Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стандарт №1 -- Керівництво службою внутрішнього аудиту




 

4.1. Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту повинна погоджуватися з Радою банку і відповідати вимогам, встановленим Національним банком України. Рішення про призначення на цю посаду затверджується наказом керівника банку.

 

4.2. Керівник служби внутрішнього аудиту відповідає за:

 

· роботу внутрішніх аудиторів, спрямовану на досягнення загальної мети та виконання завдань, що поставлені перед банком;

· ефективне та раціональне використання коштів, що передбачені для утримання служби внутрішнього аудиту;

· наявність Положення про службу внутрішнього аудиту банку, затвердженого Правлінням та погодженого з Радою банку. В Положенні зазначаються цілі, повноваження та функціональні обов'язки служби внутрішнього аудиту, механізм організації роботи, а також своєчасне виконання вимог цього Положення;

· складання планів (графіків), що відображають виконання функціональних обов'язків працівниками служби внутрішнього аудиту. Структура та обсяги роботи, що виконується службою внутрішнього аудиту, повинна відповідати функціям, повноваженням, а також меті та завданням банку і охоплювати всі напрямки його діяльності.

 

4.3. Діяльність банку підлягає повній або частковій перевірці внутрішніми аудиторами. Об'єктами внутрішнього аудиторського контролю повинні бути:

· банківські операції (види діяльності банку) і їх відповідність чинному законодавству України;

· правила й процедури, згідно з якими здійснюються банківські операції та їх дотримання;

· види банківських операцій, ефективність їх здійснення та оцінка ризиків;

· рівень комп'ютеризації та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності банку;

· внутрішня та зовнішня бухгалтерська і фінансова звітність банку, адекватність відображення в ній банківської діяльності;

· організація бухгалтерського та управлінського обліку, а також їх відповідність меті та завданням діяльності банку;

· управління трудовими та матеріальними ресурсами банку тощо.

 

4.4. Внутрішні аудитори оцінюють найбільш ризиковані види діяльності банку. Ризик важливо не тільки виявити, але й визначити його розмір, а також здійснювати постійний контроль за тенденціями зміни величини ризику та розробити комплекс заходів щодо його мінімізації.

 

4.5. Причинами виникнення ризиків можуть бути:

· помилкова прийняті управлінські рішення в результаті використання неправильної, несвоєчасної, неповної або недостовірної інформації;

· неправильне ведення бухгалтерських записів (свідоме чи несвідоме), помилки в бухгалтерському та управлінському обліку;

· нездатність відповідних підрозділів банку належним чином зберігати активи;

· незадоволення клієнтів банком, їх неправильне уявлення про банк та його репутацію (ризик репутації);

· нездатність службовців банку додержуватися правил, планів, процедур банку і невиконання ними вимог чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України;

· недоцільне, нерентабельне придбання матеріальних ресурсів, коштів та нераціональне і неефективне їх використання;

· нездатність працівників банку досягати відповідних операційних або програмних цілей і виконувати необхідні завдання.

 

4.6. У процесі аудиторської перевірки внутрішній аудитор повинен звернути увагу на такі фактори ризику:

· моральний клімат у банку, зокрема тиск з боку його керівників на впливових посадових осіб з метою досягнення мети;

· компетентність працівників, відповідність посадам, які вони обіймають;

· обсяг активів, ліквідність та обсяг операцій;

· фінансовий стан та виконання економічних нормативів;

· конкурентоспроможність банку;

· складність та змінюваність видів банківських операцій;

· ступінь інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності банку;

· розгалуженість мережі установ банку;

· адекватність та ефективність процедур внутрішнього контролю;

· організаційні, операційні та економічні зміни в банку;

· визнання негативних фактів, виявлених аудиторською перевіркою, вжиття відповідних заходів щодо виправлення ситуації.

 

4.7. Для оцінки ризику керівник служби внутрішнього аудиту повинен отримувати інформацію з різних джерел. Цими джерелами можуть бути не тільки переговори з членами правління та Ради банку, але й дискусії з керівниками та працівниками служби внутрішнього аудиту, переговори із зовнішніми аудиторами, обговорення законів України та нормативних актів Національного банку України, що використовуються, результати аналізу фінансової документації, огляд попередніх аудиторських перевірок, а також напрямів економічного розвитку банку.

