Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Склад відомостей Державного земельного кадастру про кадастрове зонування земель в межах території України




 

До Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про кадастрове зонування земель в межах території України:

- номери кадастрових зон та кварталів;

- опис меж кадастрових зон та кварталів;

- площа кадастрових зон та кварталів;

- підстави встановлення меж кадастрових зон та кварталів.

Порядок здійснення кадастрового зонування земель в межах території України визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру.

 

 

  1. Способи одержання відомостей Державного земельного кадастру

 

Для отримання земельно-кадастрових даних використовують різні методи, які залежать від призначення показників земельного кадастру. Такими методами є:

- знімання (коректування планового матеріалу);

- обстеження;

- збір та узагальнення статистичних даних.

Знімання місцевості або коректування планового матеріалу проводиться, в першу чергу, для визначення площ земель. З використанням одержаного або відкоректованого планового матеріалу і проводиться визначення площ.

Обстеження проводять для визначення якісних показників природних властивостей ґрунтів.

Збір, обробку та аналіз статистичних даних про господарське використання земель проводять для економічної та грошової оцінки земель.

Земельно-кадастрові роботи – це не разовий захід, а постійний процес одержання і оновлення даних про стан земель.

Одержані дані обов’язково повинні піддаватися систематизації. Систематизація земельно-кадастрових відомостей потрібна для їх цілеспрямованого використання у виробничій діяльності власників землі та землекористувачів і для державного управління земельними ресурсами.

 

Способи та зміст проведення знімань в земельному кадастрі

 

Достовірність даних земельного кадастру залежить від способів їх одержання. Ці дані відображаються на планово-картографічному матеріалі і в текстових документах.

Планово-картографічні матеріали забезпечують наочність земельно-кадастрових відомостей, попереджують можливість пропусків або дублювання площ, сприяють безперервному і об’єктивному одержанню необхідної інформації.

Планово-картографічні матеріали, одержані будь-яким методом, повинні забезпечувати необхідну точність земельно-кадастрових відомостей, яка залежить від масштабу плану. Вибір масштабу залежить від розмірів і кількості контурів, характеру використання земель та інтенсивності ведення сільського господарства. В умовах дрібної контурності найбільш доцільними є плани масштабу 1:10000 (Полісся, Лісостеп), для Степу – 1:25000 (великі масиви земельних угідь), для господарств з великою питомою вагою багаторічних плодових насаджень, а також для зрошуваних районів – 1:5000, для ведення ДЗК в населених пунктах – 1:500.

Джерелом одержання планово-картографічних матеріалів є роботи з наземного знімання (теодолітне, мензульне, тахеометричне) та дистанційного зондування (аерокосмічні методи знімання – фотографічне, спектральне, інфрачервоне, радіолокаційне та інші).

Переваги дистанційного зондування:

- можливість визначення координат будь-якої точки земної поверхні (доступність до будь-якої точки);

- можливість застосування різних способів знімання, які забезпечують вивчення практично всіх показників земної поверхні (рельєф, геологія, ґрунти, угіддя, їх стан, посіви тощо);

- охоплення великих територій;

- оперативність.

Через це результати таких знімань використовують в різних галузях народного господарства, в тому числі в землевпорядкуванні та кадастрі.

Аерофотознімання забезпечують достатню точність інформації. Цим способом знімання одержують як кількісні, так і якісні характеристики землеволодінь і землекористувань: чіткі зображення меж, види угідь, стан посівів. Складені за матеріалами аерофотознімань плани можуть містити такі деталі і ознаки місцевості, які неможливо одержати шляхом виконання наземних знімань, особливо при застосуванні кольорових знімків. При такому зніманні доступна будь-яка ділянка. Тому в кадастрі наземні знімання використовуються рідко (там, де відсутні матеріали аерофотознімань, і при обліку поточних змін у використанні земель).

За останні роки у зв’язку з розвитком космічної галузі стало можливим вивчення земної поверхні космічними методами зондування.

