Зернові сівалки

До зернових сівалок відносять зернотукові, зернотрав'яні, льонові, рисо­ві, соєві та ін.

Зернотукові сівалки призначені для сівби насіння зернових, зернобобо­вих, круп'яних та інших культур з одночасним внесенням у рядки грану­льованих мінеральних добрив. Серед зернотукових рядкових сівалок найпоши­реніші сівалки сімейства СЗ - СЗ-3.6А, СЗ-5,4, СЗ-10,8 та їх модифікації.

Зернотукова сівалка СЗ-3,6А (рис. 3.9) складається з двох зернотуко­вих ящиків 1, двох секцій насіннєвисівних апаратів 17, закріплених вни­зу до днища кожного ящика, двох секцій туковисівних апаратів 2, вста­новлених в задній стінці тукового відділення ящика, гумових гофровани насіннєпроводів 11, дискових сошників 7, 12, загортачів 8, двох опорно-приводних коліс 3, зубчасто-ланцюгового механізму приводу висівних апа­ратів 4, механізму підіймання сошників, гідроциліндра 16 та причіпного пристрою 15.

У зернотуковому ящику встановлена перегородка, яка ділить ящик на два відділення: переднє - для насіння і заднє - для добрив. Перегородка має вікна, що відкриваються, і, за потреби, використовуються обидва від­ділення для насіння. Кожний ящик зверху закривається двома кришками.

Рис. 3.9. Зернотукова сівалка СЗ-3.6А:

а — загальний вигляд; б — схема функціональна;

1 - зернотуковий ящик; 2 — висівний апарат для туків; 3 — опорно-приводне колесо; 4 — коробка передач', 5 - підніжна дошка; 6 і 14 — підставки; 7 - сошник задній; 8 - загортач; 9 - відділення ящика для добрив; 10 - лоток; 11 - насіннєпроводи; 12 - сошник передній; 13 -рама; 15 – причіпний пристрій; 16 - гідроциліндр; 17 - насіннєвисівний апарат

Рис. 3.10. Котушковий (а) і котушково-штифтовий (б) висівні апарати сівалки СЗ-3.6А: 1 - кільце; 2, 10 - стопорні болти; 3 - хвостовик котушки; 4 - муфта; 5 - розетка; 6 і 20 - котушки; 7 - шпонка; 8,9 - вали; 11 – вставка клапана; 12 і 27 - коробки; 13 - накладка: 14, 15 - важелі; 16 і 22 - клапани; 17 - пружина; 18 - гайка; 19 - болт; 21 - вісь; 23 - важіль; 24 - сектор;25 — заслінка; 26 — заскочка; 28 — лоток

Насіннєвисівний апарат складається із штампованої коробки 12 (рис. 3.10,а), рифленої котушки 6, муфти 4, вала 8, розетки 5, кільця 1, підпружиненого спорожнювального клапана 16.

Туковисівний апарат складається із котушки 20 (рис. 3.10,6), короб­ки 27, осі 21, клапана 22. Циліндрична котушка має два ряди штифтів, зміщені на півкроку один відносно одного. Туковисівні апарати встановлені під вікнами задньої стінки ящика

До них приєднані лотки, які нижніми кінцями встановлені в лійки насіннєпроводів. Передні і задні дискові сош­ники приєднані до переднього бруса рами шарнірно за допомогою повідців.

До сошників прикріплені загортачі пальцьового типу 8 (рис. 3.9). Переве­дення сошників і загортачів з робочого положення у транспортне і навпа­ки відбувається механізмом підіймання за допомогою гідроциліндра 16.

Робочий процес. Під час руху сівалки від опорно-приводних коліс 3 за допомогою передавального механізму 4 приводяться в обертовий рух на-сіннєвисівні 17 і туковисівні 2 апарати.

Котушки цих апаратів захоплюють відповідно насіння та добрива і подають їх у насіннєпроводи 11. Далі насіння разом із добривами потра­пляє до сошників 7, 12, потім по напрямних пластинах сошників - на дно борозни, утвореної дисками цих сошників. Загортається насіння ґрунтом частково за рахунок самоосипання стінок борозни, а повністю -загортачами 8. Робоча ширина захвату сівалки - 3,6 м. Глибина ходу сошників - 4-8 см. Місткість зернового відділення ящика - 453 дм³, а тукового - 212 дм³. Робоча швидкість - до 12 км/год. Продуктивність -3,6 га/год.