 

4.8. Оцінка ризиків повинна проводитись щорічно. Однак у разі змін у проведенні банківських операцій черговість аудиторських перевірок протягом року може переглядатися і корегуватися з урахуванням нової інформації,

 

4.9. Формування груп перевіряючих передбачає визначення кількості внутрішніх аудиторів, (а також залучених фахівців та консультантів) і здійснюється згідно з календарними графіками (планами) проведення аудиторської перевірки та кошторисом витрат, затвердженим Радою банку.

 

4.10. Звіти про результати діяльності служби внутрішнього аудиту періодично подаються на розгляд Правлінню та Раді банку.

 

4.11. Керівник служби внутрішнього аудиту повинен:

· підготувати та затвердити Положення про службу внутрішнього аудиту, в якому визначаються правила та процедури, відповідно до яких проводиться аудиторська перевірка;

· скласти програму відбору і підвищення професійного рівня працівників підрозділу;

· підтримувати зв'язок із зовнішніми аудиторами;

· здійснювати координацію роботи внутрішніх та зовнішніх аудиторів, яка необхідна для забезпечення максимального охоплення аудитом всіх напрямів діяльності банку та недопущення випадків дублювання аудиторської перевірки;

· надавати зовнішнім аудиторам інформацію щодо методів, засобів та термінології, які використовуються внутрішніми аудиторами;

· організовувати тестування працівників свого підрозділу та розробляти програму проведення аудиторської перевірки з метою забезпечення дотримання внутрішніми аудиторами відповідних стандартів, а також належного виконання ними функціональних обов'язків;

· не менше одного разу на рік, а також на вимогу Правління та Ради банку подавати звіти про роботу свого підрозділу, в яких відображати, виявлені в ході аудиторської перевірки, факти недоліків у діяльності банку та відповідні рекомендації щодо їх усунення;

· щорічно подавати Правлінню банку для затвердження і Раді банку для погодження плани (графіки) проведення аудиторських перевірок, проекти формування штату та планування кошторису витрат свого підрозділу.

 

4.12. Зовнішню аудитори здійснюють перевірки з метою підтвердження достовірності щорічних фінансових звітів. Внутрішні аудитори відповідають за оцінку адекватності застосованих процедур і отриманих фактів, що використовувалися у їх висновках у річному фінансовому звіті.

 

4.13. Правління банку може вернутися до керівника служби внутрішнього аудиту з проханням дати оцінку результатам діяльності зовнішніх аудиторів. Висновок керівника служби внутрішнього аудиту повинен бути аргументованим.

 

4.14. За необхідності керівник служби внутрішнього аудиту разом із зовнішніми аудиторами обговорює напрями взаємодії на підставі наданих документів. Ці документи можуть стосуватися:

· суттєвої недостатності контролю;

· помилок та порушень;

· протизаконних дій;

· рішень керівників банку;

· суперечностей 13 керівниками;

· труднощів, що виникають під час аудиторської перевірки, тощо.

 

4.15. Зовнішні аудитори можуть користуватися висновками внутрішніх аудиторів, відповідями керівників на ці висновки та звітами, що свідчать про результати діяльності служби внутрішнього аудиту. Ці матеріали допомагають зовнішнім аудиторам при визначені обсягів їх роботи.

 

5. Стандарт №2 – Незалежність

 

5.1. Незалежність дає змогу внутрішнім аудиторам робити правдиві й неупереджені висновки, що необхідні для належного проведення аудиторської перевірки. Це досягається в результаті організаційного визначення статусу та об'єктивності служби внутрішнього аудиту.

 

5.2. Організаційний статус повинен передбачати:

· безпосередню підпорядкованість служби внутрішнього аудиту в процесі її діяльності Правлінню банку та Раді банку у питаннях, що стосуються стратегічних напрямів його розвитку;

· процедури затвердження Радою банку штатного розпису підрозділу внутрішнього аудиту та бюджету на наступний рік, а також уніфікованих висновків і звітів про результати його діяльності;

· виконання службою внутрішнього аудиту своїх функціональних обов'язків без будь-яких перешкод;

· постійну участь керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку в засіданнях Правління банку, що стосуються аудиторської діяльності, фінансової звітності, управління, організації внутрішнього контролю.

