Тема 4. Інформаційне забезпечення та сучасні технології управління складними виробничими системами

В умовах науково-технічного прогресу швидко зростає роль інформації, специфічного ресурсу епохи НТР. Знання, стають «самим коштовним життєвим продуктом». Зараз інформація є необхідною умовою й елементом будь-якої виробничої діяльності, що по своїй значимості усе більш прирівнюється до енергетичних і сировинних ресурсів і використовується для заміщення живої праці, сировини й енергії. Вплив інформації на ріст кінцевих результатів виробництва і їхню якість настільки очевидний і великий, що, наприклад, Л. І. Абалкін включає її до складу факторів економічного росту. На думку деяких закордонних учених, інформація, наукові знання є «новим джерелом додаткової вартості».

Інформація усе більше здобуває характер товару. Безупинно зростають витрати на інформацію, збільшується їхня питома вага в загальних витратах виробництва.

Інформація володіє низкою неперевершених специфічних властивостей — вона не витрачається в процесі використання, розширення її споживання практично не має обмежень. Ці важливі її особливості необхідно використовувати в теорії і практиці інтенсифікації суспільного виробництва для підвищення ефективності якісних факторів економічного росту, прискорення його динаміки. У цьому зв'язку деякі економісти думають, що розвиток і використання інформації повинні враховуватися в процесі планування і керування.

Таким чином, інформація фактично визнана елементом виробництва і є невід'ємною складовою частиною економічного потенціалу підприємства. Причому вона має не допоміжну роль, а виконує сполучну функцію у відношенні інших елементів економічного потенціалу, поєднуючи їх як єдине ціле. Інформація регулює функціонування процесу виробництва; сприяє підвищенню продуктивності живої праці і знарядь праці, ефективності використання предметів праці й енергетичних ресурсів; допомагає підняти рівень і ефективність технологій.

У промисловому виробництві інформація використовується насамперед у вигляді результатів наукових розробок по вдосконаленню основних фондів і предметів праці, знань і навичок виробничого персоналу. Разом з тим, із прискоренням науково-технічного прогресу всезростаючу роль у виробництві відіграють такі форми інформації, як результати наукових розробок в області організації виробництва, праці і керування, дані по вивченню ринку збуту, математичне забезпечення автоматизованих систем, програми керування для машин і устаткування і т.п. Інформацію в такому вигляді вже не можна віднести ні до однієї традиційної форми продуктивних сил і вона виступає в ролі специфічної продуктивної сили, що забезпечує зв'язок між іншими видами продуктивних сил. Таким чином, інформація має двоїсту природу.

У структурному відношенні вона насамперед містить у собі результати закінчених науково-дослідних, проектних і конструкторсько-технологічних робіт з підвищення характеристик елементів і факторів виробництва, поліпшення їхнього використання й удосконалення взаємодії між ними, тобто інформацію, пов'язану з раціоналізацією організації виробництва, праці і керування. Іншою складовою частиною інформації варто вважати досвід господарювання, що представляє собою знання виробничого персоналу.

Третьою складовою частиною інформації в сучасних умовах є інформаційні ресурси, під якими варто розуміти такі види інформації, що на спеціальних носіях застосовуються для керування дією машин і устаткування, а також дані, що містяться в спеціальних банках і використовуються машиною чи людиною при рішенні різного роду задач.

Інформація повною мірою відповідає викладеним вище ознакам елементів економічного потенціалу. Так, у промисловості для багатьох сучасних автоматизованих технологічних систем інформація визначає не тільки економічну ефективність, але і саму можливість їхнього функціонування. Практика останніх років показала, що різке розширення арсеналу технічних засобів виробництва саме по собі не спричинило відповідного росту продуктивності праці. Він стає можливим тільки при відповідному рівні керування й організації виробництва.

У практичній діяльності вибір варіанта організації виробництва обумовлює насамперед параметри виробів (якість і кількість), а також обсяги, терміни і періодичність їхнього виготовлення. Тому інформація не може бути неадекватна продукції, що випускається, і іншим елементам економічного потенціалу. Більш того, вона в значній мірі забезпечує відповідність між самими елементами потенціалу, між ними і продукцією, що випускається.