Регулювання. Норму висіву насіння регулюють зміною довжини робо­чої частини котушок, частотою їх обертання; гранульованих мінеральних добрив - зміною частоти обертання котушок туковисівних апаратів і за допомогою заслінок.

Глибину ходу сошників регулюють гвинтом регулятора глибини, а стійкість ходу сошників забезпечується стисканням пружин натискних штанг.

На сівалці СЗ-3,6А встановлюють такі пристрої: пробовідбірник насін­ня, уніфіковану систему контролю технологічних параметрів (УСК) і при­стрій для перекриття насіннєвисівних апаратів.

Пробовідбірник насіння (рис. 3.11) складається із лотка 1, кришки 2, трьох лійок 5 і пружини 3. Встановлюється пристрій на сівалці під трьо­ма правими крайніми насіннєвисівними апаратами. Нижня частина лот­ка прикріплена до насіннєпроводів. При взятті проб лоток 1 опускається, і насіння з лійки потрапляє на його дно. У робочому положенні сівалки кришка 2 піднята, і лійки 5 заходять в отвори лотка. Насіння від висів­них апаратів потрапляє в лійки, а далі - в насіннєпроводи і сошники.

Уніфікована система контролю технологічних параметрів сівалки за­безпечує груповий контроль висіву насіння, рівня насіння та добрив у зернотуковому ящику. УСК складається із датчиків висіву насіння, дат­чиків рівнів насіння та добрив у ящиках, кабеля і пульта керування. Датчик висіву складається із корпуса з фотоприймачем, корпуса з лам­пою і кабеля з вилкою роз'єднувача. Датчик висіву встановлюється на бокових стінках лійки під висівним апаратом.

Датчик рівня насіння складається з корпуса, фоторезистора, лампи з ковпаком і кабеля з вилкою. Розподільний кабель служить для підклю­чення датчиків висіву і рівня до пульта керування. На кабелі закріплені вилки і розетки із захисними зонтами. Пульт керування забезпечує по­дачу світлових і звукових сигналів і кріпиться в кабіні трактора. Систе­ма підключається до електромережі трактора напругою 12 В.

Рис. 3.11. Пробовідбірник насіння:

1 - лоток; 2 - кришка; 3 - пружина; 4 - скоба; 5 - лійка; 6 - шплінт;

7 - гачок; 8 - шплінт; 9 - трубка

При роботі сівалки і подачі посівного матеріалу до насіннєпроводів (насіння проходить між фотоприймачем і лампою) на пульт інформа­ційний сигнал не надходить. Якщо припиняється висів насіння, то че­рез 1,6 с на пульті вмикається звуковий сигнал, а на світловому інди­каторі загоряється відповідна лампочка. При зниженні рівня посів­ного матеріалу нижче місця встановлення датчика у зернотуковому ящику з'являється простір між лампою і фоторезистором, і на пульті загоряється світловий індикатор "Уров, СУ", і подаються одиночні зву­кові сигнали.

Пристрій для перекриття насіннєвисівних апаратів застосовують при сівбі зернових культур із технологічними коліями. Цей пристрій скла­дається із спеціальних засувок, встановлених на дні зернотукового ящи­ка. Засувки переміщуються у напрямних пластинах, які кріпляться до днища ящика, рукояткою і в крайніх положеннях фіксуються. Для технологічної колії 1800 мм з шириною незасіяної смуги 45 см викорис­товують засувки, які перекривають 6, 7 і 18, 19 насіннєвисівні апара­ти, а для колії 1500 мм -- засувки, що перекривають 7, 8 і 17, 18 висівні апарати.

Сівалка СЗ-3,6А має такі виконання (моделі): СЗ-3,6А-01 - рядкова з однодисковими сошниками. Призначена для сівби зернових культур, підсіву насіння та підживлення рослин мінеральними добривами.

СЗ-3,6А-02 - вузькорядна для сівби льону-довгунця з кілевидними со­шниками, проводить сівбу з міжряддями 7,5 см.

СЗ-3,6А-03 - рядкова сівалка з кілевидними сошниками. Застосову­ють її для сівби зернових і зернобобових культур на легких ґрунтах.