 

5.3. Об'єктивність:

· при проведенні аудиторських перевірок внутрішні аудитори повинні бути об’єктивними;

· внутрішні аудитори відстоюють власну думку з питань аудиту, яка може не співпадати з думкою інших працівників банку, зовнішніх аудиторів тощо;

· керівник служби внутрішнього аудиту періодична отримує від свої працівників інформацію про можливий конфлікт інтересів і т. ін.;

· внутрішні аудитори банку не несуть відповідальність за проведення банком будь-яких банківських операцій;

· працівники служби внутрішнього аудиту, які раніше працювали в якихось підрозділах цього банку, не можуть призначатися для проведення аудиторської перевірки цих підрозділів протягом року (або більш тривалого часу) після їх зарахування до служби внутрішнього аудиту;

· рівень об'єктивності внутрішнього аудитора не знижується, якщо віки надає рекомендації працівникам банку щодо застосування стандартів контролю та перевіряє відповідні процедури їх застосування;

· проектування, впровадження та складання різних операційних систем не належить до функцій внутрішнього аудиту. Виконання таких видів діяльності знижує рівень об'єктивності аудиту.

6.1. Аудиторські перевірки мають виконуватися на високому професійному рівні.

 

6.2. Усі працівники служби внутрішнього аудиту повинні мати певний професійний досвід і володіти необхідними знаннями й навичками.

 

6.3. До проведення внутрішнього аудиту банку можуть залучатися сторонні фахівці та консультанти, з якими укладається відповідний договір, що передбачає відповідальність за розголошення банківської таємниці. Вони повинні мати глибокі знання у сфері економіки, бухгалтерського обліку, статистики, фінансів і кредиту, оподаткування та права, електронної обробки даних тощо.

 

6.4. Керівник служби внутрішнього аудиту забезпечує належний нагляд за всіма аудиторськими перевірками і відповідає за його здійснення.

 

6.5. Аудиторський нагляд - це безперервний процес, який починається з планування і закінчується виконанням аудиторського завдання. Здійснення нагляду передбачає:

· своєчасне забезпечення підлеглих відповідними інструкціями та затвердженою програмою проведення аудиторської перевірки;

· контроль за виконанням затвердженої програми аудиторської перевірки до часу здійснення й корегувань;

· підтвердження виявлених фактів, висновків внутрішніх аудиторів відповідною документацією;

· об'єктивність аудиторських висновків, чітке їх викладення, їх конструктивність і своєчасність подання;

· досягнення мети аудиту.

 

6.6. Результати діяльності служби нагляду повинні документуватися належним чином зберігатися.

 

6.7 Внутрішні аудитори повинні:

· бути обережними, досвідченими, компетентними;

· правильна застосовувати діючі стандарти, процедури та методи внутрішнього аудиту;

· знати принципи і методи бухгалтерського обліку;

· доводити на підставі фактів неефективність та нерентабельність операцій банку, запобігати можливим навмисним правопорушенням, не допускати помилок та упущень, розкрадання, випадків шахрайства, махінацій і конфліктів інтересів;

· належним чином оцінювати достатність та ефективність системи внутрішнього контролю, її відповідність ступеню потенційного ризику в різних сферах діяльності банку, а також процедурам і методам, що застосовуються в банку.

 

6.8. Внутрішній аудитор проводить лихе часткову перевірку, яка не передбачає детального аудиторського контролю всіх угод або операцій. таким чином, внутрішні аудитори не дають абсолютної гарантії того, що порушень у діяльності банку зовсім немає.

 

6.9. Керівник служби внутрішнього аудиту за наявності доказів про здійснення правопорушення повідомляє про це Правління банку. Внутрішній аудитор має право пропонувати основні напрями проведення розслідування цього правопорушення. Надалі внутрішній аудитор повинен простежити за повним та своєчасним виконанням рекомендацій служби внутрішнього аудиту.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-23; Просмотров: 550; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.