У виробничих процесах інформація виконує й іншу найважливішу функцію - регулювання споживання ресурсів і заміщення одних видів ресурсів іншими. У цьому, на наш погляд, полягає особливість взаємозамінності інформації з іншими елементами економічного потенціалу промислового підприємства. Різні форми інформації мають різну здатність до заміщення тих чи інших елементів потенціалу. Але найбільша їхня ефективність, як показує практика, виявляється у вивільненні промислово-виробничого персоналу. Великий ефект інформації, що заміняється, виявляється й у відношенні іншого елемента економічного потенціалу - основних фондів. Інформація сприяє економії й інших видів виробничих ресурсів.

Досить упевнено можна стверджувати, що інформація відтворюється усередині виробничої системи.

Доцільно визначати інформаційну систему підприємства насамперед як середовище, що автоматизує виконання заздалегідь запланованих дій, а також уможливлює своєчасне реагування на незаплановані зміни ринкової ситуації та внутрішнього середовища.

Автоматизація управління потенціалом підприємства передбачає:

а) автоматизацію ретроспективних і прогностичних розрахунків розміру потенціалу підприємств;

б) моделювання процесів управління потенціалом сучасних підприємств з використанням стандартних програмних рішень для оцінки ефективності управління потенціалом.

Нині надзвичайно поширені такі методи управління підприємством, які вже реалізовано в програмному вигляді (табл. 2.3):

Інформаційно-електронна система для забезпечення ефективного управління підприємницьким потенціалом має ґрунтуватися на таких принципах:

ü побудова обчислювальних систем на базі персональних комп'ютерів;

ü подання всієї інформації в цифровій формі;

ü створення універсальної системи електронної пошти;

ü стандартизація робочих інструментів кінцевих користувачів;

ü інтегрованість програмних продуктів, специфічних для конкретного виду бізнесу.

Основні аналітичні методи, що використовуються в управлінні сучасними підприємствами [2]

№ з/п	Теоретичний напрямок	Методи управління

	Функціональ-но-вартісний аналіз	АВС (Activity basedі costing) — метод визначення вартості та інших характеристик товарів на основі функцій та ресурсів, що задіяні в бізнес-процесі
АВВ (Activity based budgeting) - метод планування бюджету на основі функцій підприємства: використовується для планування бюджету компанії чи інвестиційного проекту та базується на принципах АВС-аналізу
АRР (Activity resource р1аnning) - метод планування ресурсів підприємства на основі дослідження бізнес-процесів (за методологією АВС-аналізу)
АВМ (Activity based management) — метод оперативного управління, що описує способи управління підприємством для вдосконалення бізнес-процесів та підвищення прибутковості на основі інформації АВС-аналізу
	Структурно-функціональ-ний аналіз	IDEF0 — метод функціонального моделювання. За допомогою наочної графічної мови IDEF0 досліджувана система постає перед розроблювачами й аналітиками у вигляді набору взаємозалежних функцій (функціональних блоків — у термінах IDEF0). Як правило, моделювання засобами IDEF0 є першим етапом вивчення будь-якої системи
IDE1 - метод моделювання інформаційних потоків усередині системи, що дає змогу відображати й аналізувати їхню структуру та взаємозв'язки
IDEF1Х (IDEF1 Ехtеndеd) — метод побудови реляцій-них структур. IDEF1Х належить до методологій типу «Сутність-взаємозв'язок» (ER — Еntity-Relationship) і, як правило, використовується для моделювання реля-ційних баз даних, що мають відношення до підприємства
IDEFЗ — метод документування процесів системи, що використовується, наприклад, для дослідження технологічних процесів на підприємствах. За допомогою IDEFЗ описують сценарій та послідовність операцій для кожного процесу. IDEFЗ має прямий взаємозв'язок із методологією IDEF0 — кожна функція (функціональний блок) може бути подана засобами IDEFЗ у вигляді окремого процесу
IDEF4 — метод побудови об'єктно-орієнтованих систем. Засоби ІDEF4 дають змогу наочно відображати структуру об'єктів і принципи їхньої взаємодії, тим самим забезпечуючи аналіз і оптимізацію складних систем
		IDEF5- метод онтологічного дослідження складних систем. IDEF5 забезпечує описування онтології системи за допомогою словника визначених термінів і правил, на підставі яких можуть бути сформовані достовірні твердження про стан системи, що аналізується, у кожний певний момент. На основі цих тверджень формуються висновки щодо дальшого розвитку системи і провадиться її оптимізація
	Моделювання	ЕRD - метод ідентифікації інформації та взаємозв'язків між її складовими чи об'єктами, що уможливлює деталізоване зберігання даних, ідентифікацію об'єктів аналізу, визначення властивостей цих об'єктів та опис зв'язків між ними
IDEF2 - метод динамічного моделювання розвитку систем. У зв'язку зі складностями аналізу динамічних систем від цього стандарту практично відмовилися, і його розвиток призупинився на початковому етапі. Проте нині вже наявні алгоритми та їхні програмні аналоги, що дають змогу перетворювати набір статичних діаграм IDEF0 у динамічні моделі (СРN - Соlог Реtгі Nets)
STD - метод моделювання перспективного розвитку підприємства на основі минулого досвіду господарювання та поточної ситуації