СЗ-3,6А-04 - вузькорядна сівалка з дводисковими вузькорядними со­шниками. Призначена для сівби зернових і зернобобових культур із між­ряддями 7,5 см.

На базі сівалки СЗ-3.6А розроблений ряд модифікацій залежно від призначення, способу сівби, типу сошників тощо. Це сівалки зерно-трав'яні, зернопресові, рисові, соєві та ін. Усі модифікації уніфіковані на 70-98%.

Рис. 3.12. Зернотукова сівалка СЗ-5,4:

1 - рама; 2 - причіпний пристрій; 3 - регулятор глибини ходу сошників; 4 - гідроциліндр; 5 - зернотуковий ящик; 6 - редуктор; 7 - транспортний пристрій; 8 - підніжна дошка; 9 - підставка; 10 - загортач; 11 - сошник;

12 - опорно-приводне колесо

Насіннєвисівні апарати котушкового типу з груповим спорожненням і груповим регулюванням норми висіву насіння. Рух від обох коліс переда­ється через редуктори і ланцюгові передачі на висівні апарати. Від право­го колеса приводяться в рух три вали туковисівних апаратів і один вал насіннєвисівних правої секції, а від лівого колеса - два вали насіннєвисів-них апаратів. Сошники 11 встановлені дводискові звичайні з підшипни­ками кочення. Загортачі 10 пальцьового типу або ланцюгові.

Сівалка також комплектується пробовідбірником, уніфікованою систе­мою контролю (УСК) технологічних параметрів і пристроєм для далекого транспортування 7. Робочий процес сівалки такий, як у СЗ-3.6А.

Сівалка має таке виконання (моделі):

СЗ-5,4-01 - з однодисковими сошниками і ланцюговими загортачами для підсіву і підживлення;

СЗ-5,4-02 - з кілевидними дворядковими сошниками для сівби льону і зернових культур;

СЗ-5,4-03 - з кілевидними однорядковими сошниками. Для сівби зер­нових на легких ґрунтах;

СЗ-5,4-04 - з дводисковими дворядковими сошниками для вузькоряд­ної сівби.

Сівалка СЗ-10,8 - складається із двох секцій шириною 5,4 м, з'єдна­них між собою шарнірне середнім брусом. В кожній секції є по два стакани, в які встановлені поворотні опорно-приводні колеса. Колеса фіксуються в робочому і транспортному положенні. У середній частині секцій встановлені шарніри, до яких кріпиться причіпний пристрій. На кожній секції встановлено по три зернотукові ящики з насінне- і туко­висівними апаратами.

У передній частині рами встановлені механізми передач. Від лівого колеса рух передається через карданний вал на редуктор, вал контрпри-вода і на вали насіннєвисівних апаратів. Від правого колеса секції через карданний вал рух передається на редуктор, вал контрпривода, а далі -на вали туковисівних апаратів.

На сівалці можуть встановлюватись однодискові сошники для сівби і підживлення озимих культур, кілеподібні дворядкові сошники для сівби льону-довгунця, кілеподібні однорядкові сошники для сівби на легких ґрунтах або дискові'- дворядкові для вузькорядної сівби.

Сівалка гідрофікована. Переведення сівалки із транспортного в робоче положення і навпаки проводиться гідроциліндрами, СЗ-10,8 обладнана уніфікованою системою контролю (УСК) і пробовідбірником насіння.

Сівалки зернотукові пневматичні з централізованим дозуванням також застосовують для сівби зернових, зернобобових і круп'яних культур з одночасним внесенням в рядки мінеральних добрив. Це сівалки СЗПЦ-12, СЗПЦ-8, СЗПН-6 та ін. Сівалка СЗПЦ-12 роздільно-агрегатна і складається із зернотукового бункера 4 (рис. 3.13), насінне- і туковисівних апаратів, вентилятора 3, візка з опорними колесами 14, розподільної системи з насіннєпроводами 9, сошниками 11 і загортачами 10.

