Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 1. Основи фінансової діяльності суб'єктів підприємництва




ВСТУП

Навчально-методичний посібник підготовлений у відповіднос­ті з типовою програмою дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва» для напряму підготовки студентів 6.030508 «Фінанси і кредит». В ньому подано комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни для студентів стаціонарної, заочної та екстернатної форм навчання, а також для тих, хто працює за індивідуальними планами і само­стійно опановує зміст навчальної дисципліни.

Навчальний посібник складається із вступу; методичних рекомендацій щодо вивчення кожної теми, які розкри­вають сутність, зміст, форми вияву й взаємозв'язку основних фі­нансових категорій і процесів, що відбуваються на рівні господа­рюючих суб'єктів; плани семінарських занять; навчальні задачі та тести для самоперевірки студентами знань; перелік програмних питань для самостійного вивчення; те­матики рефератів та рекомендовану літературу.

Метою навчально-методичного посібника є формування у студентів сучасного економічного мислення та системи глибоких теоретичних знань і практичних навичок з питань організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання різних форм організації бізнесу, а також навчити орієнтуватися їх в сукупності фінансових відносин, які виражають розподіл і перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту і національного доходу на макро- і мікрорівнях, розуміння фінансово-кредитного механізму й системи грошового обігу.

Основними завданнями дисципліни є: ознайомлення з теоретичними, методологічними та організаційними основами фінансової діяльності суб’єктів господарювання; з’ясування особливостей фінансування підприємств різних форм організації бізнесу; оволодіння основними методологічними прийомами фінансування підприємств за рахунок власного та позичкового капіталу; ознайомлення з базовими питаннями політики самофінансування та виплати дивідендів; обґрунтування фінансових аспектів реорганізації підприємств; оволодіння основними підходами до оцінювання фінансових інвестицій та вартості підприємств; вироблення навичок з організації фінансового контролінгу та бюджетування на підприємстві.

В результаті вивчення дисципліни «Фінансової діяльності суб’єктів підприємництва» студенти повинні знати: основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання; порядок формування власного капіталу підприємства; класифікацію внутрішніх джерел фінансування під­приємств; зміст, призначення та основні завдання дивідендної політики підприємства; порядок фінансування підприємств за раху­нок позичкового капіталу; фінансові аспекти реорганізації підприємств; необхідність, завдання та принципи оцінки вартості капіталу; фінансову діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономіч­них відносин; фінансовий контролінг та бюджетування на підпри­ємстві; порядок фінансової інвестиційної діяльності підприємств; особливості фінансової діяльності суб'єктів господарювання різ­них форм власності і галузевої спрямованості.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти: поєднувати специфіку галузі, форм власності підприємств, особ­ливості виробничого процесу з кінцевими результатами фінансової діяльності; обґрунтовувати фінансові рішення і критерії оцін­ки їх ефективності; визначати потребу у короткострокових та довгострокових кредитах; оцінювати кредитоспроможність позича­льника; оформляти фінансову звітність підприємства; приймати кваліфіковані рішення у сфері управління Cash-flow, визначати ефективність дивідендної політики підприємства; нараховувати дивіденди по акціях, проценти по облігаціях та проводити їх опо­даткування; здійснювати оцінку вартості майна підприємства; ві­дображати вартість фінансових інвестицій у звітності підприємст­ва; здійснювати митне оформлення та оподаткування зовнішньо­економічних операцій; проводити фінансове прогнозування та бюджетування на підприємстві.

Вивчення дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва» ґрунтується на фундаментальній підготовці студентів з таких дисциплін фахового спрямування, як «Фінанси підприємств», «Гроші та кредит», «Фінанси».

У процесі вивчення дисципліни рекомендується використовува­ти, окрім підручників і навчальних посібників, Закони України, по­станови Верховної Ради України, укази Президента і Уряду України з питань економіки, фінансів, інструктивні та методичні матеріали Міністерства економіки України, Міністерства фінансів, Національ­ного банку та інших державних економічних органів, що стосуються питань фінансово-кредитного механізму.

