Форми власності

Здійснюють юридичне обслуговування суб'єктів господарювання недержавної

Правове регулювання соціального і правового захисту юрисконсультів, які

Як юридично, так і практично є не рівним правовий і со­ціальний захист юристів, особливо тих, які працюють у галузі еко­номіки України. Якщо особа, яка має юридичну освіту, працює, наприклад, у правоохоронних органах, органах юстиції, їй особ­ливу увагу слід звертати лише на декілька галузей права. Тут юрисконсульту морально легше працювати, оскільки і сам керів­ник має юридичну освіту, розуміє і знає роботу, тут випрацьовано функціональні обов'язки, встановлено належні оплата праці, стимулювання і матеріальне забезпечення. Коли ж особа з юри­дичною освітою працює в суб'єктах господарювання галузі еко­номіки України, то їй необхідні не лише багатогранні правові знання з різних галузей права, досвід правової роботи, а й знан­ня з психології, педагогіки, бухгалтерсько-економічних дисциплін, потрібно володіти мистецтвом ділового спілкування з посадови­ми особами та працівниками юридично обслуговуваного суб'єкта господарювання, з урахуванням того, що керівник та спеціалісти інших структурних підрозділів не настільки обізнані із законо­давством.

Проте питання підвищення оплати праці спеціалістів юри­дичних служб, котрі працюють, наприклад, у сільському госпо­дарстві, поліпшення їх матеріального та соціального забезпечен­ня майже не вирішуються. На рівні держави правовими метода­ми це питання належним чином не врегульоване. Понад 20 тис. юристів, які працюють або юридично обслуговують суб'єктів господарювання різних форм власності, знаходяться в такому становищі. Відомо, що саме від цих юристів залежить правовий мікроклімат у трудових колективах юридичних осіб. Ще 15 чер­вня 1996 р. на IV з'їзді Спілки юристів України зверталась увага на такий стан зазначеної категорії юристів, говорилося про те, що потрібен спеціальний закон, який би врегулював правове становище юридичної служби в галузі економіки і, отже, було б здійснено захист діяльності та прав спеціалістів юридичної служби

На сьогодні окремі міністерства, інші відомства, управління не забезпечують надійного правового та соціального захисту юрисконсультів, які працюють і обслуговують суб'єктів господа­рювання недержавної форми власності. Практика свідчить про те, що ці органи в більшості випадків не зацікавлені в тому, щоб юридична служба розвивалась, активно сприяла захисту і дотри­манню законодавства та прав суб'єктів господарювання. Про таке ставлення до цієї служби свідчить такий приклад. У квітні 2001 р. Міністерство аграрної політики України підписало Галузеву уго­ду на 2001—2002 роки з Центральним комітетом профспілки пра­цівників агропромислового комплексу України. Угодою не пе­редбачено введення в системі агропромислового комплексу Ук­раїни (в підприємствах сільського господарства) посад головного, провідного чи старшого юрисконсульта, не говорячи вже про посаду начальника юридичного відділу (бюро, групи)⁷³, хоча цю Угоду підписали представники не лише від Міністерства аграр­ної політики України, а й Всеукраїнського союзу сільськогоспо­дарських підприємств, Асоціації фермерів та приватних земле­власників України, Центрального комітету профспілки праців­ників агропромислового комплексу України, які повинні сприяти розвитку юридичної служби і за допомогою правових засобів здійснювати захист суб'єктів господарювання та їх колективів і працівників.

Цією галузевою Угодою передбачено лише рядові малооплачу­вані посади: першої та другої категорії юрисконсульта та юрис­консульта з оплатою їх праці значно меншою, ніж спеціалістам (головних бухгалтера, агронома, зоотехніка, інженера, ветлікаря, економіста). Тим самим це Міністерство та Центральний комітет профспілки прирівняли нелегку і таку важливу і необхідну працю юрисконсульта з обо­в'язковою наявністю вищої юридичної освіти до праці диспетчера та інших подібних рядових посад, які не вимагають вищої освіти, а не до головних або провідних спеціалістів даної галузі. Цей факт засвідчує невисоку оцінку праці юриста, яка дається з боку Міністерства агропромислової політики та галузевої республікансь­кої профспілки як захисника прав працівників цієї галузі.

