Сошники

Сошник призначений для утворення у ґрунті борозни і укладання на її дно насіння та добрив, присипання їх вологим шаром ґрунту. Від якості роботи сошника в значній мірі залежать сходи посівів та розвиток рослин.

Сошники повинні утворювати однакові борозни заданої глибини; не виносити нижні шари ґрунту на поверхню поля, щоб не було втрати воло­ги; ущільнювати дно борозни для відновлення капілярів у ґрунті; забез­печувати рівномірне розподілення насіння в борознах; забезпечувати при­сипання насіння вологим шаром ґрунту.

Посівні та садильні машини залежно від призначення та умов викорис­тання обладнують сошниками наральниковими і дискового типу.

Анкерний сошник (рис. 3.6,а) складається із трубки (лійки) для насін­ня, наральника 1 та кронштейна 2 для кріплення до повідця. При роботі сошника наральник розкриває борозну, виносячи на поверхню вологий шар ґрунту, і насіння спрямовується на дно борозни. Щоки трубки затри­мують верхні шари ґрунту до падіння насіння.

Анкерні сошники використовують для роботи на чистих від бур'янів і гарно оброблених ґрунтах при нормальній вологості.

Рис. 3.6. Сошники наральникові:

а - анкерний; б — кілевидний сівалки СЗТ-3,6А; в - кілевидний сівалки СЗ-3,6А-03; г — кілевидний льонової сівалки; д — полозовидний комбінований;е і є - стерньових сівалок; ж - трубчастий;

1 - наральник; 2 і 15 - кронштейни; 3 - скоба; 4 і 23 - трубки; 5, 8 - лійки; 6 - кілевидний наральник; 7 - полоз; 9 - п'ятка; 10 - болт; 11 і 17 - пружини; 12 І 19 - стовби; 13 І 20 - лапи; 16 - тяга; 18 - насіннєпровід; 21 і 22 – носки

Глибину ходу (4-7 см) анкерних сошників регулюють начіплюванням спеціальних вантажів та зміною кута входження наральника у ґрунт.

Кілевидний сошник (рис. 3.6,б,в,г) має в передній частині загострену пластину (кіль) 6, за допомогою якої розсувається ґрунт і утворюється борозна. Кіль сошника переміщує частинки ґрунту зверху вниз і ущіль­нює дно борозни. Кілевидні сошники роблять вузькі борозни і їх можна використовувати для вузькорядної сівби. Глибину ходу сошника регулю­ють натискною пружиною або тягарцем.

Кілевидні сошники встановлюють на зернотрав'яних, льонових, деяких зернових та інших сівалках.

Полозовидний сошник (рис. 3.6,д) має у передній частині ножевидний наральник 7, який переходить у видовжені щоки та клиновидний ущіль­нювач знизу. Ножевидний наральник і щоки утворюють борозну, а ущіль­нювач ущільнює її дно. Сошник утворює борозну глибиною до 12 см. Глибину його ходу регулюють переміщенням прикочувального котка.

Полозовидний комбінований сошник утворює на поверхні поля послі­довно дві паралельні борозни - першу для мінеральних добрив, а другу -для насіння.

Полозовидні сошники встановлюють на кукурудзяних, бавовникових, овочевих, рисових та інших сівалках.

Лаповий сошник (рис. 3.6,е,є) складається із стрільчастої лапи 13 і трубки. Лапові сошники використовують для сівби зернових по стерні на легких ґрунтах. Лапа підрізує і розпушує ґрунт, а по трубці під лапу подається насіння та мінеральні добрива. Спосіб сівби - рядковий. Лапові сошники застосовують і для смугової сівби. У цьому випадку під лапою встановлюють конусний розподільник. Насіння і добрива надходять до розподільника, який і розподіляє їх у вигляді смуги в ґрунті.

Трубчастий сошник (рис. 3.6,ж) складається з трубки 23 і наральника 22. Трубка є насіннєпроводом. Сошник з'єднаний з рамою шарнірно і підпру-жинений. Під час роботи сошник вібрує і сприяє самоочищенню трубок. Трубчасті сошники встановлюють на зернових сівалках для сівби по стерні і на ґрунтах, які піддаються вітровій ерозії.

