Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Об'єктивне та суб'єктивне розуміння права власності




Об'єктивне розуміння права власності це сукупність норм, що регулюють право власності, це об'єктивне становище з правом власності.

Суб'єктивне розуміння права власності – це міра можливої поведінки власника, це закріплена законом можливість особи володіти, користуватися і розпоряджатися річчю, при цьому власник бере на себе тягар і ризик його утримання. Дії власника щодо свого майна не повинні суперечити законодавству і не порушувати права та охоронювані законом інтереси інших осіб. Відносини з права власності є абсолютними. Власник набуває найбільш повних (абсолютних) прав на річ, цьому праву відповідає обов'язок абсолютно усіх інших осіб утримуватися від порушення правомочностей власника. Відносини з права власності є статичними, оскільки повноваження власника не обмежені часом, не змінюються без волі власника.

Ознаки суб'єктивного права власності:

· Зміст права власності охоплює три правомочності: право володіння, користування та розпорядження майном. Дії власника не повинні суперечити інтересам інших суб'єктів права. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

· Суб’єктом права власності може бути будь-який суб’єкт права, який здійснює своє право своєю владою у своєму інтересі, оскільки всі суб’єкти рівні перед законом.

· Об’єктом права власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ; а речі з родовими ознаками – якщо вони будуть ідентифіковані (упаковані, маркіровані, знаходяться у приміщенні, на території власника тощо).

· Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

· Своє право власності на річ власник здійснює своєю владою та у свої інтересах.

4. Зміст суб'єктивного права власності

Право власності в суб’єктивному значенні – це сукупність трьох правомочностей власника:

Ø 1. Право володіння – юридично захищена можливість фактично посідати, панувати над річчю (майном), впливати на неї, здійснювати свою волю, тримати річ у себе. Право володіння або спирається на право власності, є складовою права власника, або правомірно виникає не у власника на підставі договору (оренди, зберігання), тобто власник має право або самостійно здійснювати володіння, або розпорядитися цим правом та передати цю річ у володіння іншим особам-невласникам. Володіння буде не складовою права власності, а самостійним правом, якщо має титул, виникає на законній підставі, тобто титульне володіння та право володіння є тотожними поняттями. Право володіння, яке виникло за договором з власником речі, породжує право користування тільки тоді, якщо це зазначено законом або договором, наприклад, зберігач не має права користуватися річчю, переданою на збереження. Власник та титульний володілець мають право вимагати повернення речі із чужого незаконного володіння та в інших випадках.

Ø 2. Право користування – юридично захищена можливість фактично видобувати з речі її корисні властивості, привласнювати плоди та прибутки, що приносяться річчю. Це право невіддільне від права володіння та розпорядження для власника, однак може бути за волею власника відділене від права розпорядження для невласника (наприклад, при оренді). Користування може здійснюватися шляхом фактичних дій (наприклад, збір врожаю) або юридичних дій (наприклад, передання речі в оренду з метою отримання прибутків).

Ø 3. Право розпорядження – юридично захищена можливість визначати фактичну долю речі (змінювати її фізичну сутність, до знищення) або юридичну долю (передавати права власності іншій особі, передавати у довірчу власність, відмовлятися від права на річ). Здійснюючи це право, власник припиняє або обмежує своє право власності. Власник може самостійно розпоряджатися своїм майном (за винятком примусового вилучення майна (конфіскація, реквізиція тощо), так і може передавати право розпорядження майном за договором іншій особі (наприклад, за договором комісії), однак в останньому випадку у власника залишається більше прав, ніж у довіреної особи, наприклад, залишається право розірвати договір та вимагати повернення речі.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 813; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.