Аналогічні угоди Міністерство агропромислового комплексу України (пізніше — агропромислової політики) з необґрунтованим обмеженням заробітної плати спеціалістів юридичної служби системи приймало і в попередні роки. Також не врегульовано номенклатуру посад юрисконсультів у сільськогосподарських органах на місцях. У більшості районів Хмельницької та інших областей України посади працівників юридичних служб або цілі юридичні групи через таку негативну позицію Міністерства аг­ропромислової політики України ліквідовано.

Недоліки щодо організації правової роботи та здійснення юридичного обслуговування мають місце і в інших міністерствах і відомствах. Зокрема, в Державному комітеті будівництва, архі­тектури та житлової політики України, Державному комітеті лісо­вого господарства України всупереч вимогам законодавства не утворені юридичні служби, на що звернуто увагу Урядом Украї­ни в п. 2 постанови від 14 грудня 2001 р. № 1693 «Про вдоскона­лення організації правової роботи в міністерствах, інших орга­нах центральної виконавчої влади». У зв'язку з цим всі міністер­ства та інші центральні органи виконавчої влади зобов'язано вжити заходів щодо укомплектування юридичних служб висо­кокваліфікованими фахівцями.

У зв'язку з цим необхідно на рівні Уряду прийняти рішення, відповідно до якого підпорядкувати юридич­ну службу Міністерству юстиції України, яке в методичному плані згідно з його положенням є куратором даної юридичної служби, щоб керівники юридичних служб обласних та районних госпо­дарських органів призначалися на посади за погодженням з дер­жадміністраціями або головним управлінням юстиції областей, районів, подібно для того, як і керівники юридичних служб міністерств. Тобто йдеться про застосування аналогії, яка перед­бачена для керівників юридичних служб міністерств, інших цент­ральних органів виконавчої влади, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 812 та від 11 червня 2003 р. № 892, якими внесено доповнення до п. 5 Загального по­ложення про юридичну службу. Отже, Уряд України зробив знач­ний крок у зміцненні авторитету та становленні ролі юридичних служб міністерств у справі належної організації правової роботи та в сприянні юридичному обслуговуванню в галузі народного господарства України. Однак питання підвищення ролі юридич­них служб органів управління на місцях досі не вирішене.

Практика свідчить про те, що назріла потреба на державному рівні вирішити питання про заміщення відповідних посад керів­ників і спеціалістів у різних галузях народного господарства, Міністерствах та відомствах, відповідних органах та управліннях - спеціалістами-юристами, введення в цих структурах посади заступників керівників з правового забезпечення.

Згідно з даними Міністерства юстиції України загалом в юридичних фірмах, групах, відділах з правами юридичної особи зай­нято до 6 тис. професійних правників. Однак ці організації, які надають юридичні послуги та інші, споріднені з ними, не мають організаційно-професійного об'єднання, яке б представляло інте­реси значного прошарку практичних юристів перед органами державної влади і управління, судовою системою, юридичною громадськістю і захищало їх інтереси. Тому з метою забезпечен­ня належної участі таких юридичних організацій у громадсько-політичному житті держави необхідно провести збори або об'єднаний з'їзд, на якому було б доцільно створити Національ­ну раду юридичних служб України. Адже нині рівень усвідом­лення й осмислення багатьох правових явищ у нашому суспільстві ще низький, незважаючи на те, що ми маємо Конституцію Ук­раїни, яка проголосила право кожного на правовий захист.

Причини такого нігілізму різні. Це пов'язано і з тим, що діяльність великої частини консультуючих юристів опинилася поза правовими нормами і без правового регулювання. Адже Кабінет Міністрів України постановою від 27 серпня 1995 р. за № 690 «Про Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу влади, державного підприємства, установи, організації» врегулював лише правові відносини спеціалістів юридичної служби, які працюють в орга­нах виконавчої влади та на державних підприємствах, в устано­вах і організаціях.

Юридичні служби суб'єктів господарювання недержавної форми власності практично залишені без правового регулюван­ня на державному рівні, не мають власної професійної юридич­ної організації. В Україні відсутній орган, який би контролював якість надання юридичних послуг, кваліфікованість юрискон­сультів і організовував підготовку кадрів юристів. Відсутнє на­лежне інформаційне правове забезпечення цих юридичних служб, стажування юристів.

Питання підвищення рівня правової культури, впорядкуван­ня спільного соціального захисту всіх юристів незалежно від того, в яких суб'єктах господарювання недержавної форми власності вони працюють або подають їм правову допомогу, могло б ви­рішуватися із створенням Національної ради практикуючих юристів України.