Рис. 3.13. Схема сівалки СЗПЦ-12:

1 - карданний вал; 2 — рама; 3 — вентилятор; 4 — відділення бункера для насіння; 5 - відділення бункера для добрив; 6 - розподільник першого ступеня; 7 - повітропроводи; 8 — розподільник другого ступеня; 9 - насіннєпроводи; 10 - загортачі; 11 — сошники; 12 — бокова секція рами; 13 — паралелограмний механізм; 14 - опорні колеса; 15 — дозатор туків; 16 — дозатор насіння; 17 - основний пневмопровід

У нижній частині бункера встановлені два дозувальних апарати 16 котушкового типу для насіння і чотири - котушково-штифтові 15 для мінеральних добрив. Дозатори насіння мають ежекторні пристрої - каме­ри і конфузор з дифузором. Розподільна система має одну розподільну головку 6 першого та 10 другого ступенів. Головка першого ступеню деся-тиканальна, а другого - восьмиканальна. Сошникова система складаєть­ся із лівої та правої секцій і самовстановлюючих коліс. Сошники дводис­кові або кілеподібні, а загортачі - пальцьового типу.

Робочий процес. Насіння та добрива із бункера самопливом потрапля­ють у корпуси дозаторів. Котушка дозатора насіння 16, обертаючись, жолобками подає насіння в корпус ежекторного пристрою, де воно захоплю­ється повітряним потоком, що створюється вентилятором 3 і транспорту­ється до розподільної головки 6. Одночасно котушково-штифтові висівні апарати 15 подають в цей повітропровід мінеральні добрива, які разом із насінням транспортуються до розподільної головки першого ступеня, а звідти - до головок другого ступеня 8. Від цих головок насіння з доб­ривами по насіннєпроводах 9 спрямовується до сошників 11 і далі - в борозни. Загортаються борозни загортачами 10. Робоча ширина захвату сівалки - 12 м. Ширина міжрядь - 15 см. Місткість бункера для насін­ня - 2000 дм³, а для добрив - 900 дм³. Глибина заробки насіння дво­дисковими сошниками - 30-80 мм, а кілевидними - 30-60. Робоча швид­кість - до 10-12 км/год.

Сівалка зернотукова коткова СЗК-3,6А виконує передпосівне вирів­нювання ґрунту, ущільнення дна борозни для насіння і загортання на­сіння розпушеним шаром ґрунту з одночасним внесенням стартових доз твердих мінеральних добрив. Працює на дерново-підзолистих і торфяно-болотних ґрунтах.

Сівалка має 24 секції котково-сошникової групи та вирівнювач-ущіль-нювач ґрунту. Секція складається із профільного борозноутворювального котка, рамки наконечника насіннєпроводу з поворотним лотком, прикочу-вального котка і загортача. Агрегатують сівалку з тракторами класу 1,4. Робоча швидкість - до 10 км/год. Глибина заробки насіння - 15-25 мм.

Зернотрав'яна сівалка СЗТ-3,6А призначена для сівби зернових куль­тур і насіння трав з одночасним внесенням в рядки мінеральних добрив. Сівалка СЗТ-3,6А причіпна. Вона складається із рами зварної конструк­ції, зернотукового ящика з відділенням 8 (рис. 3.14) для насіння і 9 для добрив, двох ящиків 12 місткістю 86 дм³ для насіння трав, висівних апа­ратів 5 котушкового типу для зернових культур і насіння трав 14, туко­висівних апаратів 10, насіннєпроводів 4 і 15, двох рядів дискових сошни­ків 1 і 2, кілевидних сошників 16 для трав, двох опорно-приводних коліс, ланцюгово-зубчастого механізму передач і причіпного пристрою. У зерно-туковому ящику встановлені ворушилка 7 і нагнітач 6 для подачі несипко-го насіння до висівних апаратів. Котушки висівних апаратів для насіння трав значно меншого розміру, ніж зернових. Насіннєпроводи для зерно­вих культур - гумові гофровані, а для насіння трав - спірально-стрічкові. На сівалці встановлені 47 сошників, із них 24 дискові і 23 кілевидні. Кілевидні сошники розміщені позаду дискових, а їх повідці шарнірне прикріплені до корпусів дискових сошників заднього ряду. При роботі сівалки кілевидні сошники утворюють борозни в міжряддях після про­ходу дискових. Загальне міжряддя - 7,5 см, глибина ходу дискових сош­ників - 4-8 см, а кілевидних - 2-4 см. Робоча ширина захвату сівалки -3,6 м. Робоча швидкість - до 12 км/год. Сівалка комплектується системою контролю технологічних параметрів УСК.

