Поняття про норму стоку. 3 страница

Таким чином існує 4 джерела живлення річок: дощ, сніг, високогірні сніги і льодовики та підземні води. Співвідношення того чи іншого джерела живлення неоднакове в різних регіонах, змінюється протягом року і залежить від кліматичних умов. Вперше роль клімату в живленні річок була визначена російським вченим Воєйковим в його праці “Климаты земного шара, России в особенности”, яка вийшла у 1884 році. Він писав: “Реки суть продукт климата их бассейнов Цим підкреслюється провідна роль клімату в живленні річок, але крім клімату, певне значення має геологічна будова, ґрунти, рослинність, заболоченість, озерність басейнів і господарська діяльність людини. Генетичний аналіз водного режиму річок дає можливість класифікувати їх за джерелами живлення. Така класифікація була розроблена радянським гідрологом М.І. Львовичем. За кількісною оцінкою кожного джерела живлення (снігового, дощового і ґрунтового) Львович прийняв наступні градації: більше80 %, 50-80 % і менше 50 %. Якщо в річному стоці річки більше 80 % припадає на одне з джерел – то річка відноситься до типу річок чисто снігового (дощового, підземного)живлення. Якщо ж 50-80 % – переважно снігового (дощового, підземного)живлення. В разі, коли кожен з видів живлення складає менше 50 % загального об’єму річного стоку – річка належить до типу річок змішаного живлення. Річки України відносяться до річок переважно снігового живлення (східні і південні райони) і змішаного живлення (північні, західні райони і більшість річок Хмельниччини).

Дата добавления: 2015-04-30