Крім того, на нашу думку, необхідно розробити і в установле­ному порядку прийняти закон про спеціального суб'єкта, щоб на державному рівні впорядкувати діяльність із надання юридичних послуг і визначити конкретні форми і методи юридичної діяльності. Таку функцію могла б виконувати Національна рада практикуючих юристів.

Зважаючи на те, що на місцях юристи незадовільно забезпе­чені юридичною, довідковою літературою, нормативними акта­ми, необхідно, щоб це питання вирішувалось у централізовано­му порядку, зокрема з боку Міністерства юстиції України. Адже, як підкреслювалося, це Міністерство здійснює методичне керів­ництво з організації правової роботи в народному господарстві України.

Крім того, Міністерство юстиції України своїм наказом № 7/5 від 15.01.04 р. створило методичний кабінет для працівників юри­дичних служб міністерств, інших центральних органів виконав­чої влади та затвердило Положення про цей методичний кабі­нет. Метою створення кабінету є забезпечення координації та методичного керівництва правовою роботою в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади і підвищення ква­ліфікації працівників юридичних служб.

Основними завданнями методичного кабінету Міністерства юстиції України є:

— надання як методичної, так і практичної допомоги з пи­тань правильного застосування законодавства спеціалістам юри­дичних служб;

— створення належних умов для безперервного фахового вдос­коналення, підвищення кваліфікації спеціалістів юридичних служб та укомплектування міністерств і відомств досвідченими кадрами юристів;

— поширення кращого досвіду організації правової роботи;

— сприяння вдосконаленню форм і методів правової роботи;

— організація і проведення таких методичних заходів, як ви­ставки методичної і юридичної літератури, практичні конференції тощо.

10.4. Роль громадських юридичних організацій, об'єднань і спілок у захисті прав і інтересів спеціалістів юридичних служб та піднятті престижу правничої спеціальності

У зв'язку з тим, що права юрисконсультів господарських суб'єктів нерідко порушуються, частина юристів проявила ініціа­тиву із створення юридичної громадської організації, яка змогла б захистити їх інтереси. В 1989 р. відбувся перший (установчий) ³'Ьд Спілки юристів колишнього Союзу РСР. Він зробив перший значний крок в об'єднанні юристів незалежно від того, де вони працюють — в органах управління, виконавчої влади, про­куратури, судах, чи в народному господарстві.

Аналогічний перший (установчий) з'їзд в Україні відбувся лише в 1991 р. Тоді було створено республіканську організацію юристів — Спілку юристів України. Членами цієї Спілки є фізичні і юри­дичні особи.

З метою залучення до об'єднання юристів інших галузей на­родного господарства його Статутом передбачено, що членами цього об'єднання можуть бути особи, які мають юридичну освіту _та особи, які навчаються в юридичних закладах. До його складу можуть входити організації, навчальні заклади як асоційовані члени із створенням у себе первинних організацій Спілки юристів.

17 грудня 1992 р., з метою забезпечення охорони прав юристів, працюючих в агропромисловому виробництві України, з ініціа­тиви більшості юристів-аграрників держави була створена все­українська громадська організація — Всеукраїнський з'їзд юристів-аграрників України. Статут цієї республіканської організації був зареєстрований 7 червня 1993 р. Міністерством юстиції України. Отже, працівники юридичних служб такої важливої галузі на­родного господарства України, як агропромисловий комплекс, створили на добровільних засадах свою громадську, недержавну і професійну організацію. Статутом Спілки юристів-аграрників передбачено, що її основною метою є забезпечення охорони тру­дових і соціальних прав та інтересів юристів-аграрників, спри­яння їм належним чином у забезпеченні юридичним обслугову­ванням сільськогосподарських товаровиробників. Статутом цієї спілки юристів визначено, що правовою основою створення спілки є первинна організація за наявності не менше трьох членів-юристів. Первинні організації юристів можуть об'єднуватись у районні, міські та обласні організації юристів-аграрників із на­буттям прав юридичної особи після відповідної реєстрації в орга­нах юстиції. Спілка юристів-аграрників утілює в життя вимоги чинного законодавства з питань правової незалежності її членів при здійсненні та виконанні службових функцій з надання ква­ліфікованої і своєчасної допомоги аграрним підприємствам та сільському населенню.

