Лабораторне заняття 9. Контрольні запитання

ПРОВІДНІ ПУЧКИ, ЇХ ТИПИ І РОЗТАШУВАННЯ В РІЗНИХ ОРГАНАХ РОСЛИН

Контрольні запитання

1. За якими ознаками класифікують провідні пучки?

2. Які пучки характерні для стебла і кореня?

3. Чому в одному пучку є судини різних типів?

Завдання 1. Записати в словник та вивчити зміст таких термінів: колатеральний відкритий провідний пучок, колатеральний закритий провідний пучок, біколатеральний відкритий провідний пучок, концентричний провідний пучок.

Завдання 2. На готових препаратах вивчити будову провідних пучків різних типів і замалювати їх, зробити позначення:

Рис. 1. Закритий колатеральний судинно-волокнистий пучок на поперечному зрізі стебла кукурудзи (Zea mays L.):

1. протоксилема (первинна);

2. метаксилеми (первинна);

3. флоема (первинна;)

4. склеренхімна обкладенка.

Рис.2. Відкритий колатеральний судинно-волокнистий пучок на поперечному зрізі стебла конюшини лучної (Trifolium pratense L.):

1. первинна ксилема;

2. вторинна ксилема;

3. вторинна флоема;

4. камбій.

5. склеренхіма перициклічного походження;

Рис. 3. Відкритий біколатеральний судинно-волокнистий пучок на поперечному зрізі стебла гарбуза (Cucurbita pepo L.):

1. первинна ксилема;

2. вторинна ксилема;

3. флоема;

4. камбій.

Рис. 4. Закриті концентричні амфівазальний та колатеральний судинно-волокнисті пучки на поперечному зрізі кореневища конвалії (Convallaria majalis L.):

1. первинна ксилема;

2. первинна флоема;

3. ендодерма;

4. перицикл;

5. амфівазальний пучок;

6. колатеральний пучок.

Рис. 5. Закритий концентричний амфікрибальний судинно-волокнистий пучок на поперечному зрізі кореневища орляка (Pteridium aquilinum (L.) Kulm):

1. первинна ксилема;

2. первинна флоема;

3. ендодерма;

4. перицикл.

Рис. 6. Закритий радіальний судинно-волокнистий пучок на поперечному зрізі кореня півників (Iris germanica L.):

1. первинна ксилема;

2. первинна флоема;

3. ендодерма;

4. перицикл.

Матеріапли та обладнання: мікроскопи, готові препарати поперечних зрізів стебла кукурудзи, конюшини, гарбуза, кореневищ орляка, кореня півників, кореневища конвалії.

ДОДАТОК (І семестр)

Теми для самостійного вивчення окремих розділів курсу

“Морфологія та анатомія рослин”

Тема	Контрольні запитання
Охорона та раціональне використання рослинного світу	1. Причини скорочення ареалів рослин 2. Шляхи збереження та раціональне використання рослинного світу 3. Навести приклади рідкісних видів рослин та тих, що підлягають охороні, видів флори Харківської області, України. Пояснити причини скорочення їх численності та ареалів. 4. Навести характеристику природно-заповідних територій свого регіону, України
Історія вивчення клітинної будови рослинних організмів	1. Уявити про клітинну будову організмів у ХУП, ХУІІІ, ІХ ст. 2. Передумови виникнення теорії клітинної будови організмів. Її значення. 3. Вклад вітчизняних вчених у вивчення рослинної клітини. 4. Позитивні та негативні особливості світлової та електронної мікроскопії 5. Сучасні методи вивчення рослинних клітин
Ядро, мітоз, мейоз	1. Морфологічна будова і функції ядра. 2. Що таке мітотичний цикл? Характеристика його стадій. 3. Структуру і функції хромосоми. Гаплоїдний і диплоїдний набір хромосом. 4. Характеристика періодів інтерфази. 5. Як здійснюється мітоз? В чому полягає його біологічне значення? 6. Різниця між мітозом і мейозом.
Вторинні зміни хімічного складу клітинних оболонок	1. Зміни хімічного складу, їх вплив на фізичні властивості клітинних оболонок 2. Біологічне значення вторинних змін клітинних оболонок. Значення лігніфікації оболонок в еволюції рослин 3. Використання людиною клітинних оболонок. Значення целюлози в господарській діяльності людини
Основні (паренхімні) тканини	1. Структура, функції, типи та розміщення в тілі рослин хлоренхіми. 2. Структура та функції запасаючих тканин. Типи запасних речовин. 3. Будова та функції аеренхіми 4. Всисні тканини 5. Загальні та відмінні риси основних тканин
Видільні тканини	1. Особливості виділення продуктів життєдіяльності в рослинному організмі 2. Класифікація видільних тканин 3. Біологічне значення речовин, що накопичується в видільних тканин 4. Використання людиною виділень рослин

Дата добавления: 2015-04-25