Порядок формування резерву під операції банку з цінними паперами

Для розрахунку та формування резерву банк зобов’язаний здійснювати перегляд цінних паперів, які класифіковані ним до портфеля на продаж і портфеля до погашення, не рідше одного разу на місяць з дати визнання їх на балансі. За результатами аналізу фінансового стану емітентів, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в розпорядженні банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку банк визначає нестандартні цінні папери, під які мають створюватися резерви.Розрахунок резерву за операціями з цінними паперами здійснюється залежно від їх класифікації до відповідного портфеля та методу визначення балансової вартості.Банк зобов’язаний розробити та затвердити рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення, яке має містити:1) умови та підстави віднесення цінного папера до відповідного портфеля з урахуванням наміру його придбання і можливості утримання;2) порядок оцінки цінних паперів (у тому числі докладний перелік критеріїв, що є об’єктивними доказами зменшення корисності цінних паперів);3) порядок оцінки ризику цінного папера (у тому числі порядок оцінки ризику емітента, наявності додаткового забезпечення та рейтингових оцінок);4) опис обраних банком методів визначення справедливої вартості відповідних цінних паперів, у тому числі критеріїв, що забезпечують достовірність цих методів;5) опис методів розрахунку суми очікуваного відшкодування за цінними паперами в портфелях банку на продаж і до погашення, у тому числі критерії оцінки майбутніх грошових потоків;6) порядок і критерії оцінки зменшення корисності за інвестиціями в асоційовані та дочірні компанії;7) порядок документального оформлення і підтвердження оцінки цінних паперів.Банк зобов’язаний уживати всіх необхідних заходів для отримання інформації, яка необхідна для здійснення аналізу ризику цінного папера, у тому числі для оцінки показника ризику емітента, за всіма цінними паперами, що перебувають у портфелі на продаж та в портфелі до погашення.Уся інформація, що використовується банком для оцінки операцій з цінними паперами, у тому числі для оцінки фінансового стану емітента, має бути доступна органам управління та підрозділам внутрішнього контролю банку, зовнішнім аудиторам і уповноваженим працівникам Національного банку.

Розрахунок резерву за цінними паперами здійснюється з урахуванням виду цінного папера (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) і методу визначення його балансової вартості (собівартості або справедливої вартості), а також за належністю цінного паперу до певного портфеля банку.

Порядок формування резерву за цінними паперами в портфелі банку на продаж. Банк для розрахунку резерву за цінними паперами, що обліковуються в портфелі банку на продаж та внесені до біржового реєстру, має брати справедливу вартість цінного папера, визначену за його котирувальною ціною покупця (ціною bid) за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця.

У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера, який внесено до біржового реєстру, за його останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п'яти робочих днів звітного місяця.

За цінними паперами, справедлива вартість яких визначена банком згідно з вище зазначеними вимогами та за якими є ризик цінного папера, резерв формується на суму накопиченої за такими цінними паперами уцінки на дату розрахунку резерву.

Під час розрахунку резерву за зазначеними цінними паперами слід дотримуватися такої послідовності дій:

1) визначається поточна справедлива вартість цінного папера, який внесено до біржового реєстру, за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах.

2) здійснюється в разі потреби нарахування відсотків, амортизація дисконту/премії, нарахування дивідендів.

3) розраховується різниця між поточною справедливою вартістю і балансовою вартістю, та здійснюється переоцінка цінних паперів на величину такої різниці.

4) здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику або про відновлення корисності цінного папера.

Ризик цінного папера – ризик, пов’язаний з вкладанням коштів у цінний папір, що проявляється у вигляді втрати економічної вигоди від утримання цінного папера та засвідчується наявністю принаймні однієї із нижчезазначених подій (об’єктивних доказів зменшення корисності), які мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки за цінним папером:

¾ фінансові труднощі емітента;

¾ висока ймовірність банкрутства;

¾ реорганізація емітента;

¾ зникнення активного ринку для цінних паперів через фінансові труднощі емітента;

¾ розірвання договору внаслідок невиконання його умов;

¾ прострочення виплати відсотків чи основної суми;

¾ значне або тривале зменшення справедливої вартості акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком порівняно з їх собівартістю.

У разі наявності ризику цінного папера створюється резерв на суму накопиченої за таким цінним папером уцінки на дату розрахунку резерву.

За відсутності ризику цінного папера резерв за таким цінним папером не формується.

