Валеологічна культура вчителя як невід’ємний елемент професійно-педагогічної культури та передумова його адаптації до гуманістичної навчально-виховного процесу

Проблема формування еколого-валеологічної культури особистості викликана необхідністю оптимізації взаємодії людини з навколишнім середовищем, утвердженням нової неруйнуючої, здоров’язберігаючої стратегії поведінки людини в навколишньому середовищі.

Розширення спектра досліджень з різних проблем формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя та окремих її компонентів, зокрема формування еколого-валеологічної культури, ускладнень завдань, предмету, інструментарію науки, прискорення темпів її розвитку, нагальна необхідність у швидкому і комплексному впровадженні результатів наукових пошуків визначають потребу уточнення загальних методологічних підходів при плануванні й проведенні педагогічних досліджень у даному напрямку.

Одним з провідних методологічних підходів до формування еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя нами був обраний системний підхід. Системний підхід як спосіб наукового пізнання лежить у основі всіх системних досліджень та дозволяє скласти цілісне, інтегроване уявлення про досліджуваний об’єкт. Центральне місце при системному підході посідає певний об’єкт (матеріальний чи ідеальний), який сприймається як деяке системне утворення. Головною його ознакою є те, що він складається з певної кількості частин (елементів), між якими існує низка визначених зв’язків і відносин, тобто певна внутрішня організація (структура) [9, с. 18]. Отже, методологія системного підходу, яка вивчає предмети, явища і процеси з позиції їх цілісності, системності, наявності зв’язків, дозволяє вичленити окремі структурно-функціональні компоненти еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя, виявити їх взаємозв’язок і взаємозалежність та забезпечити процес її формування як цілісної, інтегрованої, відкритої, ієрархічної системи.

Валеологічна культура є невід'ємним елементом професійної компетентності вчителя. В основу валеологічної освіти покладено принципи гуманізації, науковості, безперервності, системності та прогностичності. Основою для формування змісту валеологічної освіти педагогів є валеологія [8].Валеологія (від лат. Valeo - бути здоровим) - інтегративна наука про фундаментальні закони формування, збереження та зміцнення індивідуального здоров'я людини.Формування здоров'я - це комплекс заходів щодо оптимізації відтворення, росту і розвитку підростаючого покоління. Збереження здоров'я містить у собі дотримання принципів здорового способу життя (валеологічні аспекти) і повернення втраченого здоров'я (оздоровлення), якщо рівень його набув тенденції до зниження. Зміцнення здоров'я - це збільшення його за рахунок тренувальних засобів. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначила здоров'я як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних вад. [5]За новою концепцією, здоров'я - це здатність організму зберігати свою структуру і функцію в постійно мінливих умовах середовища. Власне кажучи, це ідеал, до якого ми повинні прагнути. Валеологія - це теорія і практика управління здоров'ям у всіх його аспектах: фізичному, психічному, духовному, соціальному. Валеологія як наука складається з двох частин: 1) загальна валеологія; 2) галузева валеологія. Загальна валеологія розробляє загальнонаукові основи здорового способу життя людини. Галузева валеологія - це медична валеологія, психовалеологія, педагогічна валеологія, сімейна валеологія, фізкультурна валеологія і т.д. Як наука, валеологія має власний предмет наукового пізнання, об'єкт докладання своїх зусиль, методологічні основи, мету, завдання і методи їх вирішення. Предмет валеології-- індивідуальне здоров'я людини. Об'єктом валеології є здорова людина й людина у так званому «третьому» стані, тобто стані передхвороби. Основна ознака передхвороби - можливість розвитку патологічного процесу поза дією зовнішніх чинників внаслідок зниження резервів здоров'я. Використання валеологічних технологій для виявлення людей з низьким рівнем здоров'я, застосування методів оздоровлення і, як наслідок, виведення їх за межі «третього стану» можна розглядати як ідеальний варіант первинної профілактики хвороб. [12]

Дата добавления: 2015-04-30