Створюючи інформаційну систему, окреслюють певне коло завдань, розв'язання яких є першочерговим. Перша група — бізнес-завдання. Друга група завдань, не пов'язана з конкретною галуззю діяльності, окреслює загальні вимоги до інформаційної системи, наприклад: організація спільного використання файлів і принтерів; забезпечення доступу до корпоративної бази даних; можливість обміну повідомленнями; автономні програмні продукти для повсякденних операцій; підключення до системи Internet; забезпечення зв'язку з віддаленими філіями. Ураховуються також певні вимоги загального характеру: стабільність і надійність; захищеність; централізоване адміністрування; модульна побудова; зберігання інвестицій тощо.

У нашому посібнику варто (нехай у найзагальнішому вигляді) розглянути відомі нині системи управління підприємством:

1. SАР — система R/3 німецької компанії «SАР» об'єднує всі господарські процеси підприємства. Важливими характеристиками продукту є інтеграція додатків, модульні структури, загальне збереження даних, відкритість, міжнародний характер і придатність для будь-якої галузі. Систему R/3 призначено для роботи в середовищі «клієнт/сервер» і засновано на платформі Windows NT і ВасkOffice.

§ технічне обслуговування і ремонт устаткування;

§ керування, планування і контроль основних засобів;

Нині понад 7 500 підприємств різноманітної потужності є клієнтами SАР. Понад 100 інсталяцій SАР здійснено в Росії і країнах СНД. З-поміж клієнтів SАР найвідоміші у світі фірми: «BMW», «Fiat», «Неіneken», «Hewlett-Packard», «КРМG», «Мегсеdеs-Веnz», «SEGA», «Shell».

2. Platinum — програмні продукти лінії Platinum американської фірми «Platinum Software» призначені для автоматизації фінансового й управлінського обліку, бюджетного планування, торгівлі, маркетингу, ведення інформації про клієнтів. Вони забезпечують:

§ ведення обліку відповідно до національних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

§ консолідацію даних для холдингових компаній, трестів, концернів, створення консолідованих фінансових звітів;

§ облік операцій у будь-якій валюті, автоматичний розрахунок різниці курсів.

Системи Platinum є інтегрованим рішенням на базі програмних продуктів комплексу Місrosoft ВасkOffiсе. Систему Рlatinum for Windows орієнтовано на середні підприємства, Рlatinum SQL -на середні й великі підприємства. Пакет Рlatinum SQL має понад 1500 установок у всьому світі. 1997 року пакет було відзначено нагородою Місrosoft «За найліпшу функціональність», а 1998 року — нагородою Місrosoft «Найліпше бізнес-рішення».

3. SСАLА — програмний продукт SСАLА американської компанії «SСАLА» — це модульне програмне забезпечення керування бізнесом і фінансами для компаній будь-якого масштабу. Використовується в різноманітних галузях: у виробництві, торгівлі, фармацевтиці, електроніці, телекомунікаціях, готельному бізнесі. Програма складається з набору цілком інтегрованих модулів, є багатомовною і працює в режимі використання різноманітних валют (понад 30 валют). Вона цілком відповідає українським і європейським стандартам звітності, підтримуючи архітектуру «клієнт/сервер» і працюючи на платформі Windows NT і Місrosoft SQL Servег.

§ головна книга управління основними засобами;

§ книга продажу, книга закупівель та управління запасами;

§ управління замовленнями на обслуговування.

Програмним продуктом SСАLА користуються у 140 країнах світу. Основними замовниками виступають такі відомі світові компанії як: «Zеnеса», «S.С. Johnson & Son Ltd.», «Valliant Sp. Skanska OY», «Аmеrісаn Ехргеss».