Зазначена дисципліна є базовою для студентів економічних спеціальностей. Рівень її визначає професійну компетентність сту­дента, його підготовленість до практичної діяльності.

Студенти повинні активно працювати, творчо мислити, прояв­ляти самостійність, вміти об'єктивно дати оцінку реальному фінан­совому стану досліджуваного підприємства.

 


Фінансова діяльність посідає особливе місце в управлінні під­приємством. Від неї залежить повнота фінансового забезпечення по­точної виробниче господарської діяльності та розвитку підприємства.

Фінансова діяльність - це діяльність, спрямована на забез­печення підприємства фінансовими ресурсами, досягнення ним ви­значених цілей економічного і соціального розвитку. Фінансова ді­яльність зумовлює зміни як величини, так і складу власного та за­лученого (позикового) капіталів підприємства.

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:

забезпечення фінансовими ресурсами поточної операційної, фі­нансової та інвестиційної діяльності;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутків і рентабельності підприємства;

• забезпечення виконання фінансових зобов'язань перед діловими партнерами (постачальниками, підрядниками, банками, страхо­вими та інвестиційними компаніями тощо), бюджетом і цільо­вими фондами;

• фінансове забезпечення виробничого і соціального розвиток підприємства;

• контроль за ефективним розподілом і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Ефективність фінансової діяльності забезпечується формуван­ням оптимального фінансового механізму підприємства.

Фінансовий механізм підприємства - це сукупність форм і методів формування та використання фінансових ресурсів для за­безпечення фінансування діяльності підприємства. Фінансовий ме­ханізм підприємства включає систему фінансових методів (фінансо­ве прогнозування, планування, фінансові показники і коефіцієнти, нормативи, ліміти, резерви, система розрахунків, кредитування, інвестування, оподаткування, страхування, стимулювання тощо) та фінансових важелів (дохід, прибуток, ціна, норма амортизації, став­ка податку, ставка дисконту, відсотки, нормативи фінансових санк­цій тощо). Фінансовий механізм вітчизняних підприємств формується на основі правового (закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, накази, розпорядження, листи міністерств і відомств, статутні документи підприємства), нормативного (інструкції, норми, нормативи, методичні вказівки тощо) та інформаційного (звітні бухгалтерські і статистичні доку­менти, дані вибіркових спостережень тощо) забезпечення.

При вивченні даної теми необхідно враховувати сутність видів діяльності господарюючих суб'єктів. У нормативних актах, науково-практичній літературі діяльність підприємства класифікують на звичайну та надзвичайну. В свою чергу, звичайна діяльність під­приємства, згідно Національних стандартів бухгалтерського облі­ку, поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну. З метою формування каталогу функціональних завдань фінансових служб підприємства та чіткого розмежування зазначених понять розгля­немо економічний зміст кожного з них.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Вона пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (то­карів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу. Прикладом руху гро­шових коштів внаслідок операційної діяльності є:

• грошові надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії тощо);

• грошові виплати постачальникам за товари і послуги;

• грошові виплати працівникам з оплати праці;

• сплата податків.

На основі систематизації руху грошових коштів у результаті операційної діяльності визначають операційний Cash-flow, який досить часто є основним джерелом фінансування діяльності під­приємства. Перевищення вхідних грошових потоків від операцій­ної діяльності над грошовими витратами є підґрунтям для забезпе­чення стабільної ліквідності підприємства та залучення коштів із зовнішніх джерел.

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з прид­бання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошо­вих коштів.

Отже, ця діяльність пов'язана з ефективним вкладенням залу­ченого капіталу. Загалом під інвестиціями розуміють усі види май­нових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти під­приємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворю­ється прибуток.

Прикладом руху коштів в результаті інвестиційної діяльності є:

• платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематері­альних активів;

• надходження коштів від продажу необоротних активів;

• надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, від­сотки).