15 травня 1991 р. з метою залучення юристів до активної участі в розбудові Української правової держави, а також заради спільних дій для задоволення професійних та захисту соціальних інтересів українських юристів було створено Спілку юристів України, яка є добровільним громадським об'єднанням. Спілка утворилась і діє на засадах самоврядування, добровільності і рівноправності всіх її членів, виборності та підзвітності керівних органів. У своїх діях Спілка юристів України керується Конституцією України, чинним законодавством і власним Статутом.

Основою Спілки є також первинні організації, створені за професійно-виробничим або ж територіальним принципом. Вони самостійно обирають форми та методи роботи і діють відповідно До її цілей та завдань. Найвищим керівним органом цієї Спілки є її з'їзд. Спілка юристів України активно співпрацює з владни­ми структурами у законотворчій діяльності, вивчає ефективність дій правових актів, вносить пропозиції щодо вдосконалення чин­ного законодавства та практики його застосування, захищає за­конні інтереси її членів у державних та громадських установах сприяє підвищенню престижу юридичної професії і авторитету вітчизняних правників. Спілка юристів також систематично зміцнює зв'язки між юридичною наукою, освітою і практикою налагоджує співробітництво між юристами, котрі працюють у різних правових галузях як в Україні, так і за її межами.

Спілка юристів України співпрацює з Українською правни­чою фундацією, Спілкою адвокатів України, є асоційованим чле­ном міжнародного неурядового об'єднання «Спілки юристів». Вона має ділові контакти з Американською асоціацією юристів і спорідненими організаціями Канади, Австралії, Німеччини, Ту­реччини, з українською діаспорою в багатьох країнах світу. Бага­то членів Спілки юристів України брали участь у різноманітних міжнародних форумах та нау­кових конференціях юристів. Ще один важливий аспект діяльності Спілки юристів України — це захист порушених прав її членів та здійснення правової пропаганди, боротьба з правовим нігілізмом в українському суспільстві. Спілка є членом Всесвітнього конг­ресу українських юристів. Під її егідою здійснюється значна діяльність із видавництва правової літератури українсько-люк­сембурзьким спільним підприємством у формі товариства з об­меженою відповідальністю «Юрінком Інтер», якому в 2003 р. ми­нуло 10 років з дня його заснування.

За ініціативою групи українських та зарубіжних юристів у травні 1992 р. було створено Українську правничу фундацію, тобто Всеукраїнський благодійний фонд. Метою цієї організації є спри­яння процесу розбудови правової держави в Україні, прискорен­ню конституційного процесу, реформування правничої систе­ми, утвердження на теренах України принципу верховенства права. За період діяльності Українська правнича фундація роз­робила низку програм, які успішно спрацьовують, сприяють роз­будові та вдосконаленню правової системи України. Це кодифі­кація українського законодавства, тобто робота над проектами Цивільного, Цивільно-процесуального, Кримінального, Кримі­нально-процесуального, Адміністративного, Господарського, Земельного, Податкового та інших кодексів. Вагомим є внесок фундації і в оприлюднення конституційних документів — про­екту Конституції України в редакції від 24 лютого 1996 року, збірників «Конституція незалежної України», «Конституції нових держав Європи та Азії», «Історія української Конституції», «Конституція Пилипа Орлика».

Здобутками Української правничої фундації є створення Всеукраїнського правничого товариства незалежної професійної організації юристів, заснування Центру правничої термінології, перекладів та словників, Українського центру прав людини, Ук­раїнського центру правничих студій, видавництва «Право», про­грами «Бібліотека», Центру інформації та документації Ради Євро­пи в Україні. Значним був внесок фундації у проведення Пер­шого, Другого, Третього та Четвертого Світового Конгресу українських юристів. У роботі Світового Конгресу українських юристів щоразу брали участь понад 300 делегатів, які представ­ляли Україну, а також США, Велику Британію, Канаду, Фран­цію, Австрію, Аргентину, Парагвай, Польщу, деякі країни СНД.

Докладено зусиль до запровадження в Україні церемонії «Відкриття року Права». Згідно з Указом Президента України згадані урочистості відбуваються в нашій державі щорічно. У першій церемонії «Відкриття року Права» 22 жовтня 1994 р. взяв участь Президент України. За традицією, яка існує в Європі, цього дня правиться Служба Божа, що звеличує ідеї Добра, Спра­ведливості і Права, освячує обов'язок юристів захищати права і свободи людини, її честь та гідність.