Сівалки зернотукові пресові СЗП-3,6Б, СЗП-8, СЗП-12 і СЗП-16 модуль­ного типу призначені для рядкової сівби зернових, середньо- і дрібнонасін-нєвих зернобобових і круп'яних культур з одночасним ущільненням ґрунту в рядках з метою підтягування вологи до насіння у ґрунті і зменшення вітрової ерозії.

Особливістю конструкцій цих сівалок є наявність секцій прикочуючих металевих котків діаметром 550 мм, встановлених позаду дискових сош­ників. Кожний коток рухається по засіяному рядку і ущільнює ґрунт. На пресових сівалках встановлені насіннєвисівні апарати котушкового типу, а туковисівні - котушково-штифтові. У пресовому варіанті висівні апара­ти приводяться в рух ланцюговою передачею від крайніх секцій прико­чуючих котків, а при роботі без прикочування сівалки переобладнують на звичайні. При цьому замінюють прикочувальні котки опорно-привод­ними пневматичними колесами.

Сівалки можуть комплектуватись пристроями для підсіву та піджив­лення, сівби на легких ґрунтах і парах з кілевидними сошниками, для вузькорядної сівби з дводисковими дворядковими сошниками тощо.

Рис. 3.14. Функціональна схема зернотукотрав'яної сівалки СЗТ-3,6 А:

1,2- дискові сошники; 3 - штанги з пружинами; 4, 15 - насіннєпроводи; 5, 14 - насіннєвисівні апарати; 6,13- нагнітачі; 7 - ворушилка; 8, 9 - відділення ящика зернотрав'яне і для добрив; 10 - туковисівний апарат; 11 - лоток; 12 - ящик для насіння трав; 16 - сошник кілевидний

Зернотукові пресові сівалки СЗП-8, СЗП-12 і СЗП-16 мають ширину захва­ту відповідно 7,8, 11,7і 15,6м. Ці сівалки виконані за шеренговою схемою на базі модуля СЗП-4 і з'єднані в посівні широкозахватні агрегати. Робочі швидкості сівалок - до 12 км/год. Агрегатують їх з тракторами класу 2, 3 і 5.

Сівалки зернотукові стерньові СЗС-6 і СЗС-12 застосовують для сівби зернових, дрібно- і середньонасіннєвих зернобобових культур по стерньо­вих фонах одночасно з передпосівною культивацією, внесенням гранульо­ваних мінеральних добрив і прикоткуванням ґрунту в рядках. Ці сівалки секційні модульні. Модуль СЗС-2 має зернотуковий ящик 6 (рис. 3.15), насіннєвисівні 5 і туковисівні 7 апарати, сошники лапові 13, клиновидні металеві котки 12, переднє самовстановлене 1 і заднє опорне колеса, раму 3, механізм приводу висівних апаратів і причіпний пристрій 2. Сошники 13 встановлені в три ряди. Кожний сошник закріплений шар-нірно до рами і утримується двома амортизаційними пружинами 14, які сприяють самоочищенню сошників і, крім того, служать як запобіжні. Ширина міжрядь в модулі - 22,8 см. Від котка 12 рух передається лан­цюговою передачею на висівні апарати. Котки ущільнюють ґрунт після проходу сошників і формують борозни в рядках. Глибину ходу сошни­ків регулюють упором на штоці гідроциліндра і довжиною тяги меха­нізму підйому.

Робоча ширина захвату сівалок СЗС-6 і СЗС-12 становить відповідно 6,15 і 12,3 м. Робоча швидкість - до 10 км/год.

Сівалка моделі 108 призначена для сівби зернових і зернобобових куль­тур з одночасним внесенням мінеральних добрив по стерновим фонам і прикочуванням ґрунту в рядках.

Сівалки зернотукотрав'яні стерньові СТС-2, СТС-6 і СТС-12 призначені для рядкової сівби зернових, зернобобових культур і трав з одночасним вне­сенням в рядки гранульованих мінеральних добрив по стерньових фонах.