Дводисковий однорядковий (звичайний) сошник складається з двох плоских дисків 1 (рис. 3.7,а), корпуса 4 з розтрубом та повідця 2. До дис­ків кріпляться фігурні кришки 8, в яких встановлені осі 7 і підшипники 6. Кромка дисків загострена. У передній частині вони сходяться, утворюю­чи клин із кутом 10°. Зазор між ними повинен бути не менше 1,5 мм.

У задній частині корпуса сошника закріплені два чистики і напрямна пластина для спрямування насіння на дно борозни. Між корпусом і диска­ми встановлені гумові ущільнювачі. Сошник переднього ряду має, здебіль­шого, плоску напрямну пластину, а заднього ряду - зігнуту, криволінійну.

Під час руху сошника диски 1 обертаються, розрізують ґрунт і зміщу­ють його на два боки, утворюючи борозну. Насіння та мінеральні добрива по напрямній пластині спрямовуються на дно борозни. Стінки борозни осипаються і частково присипають насіння та добрива ґрунтом. Внутрішні поверхні дисків очищаються чистиками.

Глибину ходу дискового сошника регулюють гвинтом регулятора гли­бини сівалки, а стійкість ходу - стисканням пружини натискної штанги З підвіски сошника.

Дводисковий дворядковий сошник забезпечує вузькорядну сівбу з між­ряддям 6,5 см. Диски сошника встановлені на осі під кутом 18°. Кожний диск утворює свою борозну (рис. 3.7,6). Між дисками розміщений розпо­дільник 9. Насіння потрапляє спочатку у лійку розподільника, а потім

розподільником ділиться на два потоки і падає на дно борозни, утворюю­чи два рядки з міжряддям 6,5 см. Такі сошники встановлюють на зерно­вих вузькорядних сівалках.

Дводисковий однорядковий сошник із ребордами (рис. 3.7,в) викорис­товують для загортання насіння овочевих культур, рису та інших. На дисках 13 ззовні встановлені реборди 15 у вигляді циліндричних кілець. Реборди кріпляться до кронштейнів дисків і при роботі обмежують гли­бину ходу сошника. До дискового сошника можуть приєднуватись котки, які ущільнюють ґрунт з обох боків рядка.

Сошники комплектуються змінними ребордами, які забезпечують за­гортання насіння на глибину 2-5 см.

Дводисковий дворядковий сошник з ребордами (рис. 3.7,г) має два одно-дискових сошники з обмежувальними ребордами, а у верхній частині -окремо дві лійки для подачі насіння.

Рис. 3.7. Сошники дискові: а — дводисковий однорядковий; б — дводисковий

дворядковий; в — дводисковий однорядковий з ребордами; г — дводисковий

дворядковий з ребордами; д — однодисковий; е - дводисковий з дисковим ножем;

1, 11, 13, 17, 24 - диски; 2 - повідець; 3 - штанга з пружиною; 4 – корпус сошника; 5 і 12 - насіннєпроводи; 6 - підшипник; 7 і 10 - осі дисків; 8 - кришка; 9 - розподільник; 14, 25 і 28 - кронштейни; 15 і 19 - реборди;16, 20 і 23 - чистики; 18 і 21 - лійки; 22 - маточина; 26 - дисковий ніж; 27 — підвіска; 29 - сошник дисковий

Сошники можна зміщувати один відносно другого на відстань 50, 80 і 100 мм, тобто регулювати відстань між рядками в стрічці. Такими сош­никами обладнують овочеві сівалки.

Однодисковий сошник (рис. 3.7,д) складається із плоского диска 24, маточини 22, лійки 21 для подачі насіння та кронштейна (повідця) 25. Диск встановлений на осі на двох підшипниках. Вісь закріплена на крон­штейні. Обертається диск разом із маточиною. Він встановлений під ку­том 8° до напрямку руху (кут атаки) і відхилений від вертикалі на 20°.

Дводисковий сошник з дисковим рифленим ножем (рис. 3.7,е) встанов­люють на сівалках для прямої сівби і використовують як змінні робочі органи до зернових рядкових сівалок.

Дата добавления: 2014-12-27