Об'єднанню юристів України та інших держав сприяв також Світовий Конгрес українських юристів, заснований 22 жовтня 1992 р. національними об'єднаннями українських юристів. У Першому Світовому Конгресі українських юристів взяли участь представники зарубіжних українських юридичних організацій (Канади, Франції, Великої Британії, Австралії, Польщі, США тощо), правники-громадяни інших держав, Президент України, Голова Верхової Ради України, делегати та гості з усієї України, Державні й урядові діячі, лідери партій та громадських органі­зацій, народні депутати, визначні українські та зарубіжні підприємці, представники дипломатичного корпусу в Україні. Основна мета Конгресу — це об'єднання всіх українських правників у всьому світі, які становлять значний науковий та прак­тичний потенціал у всіх галузях права. Талант і досвід українсь­ких юристів країн з розвинутою правовою системою і традицій­ною демократією разом з прагненням їх колег на Батьківщині Потрібні Україні в процесі державного будівництва, закладання підвалин для нової правничої системи і правової освіти в дер­жаві. Втілення найкращих ідей, думок, пропозицій, наукових і практичних розробок, ухвалених цим Конгресом, сприятиме розвитку України як правової та демократичної держави.

Цей Конгрес покликаний також сприяти залученню укра­їнських юристів до справи розбудови правової держави в Україні вирішенню міжнародних і національних проблем правового ха­рактеру. Світовий Конгрес українських юристів є не політичною організацією, а міжнародною неурядовою організацією, до якої входять національні об'єднання українських юристів, що діють як у межах України, так і за її межами. Головною метою Конгре­су є встановлення постійних контактів на міжнародному рівні між українськими правничими організаціями і окремими юрис­тами в Україні та правничими організаціями інших країн світу. Конгрес у своїй практичній діяльності керується нормами міжна­родного права, законодавством країн, на території яких він діє, та своїм Статутом, функціонує на засадах добровільності, само­врядності, виборності, рівноправності його членів і гласності.

Найвищим органом Конгресу є збори, які скликаються раз на два роки.

Ця міжнародна неурядова громадська організація об'єднала юристів різних професій усього світу, сприяла ознайомленню із законодавством, практикою його застосування і здійснення пра­вової допомоги, забезпечення рівного соціального захисту юристів.

Значну роль у згуртуванні сил юристів СНД та інших країн світу відіграє міжнародне неурядове об'єднання — Спілка юристів. Вона є добровільною, неурядовою громадською організацією, що об'єднує на загальних засадах професійних юристів, громадські об'єднання, колективи організацій. Ця громадська організація створена в 1989 р., її головний офіс знаходиться в Москві, діє відповідно до законодавства Російської Федерації, норм міжна­родного права і статуту Спілки.

Головним завданням Спілки юристів є сприяння створенню умов для активної професійної і громадської діяльності її членів-юристів, розвиток співпраці між юристами, сприяння забезпе­ченню прав людини, підвищенню престижності професії юрис­та, виховання юристів у дусі дотримання законів та норм про­фесійної етики. Спілка юристів об'єднує індивідуальних і колективних членів. Індивідуальними членами можуть бути гро­мадяни і особи без громадянства, які мають інтерес у реалізації мети та завдань Спілки юристів. Вищим органом Спілки є Кон­грес Спілки юристів.

З метою розв'язання проблеми організаційного оформлення незалежності юристів, які працюють адвокатами, 22—24 вересня 2990 р- в Києві відбувся установчий з'їзд адвокатів України. З'їздом було створено незалежну, самоврядну республіканську організацію — Спілку адвокатів України. Мета професійної орга­нізації правознавців-адвокатів — об'єднання всіх зусиль адвокатів України в сприянні формуванню незалежної, демократичної, правової держави, підвищення рівня надання правової допомоги юридичним і фізичним особам, досягнення адвокатурою Украї­ни повної незалежності, самостійності та самоврядування, роз­виток міжнародних зв'язків адвокатів. У зв'язку із створенням республіканської організації адвокатів, майже в усіх областях України протягом 1990—1991 рр. були створені відділення Спілки адвокатів України, які сприяли професійному об'єднанню адво­катів України в регіонах. Спілка адвокатів України сприяє вирі­шенню проблем, пов'язаних з професійною діяльністю адвокатів, вона сприяла прийняттю першого в Україні Закону «Про адво­катуру». Цей Закон спрямований на підняття престижу адвокатів та піднесення їх ролі як одних із гарантів забезпечення консти­туційних прав і свобод громадян Української держави.