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансо­ва діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому зале­жить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробни­чо-господарської діяльності та розвитку підприємства. Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни вели­чини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Прикладом руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

• випуск власного капіталу (акцій);

• отримання позик та їх погашення;

• викуп акцій власної емісії;

• виплата дивідендів.

Успішна інвестиційна та операційна підприємницька діяль­ність можлива лише за наявності надійного фінансового фундамен­ту, тобто достатнього обсягу капіталу. Мобілізація підприємством необхідних для виконання поставлених перед ним планових завдань фінансових ресурсів називається фінансуванням. З іншого боку, система використання різних форм і методів для фінансового за­безпечення функціонування підприємств та досягнення ними по­ставлених цілей називається фінансовою діяльністю. Отже, основ­ний зміст фінансової діяльності (у вузькому розумінні) полягає у фінансуванні підприємства.

У теорії і практиці досить часто зміст фінансової діяльності трактується ширше, ніж фінансування. У широкому значенні під фі­нансовою діяльністю розуміють усі заходи, пов'язані з мобілізацією капіталу, його використанням, примноженням (збільшенням вартос­ті) та поверненням. Інакше кажучи, фінансова діяльність (у широко­му розумінні) включає весь комплекс функціональних завдань, здійс­нюваних фінансовими службами підприємства і пов'язаних з фінан­суванням, інвестиційною діяльністю та фінансовим забезпеченням (обслуговуванням) операційної діяльності суб'єкта господарювання.

Фінансову роботу на підприємстві здійснюють за такими ос­новними напрямами:

1) фінансове планування і прогнозування, тобто розробляння пер­спективних, поточних і оперативних фінансових планів підпри­ємства, бізнес-планів реалізації окремих підприємницьких про­ектів та угод;

2) аналіз і контроль фінансово-господарської діяльності підприєм­ства, з метою діагностики його фінансового стану, виявлення резервів зниження витрат, збільшення доходів і прибутків;

3) оперативна (поточна) фінансово-економічна робота - робота з постачальниками стосовно розрахунків за сировину, матеріали, паливо та з покупцями за розрахунками за реалізовану продук­цію, забезпечення своєчасної сплати податків і податкових пла­тежів, погашення банківських кредитів і сплати відсотків, своє­часних виплат заробітної платні тощо.

Для ведення фінансової роботи на великих підприємствах створюють фінансовий (фінансово-економічний) відділ. Зазвичай окремі ланки фінансової роботи у фінансовому відді­лі виконують окремі сектори і групи. Слід зазначити, що на під­приємствах зі значним обсягом зовнішньоекономічних операцій може бути створена група (сектор) валютних розрахунків і валют­ного контролю.

Фінансова служба на підприємстві виконує наступні функції:

а) на основі аналізу резервів зниження витрат і збільшення дохо­дів підприємства розробляє перспективні, поточні та опера­тивні фінансові плани;

б) організовує оперативний контроль за надходженнями грошо­вих коштів від продажу продукції, товарів робіт чи послуг;

в) контролює розподіл і цільове використання фінансових ресурсів;

г) забезпечує роботу щодо виконання фінансових зобов'язань під­приємства перед державним бюджетом, цільовими фондами;

д) здійснює розрахунки з контрагентами;

е) організовує розрахунки з працівниками підприємства;

є) разом з економічним, виробничим і технічним підрозділами комплексно аналізує фінансову діяльність підприємства;

ж) вивчає стан фінансового ринку країни і регіону, приймає рі­шення та здійснює планування в інвестиційній сфері.

Суттєвою причиною кризового стану багатьох вітчизняних підприємств є неналежне виконання фінансовими службами покла­дених на них функцій і завдань, зокрема відсутність фінансового планування (бюджетування) та аналізу, управління ризиками, ро­боти щодо оптимізації структури активів та пасивів тощо. Досить часто це зумовлено тим, що відповідальність за всю фінансову ро­боту на підприємстві покладається на бухгалтерію, а фінансові служби або взагалі відсутні, або їх завдання є невизначеними і не мають нічого спільного з тими, які виконують відповідні служби на підприємствах країн Західної Європи чи США. В цьому зв'язку актуальності набуває визначення місця та ролі фінансових служб у функціональній структурі підприємств.