Спектральне знімання, як і інші, ґрунтується на здатності будь-якого об’єкта відбивати електромагнітні хвилі. Спеціальні прилади фіксують і відображають на спеціальних носіях відбиті електромагнітні хвилі в деяких вузьких спектральних зонах (видимий або інфрачервоний). Маючи такий спектральний знімок, і розшифрувавши його, одержують необхідну інформацію (характеристики) об’єкта. Але перед цим попередньо необхідно встановити взаємозв’язок (залежність) між властивостями земних об’єктів (в т. ч. земельних угідь) і характеристиками їх спектрального випромінювання і відображення.

Використання: одержання інформації про характер рослинного і ґрунтового покриву, ступінь зволоженості, засоленості, забруднення водойм, рельєф дна мілководдя тощо, тобто переважно якісні характеристики об’єктів.

Радіолокаційний метод базується на використанні радіохвиль як власного випромінювання (пасивна радіолокація), так і відбитих (активна радіолокація). Такі хвилі мають здатність не лише досягати земної поверхні, а й проникати в земний покрив. Цей метод знімань можна використовувати в будь-яку пору року, в будь-яку погоду та час доби. Дуже добре розпізнає вологі об’єкти.

Застосування: топографічне картографування, визначення глибини залягання грунтових вод, водоносних шарів, товщини снігового покриву і запасів води в ньому, інвентаризація посівів та їх стан.

Для поновлення земельно-кадастрових даних проводять роботи з графічного обліку поточних змін шляхом коректування планово-картографічних матеріалів.

Коректування – це виявлення на місцевості і нанесення на планово-картографічний матеріал поточних змін у складі землекористувань, землеволодінь, угідь, які виникли від моменту знімань місцевості або останнього коректування. Коректування проводять шляхом звіряння плану з натурою і нанесення на нього виявлених змін (раз у 8-10 років). Його виконують безпосередньо наземним способом із використанням геодезичних приладів. Якщо змінилося більше 30% контурів, проводять нове знімання місцевості. При цьому, крім меж, звертають увагу на класифікацію угідь, оскільки тут також відбуваються зміни.

 

Види і зміст обстежень в земельному кадастрі

Кадастрові дані будуть неповними, якщо вони будуть базуватись лише на матеріалах знімань та коректування планово-картографічного матеріалу. Необхідну повноту і комплексність земельно-кадастрової інформації забезпечують завдяки поєднанню матеріалів знімань та обстежень, які взаємно доповнюють одні одних.

Обстеження поділяють на:

- агрогосподарські;

- спеціальні.

Агрогосподарські обстеження забезпечують одержання необхідних даних про якісний стан земель, використовуючи зовнішні ознаки і дані господарського використання. Завдяки такого виду обстеженням одержується інформація про тип грунту, механічний склад, глибину гумусового горизонту, розвиток ерозії, крутизну схилів, засміченість камінням, придатність для механічного обробітку, інші показники, які визначають родючість ґрунту.

Результати обстежень відображають на планово-картографічних матеріалах і заносять в спеціальні відомості агрогосподарського обстеження.

До спеціальних обстежень відносять: ґрунтові, агрохімічні, меліоративні, геоботанічні, радіологічні.

Ґрунтові обстеження здійснюються з метою одержання кількісних показників основних природних властивостей грунтів, які використовуються для бонітування і проектування. Ці показники отримують в результаті проведення польових і лабораторних аналізів. Без таких даних неможливо якісно запроектувати організацію території та систему використання угідь.

Агрохімічні обстеження характеризують ґрунт за забезпеченням основними поживними речовинами (N, P, K).

Меліоративні обстеження проводяться для характеристики земель за глибиною залягання грунтових вод і ступенем їх зволоження.

Геоботанічні – забезпечують характеристику природних кормових угідь за складом і якістю травостою. При цьому проводять класифікацію типів кормових угідь.

Радіологічні – проводять для характеристики земель за щільністю забруднення радіонуклідами (Cs-137, Sr-90, Pt) внаслідок аварії на ЧАЕС.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 792; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.