19 травня 1996 р. в Києві було створено Українську асоціацію студентів-правників — першу в Україні професійну молодіжну організацію, яка об'єднала студентів-правників навколо ідеї по­будови в Україні правового громадянського суспільства, вільно­го та ефективного розвитку юридичної освіти та правничої про­фесії.

Метою Асоціації студентів-правників є координація зусиль студентських організацій правничих факультетів вищих шкіл України у забезпеченні сприятливих умов для фахової підготов­ки студентів, підвищення престижу професії юриста в Україні. Для реалізації цієї мети Асоціація запроваджує різноманітні про­екти та програми: проведення науково-практичних конференцій та семінарів, видання часопису та вісника Асоціації, сприяння студентам-правникам у працевлаштуванні, створення правничої біржі праці, дослідження сфери юридичної кар'єри жінок-правників, створення єдиної інформаційної мережі тощо. Значну увагу Асоціація приділяє питанням співробітництва з Міжнародною Асоціацією студентів-правників і Європейською Асоціацією студентів-правників.

27 вересня 1996 р. відбувся перший об'єднаний з'їзд практи­куючих юристів України з метою соціального та правового захисту практикуючих юристів. На цьому з'їзді були обговорені актуальні проблеми юридичної практики, йшлося про створення гро­мадської професійної Асамблеї практикуючих юристів України. Делегати з'їзду обговорили програму діяльності Асамблеї, ко­декс професійної етики практикуючого юриста, проект Закону України «Про юридичну практику». Економічні та політичні ре­форми, що відбуваються в державі, покликали до діяльності знач­ну частину практикуючих юристів, яких налічується близько 20 тис, але вони не були об'єднані на професійній основі, а тому і не мали належного представництва як серед юридичної громадсь­кості, так і в державних структурах. Ці проблеми і розв'язав з'їзд, створивши Асамблею практикуючих юристів. Проте ця органі­зація офіційно Міністерством юстиції України не зареєстрована.

23 травня 2003 р. в юридичному житті України сталася по­мітна подія. В Києві проведено перший Український Форум юридичних фірм. Ініціаторами проведення цього Форуму були відомі юристи і народні депутати України, деякі юридичні фірми. Форум підтримали Торгово-промислова палата України, Асоціа­ція юристів банківського та фінансового права. Створення форуму представників юридичних фірм України свідчить про сформування в Україні такої громадсько-політич­ної сили, як «юридичні фірми», які спроможні постояти за себе в умовах сучасного суспільства та бути самостійними учасника­ми ринку, а проведення такого Форуму, в свою чергу, свідчить про досягнення ними високого рівня правової культури.

Основною метою Форуму юридичних фірм було обговорення найбільш актуальних проблем їх існування. Найгострішим вия­вилось обговорення питання щодо низького рівня надання юри­дичних послуг. Були висловлені думки щодо необхідності поно­вити ліцензування юридичної практики, запровадити громадсь­кий сертифікат якості юридичних послуг, щоб юридичні фірми займались виключно юридичною діяльністю. Учасники Форуму пропонували законодавчо затвердити декларацію діяльності юри­дичної фірми, яка буде етичним правилом для кожного учасника «юридичного ринку». Порушувалися питання про запроваджен­ня правової експертизи, про діяльність третейських судів, статус яких повністю законодавчо не визначений. На нашу думку, по­зитивним результатом Форуму було розроблення моделі профе­сійного юриста, стандарту юридичної фірми тощо. Наголошува­лось на необхідності створення єдиного об'єднання юридичних фірм для захисту своїх інтересів та їх юристів перед органами державної влади і управління. Зауваження та пропозиції, висловлені на цьому Форумі, передані народним депутатам України з метою їх реалізації шляхом прийняття відповідних законодав­чих актів.

На сьогодні організації, які об'єднують юристів, стають ос­новною силою захисту прав юристів, особливо тих, які надають юридичні послуги суб'єктам господарювання недержавної фор­ми власності.

Про повагу до правничої спеціальності та значної ролі юристів в житті незалежної правової держави свідчить Указ Президента України, яким встановлено професійне свято — День юриста, що відзначається щорічно 8 жовтня. Цей Указ було прийнято 16 вересня 1997 р. з ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України та Спілки адвокатів України.

З урахуванням важливої ролі адвокатів у розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, вели­кого громадського значення адвокатури як правозахисної інсти­туції в Україні Указом Президента України від 2 грудня 2002 р. встановлено професійне свято — День адвокатури, яке відзна­чається щорічно 19 грудня.

Дата добавления: 2015-04-24