Рис. 3.15. Схема зернотукової стерньової сівалки:

1 — опорне колесо; 2 - причіпний пристрій; 3 — рама; 4 — тяга; 5 - насінне висівний апарат; 6 — зернотуковий ящик; 7 — туковисівний апарат; 8 — насіннєпровід; 9 — гідроциліндр; 10 — гайка регулювальна; 11 - підніжна дошка; 12 - котки; 13 - сошник; 14 - пружина сошника

Ці сівалки є модифікаціями зернотукових стерньових сівалок типу СЗС. Вони мають аналогічну будову та робочий процес. Особливістю їх конструкції є наявність в насіннєвому бункері ворушилки з механізмом привода. Сівалки комплектуються сошниками лаповими або наральниковими з криво­лінійними стояками. Наральникові сошники, в основному, застосовують для сівби на необроблених фонах. Ширина міжрядь - 22,8 см.

Одинарний модуль сівалки марки СТС-2 має робочу ширину захвату 2 м, а сівалки СТС-6 і СТС-12 - відповідно 6,16 і 12,3 м. Робоча швидкість сівалок - до 10 км/год.

Застосовують також стерньові сівалки і для широкострічкової (смуго­вої) сівби. Ці сівалки причіпні, і на них встановлюють лапові сошники, які в нижній частині мають розсіювачі, що дозволяє розсіювати насіння смугою шириною 12-14 см. Відрізняються вони також конструкцією при­кочуючих котків. Одинарний модуль такої сівалки СКЛ-2 має ширину захвату 2 м. Використовують сівалки СКЛ-6 і СКЛ-12 з шириною захвату відповідно 6,15 і 12,3 м.

Сівалки зернотукотрав'яні для прямої сівби СЗПП-4 і СЗПП-8 при­значені для сівби зернових, зернобобових культур і трав з одночасним внесенням в рядки мінеральних добрив по необроблених агрофонах або на полях з мінімальним обробітком ґрунту перед сівбою, а також для підсіву трав в дернину на луках і пасовищах без попереднього обробітку ґрунту. Такі сівалки також модульного типу. Особливістю конструкцій цих сівалок є наявність рифлених дискових ножів перед дводисковими сошниками (рис. 3.7,е). Під час руху сівалки спочатку дисковий ніж 26 розрізує ґрунт, а потім дисковий сошник 29, що рухається слідом, утво­рює борозну, на дно якої подається насіння і добрива висівними апарата­ми. Диск ножа встановлений на підшипниках кочення. Гофри диска спри­яють утворенню чіткої борозни і стійкому ходу сошника. Ширина між­рядь - 15 см. Глибина заробки насіння - 30-80 мм. Сівалки СЗПП-4 і СЗПП-8 мають робочу ширину захвату відповідно 3,9 і 7,8 м. Робоча швид­кість - до 12 км/год.

Сівалки зерно-рисові СРН-3,6, СРН-3,6А призначені для сівби насіння рису та інших зернових культур, близьких за розмірами і нормами висіву.

Сівалка СРН-3,6А складається із зернотукового ящика, висівних апа­ратів котушкового типу, насіннєпроводів, дводискових з ребордами сош­ників, загортачів, опорно-приводних коліс, механізмів приводу висівних апаратів, рами із замком автоматичної зчіпки СА-1.

Обмежувальні реборди мають різні діаметри для забезпечення глибини загортання насіння в межах 15-50 мм. Реборди очищуються від землі підпружиненими чистиками. Ширина міжрядь - 150 мм. Використову­ють її для сівби на важких ґрунтах. Робоча швидкість - до 12 км/год.

Модифікація сівалки СРН-3,6А-01 укомплектована полозовидними сош­никами і призначена вона для сівби на легких ґрунтах. Сівалка вузько­рядна, міжряддя -- 75 мм. Робоча швидкість сівалки - до 9 км/год, а продуктивність - 3,2 га/год.

3.4.1. Підготовка зернових сівалок до роботи

При підготовці зернових сівалок до роботи спочатку перевіряють ком­плектність і технічний стан висівних апаратів, сошників, механізмів пе­редач і підіймання сошників, технічний стан інших складальних оди­ниць. Перевіряють роботу механізмів приводу насіннєвисівних і тукови­сівних апаратів і підіймання сошників, роботу датчиків висіву і рівня насіння та добрив у ящику. Протирають поверхню ламп і фотоприймачів м'якою тканиною. Підключають пульт до електромережі трактора з на­пругою 12 В. Мінусова клема під'єднується до кронштейна кріплення пульту, а плюсова - до штиря вилки кабеля живлення.

