнання доходу);

n – загальна залишкова кількість періодів дисконтування з дня розрахунку резерву.

Порядок визначення ризику цінного папера. Визначення показника ризику цінного папера здійснюється за результатами комплексного аналізу фінансового стану емітента, виду цінного папера та його поточної вартості, а також усієї наявної в розпорядженні банку достовірної інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

Джерелами інформації щодо фінансового стану емітента є, зокрема, його установчі документи, фінансова, податкова та статистична звітність, інша інформація щодо його діяльності, яка може забезпечити формування банком професійного судження про втрату економічної вигоди за кожним видом цінного папера.

Джерелами інформації щодо обігу відповідного цінного папера на фондовому ринку можуть бути оприлюднені котирування цінних паперів, які внесено до біржового реєстру на фондових біржах, дані щодо перебування цінного папера в лістингу бірж.

Значення показника ризику цінного папера визначається відповідно до класу емітента такого папера згідно з табл. 12.1.

Отримане значення може бути відкориговане в разі наявності додаткового забезпечення (у тому числі гарантійного) за умовами емісії відповідного цінного папера, а також даних щодо поточного кредитного рейтингу емітента та/або цінних паперів емітента.

Визначення класу емітента здійснюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів НБУ щодо порядку формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Таблиця 12.1

Порядок визначення показника ризику цінного паперу

Клас емітента	Значення показника ризику цінного паперу
Клас А	0,0
Клас Б	0,0
Клас В	0,2
Клас Г	0,5
Клас Д	1,0

Якщо емітент цінних паперів є одночасно позичальником банку, то значення показника ризику цінного папера не може бути більшим, ніж значення коефіцієнта резервування для заборгованості такого позичальника, яке визначено з урахуванням його фінансового стану та обслуговування боргу.

Якщо умовами емісії (випуску) цінних паперів передбачено додаткове забезпечення їх погашення у вигляді гарантій органів державної влади або через забезпечення емітентом якості іпотечного покриття за іпотечними облігаціями, то до розрахунку суми очікуваного відшкодування мають братися відкориговані значення показника ризику цінного папера, що наведені в табл. 12.2:

Таблиця 12.2.

Порядок визначення показника ризику цінного паперу за наявності забезпечення

Клас емітента	Значення показника ризику цінного паперу
Клас А+ забезпечення	0,0
Клас Б+ забезпечення	0,0
Клас В+ забезпечення	0,0
Клас Г+ забезпечення	0,2
Клас Д+ забезпечення	1,0

Наведені в табл. 12.2 відкориговані значення показника ризику цінного папера слід брати до розрахунку лише щодо тих потоків коштів, які повністю забезпечені відповідними гарантійними механізмами. До решти потоків коштів за такими цінними паперами повинні застосовуватися значення показника ризику цінного папера, що наведені в табл. 12.1.

Під час аналізу операцій з векселями для визначення показника ризику цінного папера банк може оцінювати або векселедавця, або будь-яку зобов’язану за векселем особу. Для операцій з векселями встановлюються значення показника ризику цінного папера, що наведені в табл. 12.3:

Таблиця 12.3.

Порядок визначення показника ризику цінного паперу за операціями з векселями

Клас зобов’язаної за векселем особи	Відкориговане начення показника ризику цінного паперу
Клас А	0,0
Клас Б	0,2
Клас В	0,5
Клас Г	1,0
Клас Д	1,0

У разі отримання від рейтингового агентства (яке має право визначати рейтингові оцінки згідно із законодавством України) рейтингової оцінки емітента або цінних паперів емітента до розрахунку суми очікуваного відшкодування можуть братися уточнені значення показника ризику цінного папера (без урахування класу емітента), що наведені в табл. 12.4.:

Таблиця 12.4.

Порядок визначення показника ризику цінного паперу у разі надання оцінки рейтинговим агенством

Рейтингова оцінка емітента або цінних паперів емітента	Уточнене значення показника ризику цінного паперу
“інвестиційний клас”	0,0
Спекулятивні інвестиції	0,5
Дефолт	1,1

Рейтингове агентство має бути незалежним від банку, тобто не матиме з ним пов'язаних осіб та конфлікту інтересів.

Під час використання рейтингових оцінок для уточнення значення показника ризику цінного папера банк повинен ураховувати те, що в разі наявності:

¾ одночасно рейтингів емітента та рейтингів цінних паперів емітента банк повинен використовувати рейтинги цінних паперів та ігнорувати рейтинги емітента;

¾ одночасно двох різних рейтингів одного емітента або двох різних рейтингів цінних паперів емітента (які вказують на різні значення показника ризику цінного папера) банк повинен визначати значення показника ризику цінного папера на підставі нижчого рейтингу;

¾ одночасно трьох та більше різних рейтингів одного емітента або трьох і більше різних рейтингів цінних паперів емітента (які вказують на різні значення показника ризику цінного папера) банк повинен визначати значення показника ризику цінного папера на підставі нижчого рейтингу з двох найвищих.

Значення показника ризику цінних паперів, що емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком, установлюється на рівні 0,0. Значення показника ризику облігацій місцевих позик установлюється на рівні 0,2.

Значення показника ризику цінного папера встановлюється на рівні 1,0 незалежно від класу емітента:

а) за борговими цінними паперами, за якими є затримка погашення номіналу або відсотків понад сім календарних днів;

б) за всіма борговими цінними паперами одного емітента, якщо щонайменше за одним із випусків (або видів) цінних паперів цього емітента є затримка погашення номіналу або відсотків понад 30 днів;

в) за цінними паперами, які банк отримав шляхом переоформлення будь-якої заборгованості.

Банк зобов’язаний надавати інформацію, на підставі якої було визначено клас емітента, представникам органу банківського нагляду на перший запит. Ненадання такої інформації є підставою для застосування заходів впливу відповідно до законодавства України.

Дата добавления: 2014-12-25