Під час розрахунку резерву за борговими цінними паперами, акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, справедлива вартість яких не може бути визначена банком, слід дотримуватися такої послідовності дій:

1) здійснюється в разі потреби нарахування процентів, амортизація дисконту/премії, нарахування дивідендів;

2) здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику або про відновлення корисності цінного папера.

Під час розрахунку резерву за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком за собівартістю, слід дотримуватися такої послідовності дій:

1) у разі потреби проводиться нарахування дивідендів;

2) здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику або про відновлення корисності цінного папера.

Якщо в наступних періодах після формування резерву за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком сума очікуваного відшкодування за цінним папером збільшується, то таке збільшення не є підставою для коригування величини раніше сформованого резерву за цим цінним папером.

Якщо в наступних періодах після формування резерву за борговими цінними паперами їх справедлива вартість збільшується, то на відповідну суму в межах раніше створеного резерву за цим цінним папером зменшується сума сформованого резерву.

Формування резерву за цінними паперами в портфелі банку до погашення. Розрахункова величина такого резерву визначається як різниця між балансовою вартістю цінного папера та сумою очікуваного відшкодування за таким цінним папером.

Під час розрахунку суми очікуваного відшкодування за цінним папером (Формула 12.3) слід дотримуватися такої послідовності дій:

1) визначається залишковий строк дії цінного папера. Залишковий строк дії цінного папера може відрізнятися від строку, що передбачений умовами його випуску, у разі реструктуризації такого цінного папера та/або затримки погашення номіналу цінного папера та/або відсотків за ним;

2) оцінюються майбутні грошові потоки за цінним папером у розрізі часу їх виникнення. До оцінених майбутніх грошових потоків можуть уключатися будь-які платежі в погашення номіналу цінного папера та відсотків за ним. Разом з тим має об'єктивно оцінюватися період отримання коштів, особливо за цінними паперами тих емітентів, які допустили затримку платежів;

3) здійснюється коригування (зменшення) оцінених майбутніх грошових потоків на показник ризику цінного папера шляхом зважування кожного оціненого майбутнього грошового потоку окремо на показник безризиковості цінного папера;

4) здійснюється розрахунок теперішньої (дисконтованої) вартості оцінених майбутніх грошових потоків шляхом дисконтування кожного потоку окремо на ефективну ставку відсотка для відповідного періоду. Якщо строк виникнення оціненого майбутнього грошового потоку не відповідає періоду, для якого була розрахована ефективна ставка відсотка, здійснюється відповідна трансформація ставки;

5) визначається сума дисконтованих майбутніх грошових потоків.

Якщо в наступних періодах після формування резерву сума очікуваного відшкодування за цінним папером збільшується, то на відповідну суму в межах раніше сформованого резерву за цим цінним папером зменшується сума сформованого резерву.

Розрахунок та формування резерву під цінні папери банк зобов’язаний здійснювати щомісяця у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу.Розмір фактично сформованого резерву за операціями банку з цінними паперами контролюється за даними оборотно-сальдового балансу.Формування резерву здійснюється у валюті номіналу цінного папера. Банк має право не формувати резерв під цінні папери, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком, незалежно від того, до якого портфеля вони класифіковані, а також під вкладення в акції (частки) бірж, депозитаріїв, платіжних систем та кредитних бюро.

Запитання для самоперевірки:

1. Які види цінних паперів Ви знаєте?

2. Що таке акції? Які вони бувають? Які види операцій банки можуть здійснювати з акціями?

3. Що таке облігації? Які вони бувають? Які види операцій банки можуть здійснювати з облігаціями?

4. Особливості емісійних операцій банків з цінними паперами.

5. Сутність та особливості довірчих операцій з цінними паперами.

6. Які види портфелів цінних паперів банків Ви знаєте?

7. Охарактеризуйте порядок формування резерву банку під операції з цінними паперами.

Тестові завдання:

1. Цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді, має назву:

а) акція; б) облігація; в) інвестиційний сертифікат; г) вексель; д) немає правильної відповіді.

2. Згрупована інформація з обліку інвестицій у цінні папери за їх видами і призначенням з метою складання фінансової звітності, має назву:

а) портфель цінних паперів; б) дані управлінського обліку; в) банківська звітність; г) немає правильної відповіді.

3. Боргові цінні папери, щодо яких є намір і змога банку утримувати їх до строку погашення, – це:

а) цінні папери в портфелі на продаж; б) цінні папери в портфелі до погашення; в) цінні папери в портфелі до купівлі; г) емітовані банком боргові цінні папери.

