Характеристики добре складеного аудиторського висновку

Основні цілі складання аудиторського висновку

Виявлені проблеми.

Виконана робота.

Вибірка.

Базовий документ.

Мета проведення тесту.

Порядок оформлення робочих документів

Документальне оформлення завдань, виконаної роботи та отриманих результатів тестів має здійснюватись наступним чином:

В цьому пункті має бути описана мета, яку треба досягти при проведенні тесту.

Цей документ, журнал та ін., на підставі якого складається вибірка.

Внутрішній аудитор вказує розмір та застосовану методику вибірки.

В даному пункті описується обсяг виконаної аудитором роботи.

Аудитор має відобразити в робочій документації будь-які проблеми або недоліки, виявлені в результаті перевірки.

Висновки.

Даний пункт містить висновки, зроблені на основі результатів виконаної роботи.

Б09 Результати та висновки аудиторської перевірки

1. Терміново сповістити керівництво банку про найбільш важливі проблеми, виявлені після кожної аудиторської перевірки.

2. Визначити чи задовільно працюють системи контролю.

3. Якщо виявлено проблеми, переконати керівництво у необхідності впровадження запропонованих рекомендацій про зміни, які призведуть до поліпшення діяльності та систем контролю.

4. Надати формальний звіт про результати проведеної аудиторської перевірки, а також про досягнуту домовленість з керівництвом відділу, що перевірявся, про запровадження вдосконалень.

5. Доповідати керівництву банку про адекватність систем контролю та ефективність заходів, що забезпечують внутрішній контроль установи.

Зміст, форма, термін подання та особи, яким надається даний звіт, мають бути офіційно затвердженими та відповідати процедурам банку.

При документальному оформленні результатів аудиторської перевірки аудитор має викласти суть проблеми стисло, чітко та зрозуміло в декількох розділах.

Основні розділи аудиторського звіту включають:

1. Викладення фактів (Фактичний стан речей!)

2. Критерії (Як має бути!)

3. Наслідки (До чого це призводить?)

4. Причини (Чому це сталося?)

5. Рекомендації (Що необхідно зробити?)

1. Викладення фактів про стан речей

В цьому розділі визначається характер та обсяги незадовільного стану установи. В ньому дається відповідь на питання: “Які виявлено порушення?” Чітку та повну картину про стан речей можна отримати з аудиторського висновку про перевірку, проведену згідно належних критеріїв оцінки.

2. Критерії

В цьому розділі встановлюється законність результатів перевірки шляхом визначення критеріїв оцінки та дається відповідь на питання: “За якими стандартами проводилась оцінка?” У фінансовому аудиті та аудиті на відповідність вимогам систем внутрішнього контролю критеріями можуть виступати: точність, суттєвість, стабільність чи відповідність загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку та вимогам, встановленим законодавством та нормативними актами. При проведенні аудиторської перевірки ефективності та економічності діяльності, а також аудиту досягнення запланованих результатів, критерії можуть бути визначені в положеннях про місію, діяльність чи функції відділу, що перевіряється; в стандартах виконання роботи, продуктивності праці та витрат; у договірних контрактах; у встановлених цілях діяльності установи; в політиці та процедурах та інших інструкціях установи; а також у зовнішніх джерелах, які встановлюють загальноприйняті критерії.

3. Наслідки

Цей розділ визначає фактичний або потенційний вплив незадовільного стану на діяльність установи та дає відповідь на питання: “До чого це призводить така негативна ситуація?”

Значущість будь-якого ситуації звичайно оцінюється за її наслідками. При проведенні операційного аудиту зниження ефективності або економічності діяльності, або не досягнення запланованих результатів є достатніми критеріями для оцінки наслідків. Вони звичайно виражаються у кількісних показниках, наприклад, в доларах, кількості персоналу, одиницях продукції, кількості матеріалу, кількості операцій або кількості витраченого часу. Якщо фактичні наслідки не можливо з’ясувати, то інколи може бути корисним визначити потенційні (можливі) чи нематеріальні наслідки для того, щоб показати важливість такого ситуації.

4. Причини

Четвертий розділ визначає причини, які призвели до незадовільного стану та відповідає на питання: “Чому це сталося?”

Якщо незадовільний стан спостерігається протягом довгого періоду часу або якщо він погіршується, необхідно також викласти причини виникнення такої ситуації.

Визначення причин незадовільного стану є необхідною передумовою для того, щоб рекомендації, щодо заходів для виправлення ситуації, були дійсно корисними. Причини можуть бути досить явними або їх можна з’ясувати шляхом логічних міркувань з метою надання рекомендацій із зазначенням особливих та практичних шляхів для виправлення незадовільного стану. Однак, неможливість з’ясувати причини такого стану може також означати обмеженість чи недоліки аудиторської роботи, або причини було не визначено навмисно з метою уникнути прямої конфронтації з відповідальними особами.

5. Рекомендації

Цей останній розділ містить пропозиції щодо усунення недоліків та дає відповідь на питання: “Що необхідно зробити?”

Зв’язок між рекомендаціями аудитора та причинами, які викликали такий стан, має бути чітко та логічно викладений. Якщо такий зв’язок існує, то є велика ймовірність того, що запропоновані дії будуть впроваджені та належним чином керовані. Рекомендації в аудиторському звіті повинні чітко показувати, що саме необхідно змінити або виправити. За процес впровадження цих змін відповідає керівник відділу, в якому проводилась аудиторська перевірка. Такі загальні рекомендації, як наприклад, “приділити більшу увагу”, “переглянути системи контролю”, “вивчити проблему”, “обговорити питання”, не можна використовувати в аудиторському звіті, але іноді вони є доречними у підсумкових звітах для того, щоб звернути увагу вищого керівництва на схожі проблеми, виявлені у декількох сферах діяльності.

Якщо переваги впровадження запропонованих дій не є очевидними, вони мають бути викладені в рекомендаціях. Вартість впровадження запропонованих дій необхідно завжди порівнювати з величиною ризику.

Рекомендації треба направляти особі, яка має повноваження вжити заходів.

Дата добавления: 2014-12-23