Охорона та захист особистих немайнових прав

Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав можлива, якщо стосовно порушеного права можуть виникати цивільні відносини, а також якщо можливе використання передбачених законом засобів цивільно-правового захисту.

Право на захист особистих немайнових прав – це регламентоване правове регулювання на випадок оскарження, невизнання, заперечення, виникнення загрози порушення чи порушення особистого немайнового права. У випадку невиконання покладеного рішенням суду зобов'язання вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права або у випадку ухилення від виконання судового рішення на особу покладається штраф.

Змістом цього права є право вимоги:

- непорушення цих прав;

- припинення всіх діянь, якими порушуються ці права;

- відновлення вказаних прав у випадку їх порушення.

Для захисту прав можна застосовувати загальні способи, а також такі

спеціальні способи захисту особистих немайнових прав:

- поновлення порушеного особистого немайнового права. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. У випадку, якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

- спростування недостовірної інформації та суміжні способи захисту (право на відповідь); це право вимагати від особи, яка порушила особисте немайнове право інших осіб, визнання неправомірності своїх діянь та визнання цієї інформації недостовірною, яке вчиняється у такий самий спосіб, у який була поширена неправдива інформація, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Відповідь передбачає внесення пояснення постраждалою особою щодо поширених відомостей. Підставою виникнення права на спростування є поширення: 1) інформації до відома третьої особи, яка здатна її сприйняти; 2) інформації, яка стосується конкретної особи або кола осіб; 3) інформації недостовірної.

- заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації. Якщо ця інформація вже випущена у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе – вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення. Підставою його застосування є правопорушення, яке іменується дифамацією, тобто поширення навіть правдивої інформації, але за умови, що нею порушуються особисті немайнові права, наприклад, право на особисте життя чи право на таємницю про стан свого здоров'я.

Питання для самоконтролю

1. Поняття особистого немайнового права, ознаки даних прав.

2. Види особистих немайнових прав. Зміст права на життя. Зміст права на здоров’я. Зміст права на безпечне довкілля.

3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи. зміст права на ім'я. Зміст права на честь, гідність, ділову репутацію.

4. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи:

5. Захист особистих немайнових прав.

Рекомендована література

1. Федюк Л. Право на життя в цивільному законодавстві // Право України. – 2004. – № 9. – с. 107-110

2. Стефанчук Р. Право на особисту безпеку фізичної особи як особисте немайнове право // Юридична Україна. – 2005. - № 12. – с. 32-36

3. Слюсар К. Методи гарантування і захисту конституційних прав та свобод людини та громадянина // Право України. – 2006. – № 4. – с. 35-39

4. Штефан А. Честь, гідність, ділова репутація як об’єкти захисту. // Економіка, фінанси, право. – 2001. № 2. с.24-27

5. Саприкіна І. Правовідносини щодо захисту честі, гідності та ділової репутації фізичної особи в цивільному праві України.. // Підприємництво, господарство і право. – 2006. № 1. с. 36-39.

6. Кохановська О.В. Цивільно-правовий захист інформаційних прав та інтересів: теоретичні аспекти // Бюлетень Міністерства юстиції України. № 6(56) 2006. – с. 52-55

7. Стефанчук Р. Право на життя як особисте немайнове право фізичної особи // Право України. – 2003. – № 11. – с. 115-119

8. Прасов О. Деякі аспекти безпосередньої реалізації права на медичну допомогу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 5. – с. 34-38

9. Нагорний Є. Удосконалення законодавства України про громадянство - запорука захисту особистих немайнових прав // Право України. – 2006. – № 10. – с. 33-36

10. Пунда О. Здійснення особистого немайнового права на проведення операції штучного переривання вагітності в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 12. – с. 11-13

11. Стефанчук Р. До питання про особисті немайнові відносини як структурну складову предмета цивільного права. Київ. – 2006. 50 с.

12. Кодинець А. Цивільно-правові аспекти реалізації суб’єктивних прав на доменні імена // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 1. – с. 18-21

13. Капіца Ю. Правове регулювання використання фірмових найменувань // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 11. – с. 90-93

14. Зоріна Ю. Особисті немайнові права людини у рекламі // Право України. – 2004. – № 10. – с. 41-45

15. Бараннік Н. Право на достатній життєвий рівень і спадкування // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 9. – с. 69-73

16. Антонович М. Еволюція поняття прав людини // Право України. – 2005. – № 12. – с. 16-18

Глава 11. Право власності та інші речові права

Навчальні цілі цієї глави: в результаті вивчення розділу студент повинен мати поняття про такі абсолютні права як права власності та інші речові права та вміти застосовувати отримані знання на практиці.

Параграф 1. Загальні положення про право власності та інші речові права

Дата добавления: 2014-12-25