Обговорення головних теоретичних положень

Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначити її функцію щодо програмування та прогно­зування діяльності шляхом створення моделі кінцевого або проміжного продукту. Уява відіграє важливу роль у творчій діяльності. Так, вона бере участь у формуванні задуму створення нового продукту. Нестан­дартність педагогічних ситуацій, варіативний характер їх розв'язан­ня дають змогу віднести педагогічну діяльність до діяльності творчої. У зв'язку з цим уява педагога є його справжнім знаряддям праці.

Розробка задуму уроку, планування комплексу дидактичних завдань передбачає своєрідний вихід педагога за межі реальної ситуації, потребує від нього вміння уявити майбутні ситуації педагогічної взаємодії. І якщо мислення педагога допомагає йому застосовувати загальні принципи та механізми педагогічного впливу, то уява дає можливість створювати деталі майбутньої взаємодії, емоційно забарвлювати педагогічні стосунки. Уява потрібна для побудови програм поведінки людини в умовах не­визначеності ситуації, для продукування образів, які заміщують реаль­ну діяльність. Саме ці особливості уяви мають особливе значення для педагогічної діяльності.

Так, уява вчителя дає йому змогу передбачити майбутню ситуацію педагогічної взаємодії, проектувати способи дії в конкретних ситуаціях, прогнозувати можливі зміни в розвитку особистості учня. Нерідко уяву вчителя розглядають в єдності з емпатією (здатністю до співпереживан­ня) та рефлексією (здатністю до відображення внутрішнього світу учня). Таке відображення забезпечує «емоційну співпричетність». Уміння стати на позицію учня, проникнути в його стан, зрозуміти те, що не висловлено, ідентифікувати його емоційний стан зі своїм, передбачити розвиток поведінки та почуття — ось ті особливості уяви вчителя, що забезпечу­ють йому ефективну педагогічну взаємодію.

Особливу роль уява вчителя відіграє на етапі підготовки до педаго­гічної взаємодії з учнями. Змістом цього етапу є своєрідне планування структури майбутньої взаємодії. На етапі моделювання ситуації спілку­вання педагог переводить педагогічні завдання в план комунікативних, розробляючи можливі варіанти втілення свого педагогічного задуму. Головним завданням учителя на цьому етапі є конкретизація можли-

вої (ймовірної) картини майбутнього спілкування. Він має уявити внутрішній стан учня, визначити рівень його готовності до сприймання навчальних завдань, характер його зацікавленості у виконанні цих зав­дань. Педагог мусить уявити всю ситуацію взаємодії з учнем, її просто­рову організацію, тривалість контакту, врахувати досвід попереднього спілкування з ним. Потрібно емоційно зануритися в атмосферу майбут­нього спілкування, використовуючи установку «якби». Розв'язати всі ці завдання може тільки вчитель з розвиненою уявою.

Кожний педагог має індивідуальні особливості уяви, які виявляються в різній її широті й змістовності, перевазі тих чи інших її видів, у різній силі та яскравості. Це передусім пов'язано з особливістю професійних потреб, інтересів, рівня узагальненості професійних знань, розвитку про­фесійних умінь педагога. Чим більше коло інтересів учителя, багатший його досвід, глибше знання, тим ширше його уява й навпаки. Особистіс-ний розвиток педагога, його загальна ерудиція, рівень культури є підва­линою педагогічної уяви.

Індивідуальні особливості уяви вчителя можуть бути пов'язані із властивостями нервових і психічних процесів: швидкістю, легкістю пере­творення наявних вражень у нові образи, їх яскравістю, емоційною за­барвленістю. Залежно від домінантного напряму професійної діяльності уява вчителя може виявлятися у розв'язанні функціональних (розроб­ка дидактичних прийомів) або психологічних (проектування змін у розвитку особистості учня в процесі педагогічної взаємодії) завдань. Іншими словами, одним учителям краще вдається творча розробка на­вчального матеріалу, іншим — організація міжособистісного спілкуван­ня з учнем і класом.

Визначення та усвідомлення індивідуальних особливостей власної уяви є важливим завданням професійної підготовки педагога. Знання своїх переваг та недоліків дає майбутньому вчителю можливість сфор­мувати індивідуальний стиль професійної діяльності, завдяки чому він має змогу усунути недоліки та виявити переваги іншої людини в ца­рині реалізації професійних завдань.

3. Виконання вправ на розвиток професійно-педагогічної уяви студентів

Вправа 1. Усі члени групи сідають у коло. Один тримає в руках чистий аркуш паперу і намагається уявити на ньому картину. Він почи­нає докладно описувати її, а всі інші намагаються «побачити» на ар­куші те, про що він говорить. Потім аркуш передається наступному учасникові. Він продовжує «створення картини», доповнюючи вже «на­писане» новими деталями. Виконання цієї вправи стимулює процес створення образів, передбачення та емоційного сприйняття позиції парт­нера в розробці художнього задуму.

Можна запропонувати інший варіант цієї вправи.

Ю"*⁵ 289

Вправа 2. Один із членів групи виходить з аудиторії Ті, що залиши­лися, характеризують його, називаючи риси, властивості, звички, тобто висловлюють свою думку щодо нього, причому тільки позитивну Хтось із групи (секретар) записує прізвища і зміст висловлювання Через певний час запрошують учасника, який вийшов із кімнати, і зачитують йому все сказане про нього, не називаючи авторів Головне завдання — визначити, хто і що саме про нього говорив Потім секретар зачитує всі висловлювання, але вже із зазначенням авторів

Вправа 3. Доберіть кілька педагогічних ситуацій і спрогнозуйте мож­ливі варіанти дальшого розвитку стосунків між учасниками ситуації, опишіть особливості сприймання ситуації з позиції кожної з дійових осіб, їхні можливі думки, почуття, репліки, висловлювання

Вправа 4. Проаналізуйте текст із шкільного підручника Визначте фрагменти, які можуть викликати утруднення у школяра Назвіть при­чини утруднень, а також можливі дії щодо їх усунення

Вправа 5. Групі студентів пропонують змоделювати індивідуальну бесіду з учнем Кожна пара студентів по черзі подає репліку від особи вчителя та від особи учня інші учасники мають ідентифікувати пози­цію педагога й вихованця в запропонованій моделі спілкування та допов­нити задум взаємодії відповідно до логіки педагогічного впливу Після виконання вправи слід обговорити, наскільки студенти були точні в оцінюванні моделей педагогічної взаємодії, що пропонувалися Чи добре вони відчували стан педагога та вихованця, що допомагало чи заважа­ло їм у виконанні цієї вправи

Дата добавления: 2014-12-27