Насіннєпроводи з датчиками висіву насіння встановлюють під одинад­цятим і п'ятнадцятим висівним апаратами. Датчики рівня насіння і доб­рив встановлюють із зовнішнього боку зернотукового ящика. На датчик добрив одягають захисний чохол. Після цього проводять технологічну наладку. Розміщують сошники на задане міжряддя, встановлюють їх на задану глибину заробки насіння, регулюють висівні апарати на рівномір­ність і норму висіву, визначають і встановлюють виліт маркерів і слідопо-кажчиків.

Технологічну наладку сівалок доцільно проводити на регулювальному майданчику.

Розміщення сошників виконують за допомогою розмічувальної дошки, рейки або стрічки з прогумованого паса з нанесеними лініями. Відстань між лініями відповідає заданому міжряддю.

Сошники опускають на розмічувальну дошку, послаблюють кріплення повідців до сошникового бруса і суміщують сошники з лініями на дошці. Розміщення сошників розпочинають від середини сівалки.

В овочевих сівалках спочатку визначають кількість сошників. Для цього замірюють відстань Ь між центрами повідців крайніх сошників (корисну довжину сошникового бруса) і ділять її на ширину міжряддя:

,

де L - корисна довжина сошникового бруса; b - ширина міжряддя; т¹ -кількість міжрядь (ціле число); k - остача від ділення.

До одержаного цілого числа т¹ додають одиницю, а остачу А відкида­ють. Отримане число т = т¹ + 1 визначає кількість сошників. Якщо воно непарне, то перший сошник розміщують посередині бруса, потім відміча­ють від нього ліворуч і праворуч ширину міжряддя і встановлюють сусі­дні сошники, а від них - інші. Якщо ж число парне, то від середини бруса відмічають половину міжряддя в обидва боки і встановлюють сош­ники. Далі відмічають міжряддя і встановлюють сусідні сошники і т. д.

При стрічковій сівбі з непарною кількістю стрічок посередині бруса знаходитиметься середина стрічки, а при сівбі з парною кількістю стрі­чок посередині бруса буде середина міжряддя.

Встановлення висівних апаратів на рівномірність висіву насіння. Пе­ревіряють положення котушок усіх висівних апаратів. При крайньому положенні важеля регулятора висіву котушки повинні знаходитись у кор­пусах апаратів, а їх торці - лицюватись з площиною розеток. Якщо котуш­ки виступають більше як на 1 мм, то зміщують корпуси висівних апара­тів по днищу насіннєвого ящика.

Перевіряють і регулюють зазор між клапаном і нижнім ребром муфти в кожному висівному апараті. При висіванні насіння зернових культур цей зазор повинен бути в межах 1-2 мм. Для зернобобових культур його збільшують до 8-10 мм.

Перевіряють рівномірність висіву насіння шляхом пробного висіву на­сіння сівалкою. Для цього насіння від кожного висівного апарата збира­ють у мішечки або коробочки, а потім зважують. Оцінюють рівномірність висіву за коефіцієнтом нерівномірності:

,

де - середня маса насіння, яке висівається одним апаратом; к -

m_i - кількість висівних апаратів на сівалці; т. - маса насіння, яке висівається

і-м апаратом.

Коефіцієнт нерівномірності не повинен перевищувати 5-6%.

Встановлення висівних апаратів сівалки на норму висіву. Користую­чись номограмою орієнтовних норм висіву насіння або таблицями, відповід­но до культури підбирають необхідне передаточне відношення редуктора та довжину робочої частини котушки. Переміщенням шестерень або зіро­чок у механізмі передач (редукторі) встановлюють вибране передаточне число, а за допомогою важеля регулятора висіву насіння - вибрану довжи­ну робочої частини котушок. Причому передаточне відношення підбира­ють найменше (найменша частота обертання котушок), а довжину робочої частини котушок - найбільшу, але щоб висівалась задана норма насіння. Це забезпечує рівномірний висів насіння і найменше його пошкодження.

Потім проводять пробний висів насіння. Для цього встановлюють раму сівалки на підставки так, щоб колеса прокручувались. Засипають в ящи­ки насіння і прокручують колеса п разів. Висіяне насіння збирають і зважують.