4. Операції банків з цінними паперами, суть яких полягає в придбанні або зберіганні цінних паперів за дорученням та за рахунок коштів клієнтів, або придбання цінних паперів банком згідно з договором про довірче управління, відносяться до:

а) емісійних операцій банків з цінними паперами; б) позабалансових операцій банків з цінними паперами; в) інвестиційних операцій банків з цінними паперами; г) немає правильної відповіді.

5. Облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість – це:

а) цільові облігації; б) облігації внутрішньої державної позики; в) банківські облігації; г) дисконтні облігації.

6. Об’єктивними доказами. Що свідчать про зменшення корисності цінних паперів, можуть бути відомості про:

а) фінансові труднощі емітента; б) реорганізацію емітента; в) високу ймовірність банкрутства емітента; г) всі відповіді правильні.

7. Знайдіть відповідність між визначенням та терміном:

1) прямі інвестиції	а) особиста участь інвестора у виборі об’єктів інвестування вкладення коштів;
2) непрямі інвестиції	б) опосередкування інвестиційними або іншими фінансовими посередниками внесення коштів

8. Пряма чи опосередкована участь банку (крім інвестиційного) у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати:

а) 15 % капіталу банку; б) 20 % капіталу банку; в) 25 % капіталу банку; г) 30 % капіталу банку; д) немає правильної відповіді.

9. Цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав, має назву:

а) інвестиційний сертифікат; б) депозитний сертифікат; в) іпотечний сертифікат; г) всі відповіді правильні.

10. Акції, боргові та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що використовуються банком для отримання прибутків в результаті короткотермінових коливань ціни або дилерської маржі та продажу в найближчий час, обліковуються:

а) у торговому портфелі банку; б) цінні папери в портфелі банку до погашення; в) цінні папери в портфелі банку на продаж; г) цінні папери в портфелі банку на обмін.

Використана та рекомендована література:

1. Закон Украйни “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р., № 1560-XII // zakon.rada.gov.ua

2. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України: Затв. постановою Правління НБУ від 28.08. 2001 р. № 368 // zakon.rada.gov.ua

3. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України: Затв. постановою Правління НБУ від 20.08. 2003 р., № 355 // zakon.rada.gov.ua

4. Положення НБУ “Про порядок визначення справедливості вартості та зменшення корисності цінних паперів” // від 17.12.2003 р. № 561 // zakon.rada.gov.ua

5. Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 384 с.

6. Банківські операції: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред.А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2008. – 608 с.

7. Глухов В.В., Бахрамов Ю.М. Финансовый менеджмент. – С-Пб: “Специальная литература”, 1995 – 428 с.

8. Міщенко В.І. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / В.І. Міщенко, Н.Г. Слав'янська, О.Г. Коренєва. – К.: Знання, 2007. – 796 с.

9. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник / О.В. Васюренко – К.: 2005. – 243 с.

10. Петрук О.М. Банківська справа: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖДТУ, 2003. – С. 247-286.

11. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 388 с.

12. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. / А.М. Поддєрьогін та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 294 с.

13. Старовойт К.І. Визначення сутності інвестиційної діяльності комерційних банків / К.І. Старовойт // Фінаси України. – 2005. – № 9. – С. 151.

14. Волошин І. Оцінка ймовірності дефолту емітента за кредитними спредами облігацій / І. Волошин // Банківська справа. – 2009. – № 5. – С. 19-24.

15. Крилова В. Розрахунок капіталу банку під процентний ризик торгового портфеля / В. Крилова, В. Латинський, О. Приходько // Банківська справа. – 2009. – № 3. – С.73-80.

16. Лапко О. Підготовлено відкритий звіт про платіжні системи та систему розрахунків за операціями з цінними паперами в Україні / О. Лапко // Вісник НБУ. – 2010. – № 6. – С. 5.

17. Ткаченко С. Оцінка стану і перспективи розвитку фондового ринку України / С. Ткаченко // Вісник НБУ. – 2010. – № 8. – С. 44.

18. Пшик Б. Перспективи розвитку маржинальної торгівлі цінними паперами в Україні / Б. Пшик // Вісник НБУ. – 2010. – № 4. – С. 46.

[1] Глухов В.В., Бахрамов Ю.М. Финансовый менеджмент. – С-П. «Специальная литература», 1995. С. 195-203.

[2] Там же.

[3] Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001.

[4] Методику розглянуто за Я.С. Мелкумовим.

Дата добавления: 2014-12-25