Організаційна структура фінансових служб та їх місце в ієрар­хії підприємства значною мірою залежать від форми організації бізнесу, галузі та обсягів діяльності господарювання.

Для підприємств малого бізнесу, як правило, характерною є централізація всіх управлінських функцій, у т.ч. і функції управ­ління фінансами на рівні керівника підприємства, який досить часто є і його власником (або співвласником). Якщо необхідно він звертається до послуг зовнішніх консультантів, аудиторів. Бухгалтерську роботу на таких підприємствах досить часто ви­конує бухгалтер-сумісник. Практика діяльності підприємств ма­лого бізнесу в країнах Західної Європи та США показує, що складанням бухгалтерської, фінансової та податкової звітності таких підприємств займаються (за відповідну плату) здебільшо­го спеціалізовані консалтингові чи аудиторські фірми, а роботу щодо управління фінансами частково виконує відділ по роботі з корпоративними клієнтами обслуговуючого банку. Це поясню­ється тим, що підприємствам дешевше обходиться сплата послуг зовнішніх консультантів, ніж утримання власних фінансових чи бухгалтерських служб.

На середніх за величиною підприємствах відповідальність за управління фінансами, як правило, покладається на головного бухгалтера, який підбирається таким чином, щоб його рівень ква­ліфікації дозволяв виконувати функції фінансового менеджера. Принципові рішення щодо управління фінансами на таких під­приємствах приймаються за узгодженістю між головним бухгал­тером і директором.

На великих підприємствах прийняття рішень у галузі управ­ління фінансами є компетенцією фінансового директора, якому підпорядковані всі фінансово-економічні служби підприємства. Місце фінансових служб у структурі підприємства та їх функціо­нальні компетенції залежать від типу організаційної структури, яка запроваджена на підприємстві. Розрізняють функціональну, дивізіональну та матричну організаційні структури.

Основне завдання фінансової діяльності підприємств полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвести­ційної діяльності. Термін «фінансування» характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які вклю­чають мобілізацію фінансових ресурсів (грошових коштів, їх екві­валентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини між підприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення).

Перш ніж перейти до вивчення механізмів залучення фінан­сових ресурсів суб'єктами господарювання, розглянемо основні форми фінансування. Їх здебільшого класифікують за такими критеріями:

а) залежно від цілей фінансування; б) за джерелами надходження капіталу; в) за правовим статусом капіталодавців щодо підприємства.

Залежно від цілей фінансування виокремлюють такі його форми:

• фінансування при заснуванні підприємства;

• на розширення діяльності;

• рефінансування;

• санаційне фінансування.

Як джерела фінансування можна розглядати фінансові ресурси підприємств, що формуються в результаті реструктуризації акти­вів, під чим розуміють заходи, пов'язані зі зміною складу та струк­тури окремих позицій активів. У рамках реструктуризації активів розглядають також амортизаційні відрахування і кошти, які одер­жує підприємство в результаті дезінвестицій. Загальний огляд форм фінансування та їх класифіка­цію подано на рис. 1.

 

 

Рис. 1. Форми фінансування

 

У підприємств можуть бути різні альтернативи залучення ка­піталу. Але не доцільно давати однозначних рекомендацій щодо вибору форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших – на основі залучення додаткових позичок. Для одних підприємств ви­гіднішою є можливість використовувати внутрішні джерела фінан­сування, для інших - зовнішні.

Фінансовий менеджер під час прийняття рішень щодо вибору найбільш прийнятної форми фінансування повинен скористатися відповідними критеріями.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-26; Просмотров: 2070; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.05 сек.