Якщо сівалка обладнана пристроєм для наладки висівних апаратів на норму висіву, то прокручують вал висівних апаратів, збирають і зважу­ють насіння з трьох висівних апаратів або з секції сівалки, а потім пере­раховують на всю сівалку.

Маса висіяного насіння М_ф повинна відповідати розрахунковій масі М_p, яка визначається за формулою:

де В - робоча ширина захвату сівалки, м; D - діаметр опорно-приводного колеса, м (у СЗ-3,6А - 1,18 м); Q - задана норма висіву насіння, кг/га; є - коефіцієнт проковзування колеса (є= 0,05-0,10).

Оцінюють точність встановлення висівних апаратів на норму висіву за виразом:

У випадку, коли фактична маса висіяного насіння більша розрахункової на 3%, змінюють робочу довжину котушки і повторно висівають насіння.

Часто визначають кількість обертів колеса на площі 100 м² (0,01 га) за таким виразом:

Після цього прокручують колесо сівалки п разів (для сівалки СЗ-3,6А п = 7), висіяне насіння зважують і порівнюють із розрахунковим значен­ням М. У даному випадку М = 0,01ф. Можна зважене насіння множити на 100 і порівнювати із заданою нормою Q.

Встановлення норми висіву іноді об'єднують із перевіркою рівномір­ності висіву. Насіння збирають від кожного висівного апарата окремо, зважують і визначають коефіцієнт нерівномірності та фактичну масу висіяного насіння:

Перевіряють встановлену норму висіву насіння у полі. Для цього заго­товляють 2-3 наважки насіння по 20-60 кг. Заповнюють насінням ящики на 1/3 об'єма, розрівнюють його і відмічають на стінках рівень насіння. Потім засипають одну наважку M₁знову вирівнюють насіння. Проїж­джають агрегатом до появи нанесених міток в ящику і замірюють пройде­ний шлях l_ф. Він повинен дорівнювати розрахунковому lp:

За цією формулою можна підрахувати наважку М₁, попередньо задав­ши пройдений шлях l_p.

Розрахунок вильоту маркера і слідопокажчика. Маркери та слідопокаж-чики використовують з метою забезпечення постійних стикових міжрядь і прямолінійності рядків. Маркер являє собою сферичний диск 9 (рис. 3.16) і розсувну штангу. Під час руху посівного агрегату диск маркера утворює невелику борозну на незасіяному полі. При наступному проході агрегату праве переднє колесо (гусеницю) трактора або висок (стрічку) слідопокаж-чика 3 спрямовують по сліду маркера. Виліт маркера l_м - це відстань від його диска до середини крайнього сошника:

- для правого:

- для лівого:

де В - робоча ширина захвату сівалки (посівного агрегату), м; Ь - шири­на стикового міжряддя, м; С - відстань між серединами передніх коліс трактора або внутрішніми (зовнішніми) краями гусениць, м.

Рис. 3.16. Схема руху посівного агрегату: 1, 7 і 10 - зернові сівалки; 218- маркери; 3 - слідопокажчик; 4 - трактор;

5 - зубові борони; 6 - зчіпка; 9 - диск маркера

Слідопокажчик являє собою трубчасту телескопічну штангу, на кін­цях якої закріплені виски (ланцюги, стрічки з паса тощо). Його встанов­люють горизонтально у передній частині трактора.

Довжину слідопокажчика визначають за формулою:

І_с=В_р-0,5Е,

де Е - відстань між серединами крайніх коліс сівалки (посівного агрегату).

Посівні агрегати із двох, трьох і більше сівалок обладнують маркерами і слідопокажчиками.

Виліт слідопокажчика визначають за формулою:

Встановлення глибини ходу сошників. Перед виїздом у поле перевіря­ють транспортний просвіт сошників (190-200 мм) і, за потреби, регулю­ють гвинтовими тягами механізму підіймання сошників. Перевіряють тиск у шинах опорно-приводних коліс. В обох колесах сівалки він повинен бути однаковий.

Глибину ходу сошників регулюють гвинтовим механізмом регулятора глибини і при перших проходах посівного агрегату у полі перевіряють її.

Дата добавления: 2014-12-27