Олімпійська символіка та атрибутика

Олімпійська символіка – це комплекс атрибутів спортивного руху, які є власністю МОК та не можуть використатися без його відома в рекламних або комерційних цілях. Крім того до олімпійської символіки відносяться офіційні емблеми НОК, що представляють співвідношення олімпійських символів з елементами державної геральдики – емблеми Ігор, сесій, конгресів, талісманів, офіційні терміни – надписи, що пов’язані з організацією та проведенням Ігор.

Кожна Олімпіада має свою символіку, яка складається з олімпійських кілець, прапора, гасла, емблеми, гімну, присяги, медалі, оливкової гілки, талісмана, емблеми та олімпійського вогню. Використання олімпійських символів у комерційних цілях суворо заборонено Олімпійською Хартією.

Символом Олімпійських ігор є п’ять олімпійських кілець, які розробив та намалював П’єр де Кубертен. Вони символізують ідеали і мету олімпійського руху, та всесвітній характер Олімпійських ігор. Олімпійські кільця символізують толерантність і дружбу між усіма, хто бере участь в Олімпійських іграх з усіх п’яти континентів нашої планети. Вони мають синій - Європа, жовтий - Азія, чорний - Африка, зелений - Австралія та червоний – Америка колір і переплітаються у правильній трапеції зліва направо. Хоча останнім часом у вчених превалює думка, що Кубертен не мав на увазі те, що кожний колір відповідає своєму континентові. Вперши олімпійські кільця побачили світ під час Олімпіади 1920 року у бельгійському Антверпені.

Олімпійське гасло має три слова: «швидше, вище, сильніше» (латинською – «citius, altius, forties»). Воно закликає всіх учасників Олімпійського руху до удосконалення та гармонії відповідно до духу олімпізму. Ці слова належать французькому священику Анрі Дідону, та запропонований П’єром де Кубертеном під час першого міжнародного Олімпійського конгресу у 1894 році та проголошено під час Ігор у Парижі у 1924 році. Існує також неофіційне гасло: «головне – не перемога, а участь». Це гасло промовив єпископ Пенсільванський під час Олімпіади 1908 року у Лондоні.

Олімпійська емблема чітко визначена в Олімпійській Хартії. Основний елемент – 5 кілець на білому фоні, поєднаних з Олімпійським гаслом. Право використовувати олімпійську емблему має право тільки МОК та НОК. Це також чітко прописано у Олімпійській Хартії.

Олімпійський прапор - 5 кольорових кілець на білому полотнищі. Підіймається урочисто в олімпійському місті на самій високій щоглі олімпійського стадіону, де знаходяться прапори усіх держав - учасниць Олімпійських ігор. Перший прапор створений у 1913 році. А дебютував він під час Ігор 1920 року у бельгійському Антверпені. Цей прапор проіснував до 1988 року. Потім його замінив новий, а старий зберігається у штаб – квартирі МОК у Лозанні.

Олімпійський плакат – форма наглядної агітації, пропаганди спорту та популяризації Олімпійських ігор. Використовується і для інформації про олімпійське місто та країну. Випускаються також плакати зі змагань з окремих видів олімпійської програми.

Олімпійський вогонь запалюється в Олімпії під егідою МОК від променів сонця та проходить свій шлях до міста, в якому відбудуться Олімпійські ігри за допомогою смолоскипової естафети та закінчує подорож у великій чаші олімпійського стадіону. Право запалення вогню надається одному з найвидатніших атлетів країни – господарки Олімпійських ігор, і є найбільш почесним, та символізує початок Ігор. Найбільш відомі приклади: 1980 рік – Сергій Белов у Москві, та 1996 рік – Мохамед Алі у Атланті. Перший олімпійський вогонь був запалений для Ігор 1928 року у Амстердамі. По завершенні Ігор вогонь гаситься, що символізує закриття Олімпіади.

Вперши естафета олімпійського вогню та церемонія його запалення були проведені під час літніх Олімпійських ігор у Берліні 1936 року. Вогонь був запалений 20 липня, а закінчилась естафета у німецькій столиці 1 серпня. Автором та засновником традиції естафети, а також ідеї запалення факелу в Греції вважається Карл Діем, спортивний чиновник з Німеччини, та генеральний секретар Оргкомітету XI Ігор. А замисел цей у нього виник, ще у ході підготовки до Ігор 1916 року у Берліні, які були відмінені через Першу світову війну. Останнім часом естафета олімпійського вогню проходить по всім п’яти континентам світу, починаючи з Греції та закінчуючи по містам країни де мають відбутися чергові Ігри.

Олімпійський гімн заснований МОК у 1956 році. Виконується під час підняття олімпійського прапору під час відкриття та закриття Ігор. Ноти гімну зберігаються у її штаб-квартирі у швейцарській Лозанні.

Олімпійська присяга – під час церемонії відкриття Олімпійських ігор прапороносці від кожної країни - учасниці шикуються півколом перед трибуною, після чого видатний атлет країни - організатора Олімпіади бере краєчок олімпійського прапору, здіймає праву руку та оголошує олімпійську присягу: «Від імені усіх учасників я обіцяю, що ми братимемо участь у цих Олімпійських іграх, поважаючи та дотримуючись правил, за якими вони проводяться, в істино спортивному дусі, в ім’я слави спорту та честі наших команд». Спортивну присягу складають також судді змагань за чесне та об’єктивне суддівство. Запропонована була у 1913 році П’єром де Кубертеном. Вперше присягу було офіційно проголошено в Антверпені у 1920 році.

Програма Олімпійських ігор – комплекс видів спорту та спортивних дисциплін, з яких проводяться олімпійські змагання. Програму Олімпійських ігор, у яку входять тільки олімпійські види спорту, встановлює МОК.

Олімпійські види спорту – визнанні МОК види спорту, з яких можуть проводитися змагання на Олімпійських іграх. Олімпійський вид спорту повинен мати міжнародне визнання, засновуватися на високих вимогах до фізичних можливостей людини. Неприйманні ті види спорту, де перемога залежить від механічної сили.

Спортивна дисципліна – частина олімпійського виду спорту, що включає в себе один або декілька видів змагань. Критерії, для включення дисципліни ті ж самі, що і для олімпійських видів спорту.

Вид змагання – змагання у рамках олімпійського виду спорту, або однієї з його дисциплін, що призводить до розподілу місць серед його учасників та закінчується врученням медалей та дипломів.

Система олімпійських змагань – система відбору учасників Олімпійських ігор та виявлення переможців. МСФ обирає систему в залежності від виду спорту – кубкову, кругову, змішану. Змагання проводяться в один або декілька етапів. Для обмеження кількості учасників в окремих видах спорту МСФ встановлює кваліфікаційні нормативи, котрі повинні виконати усі учасники напередодні Олімпійських ігор. Склад учасників зі спортивних ігор визначається через спеціальні відбірні змагання, або по результатам чемпіонатів світу та регіональних змагань, що проходять напередодні Олімпійських ігор.

Олімпійський чемпіон – спортсмен або команда, що вибороли золоту нагороду на літніх або зимових Олімпійських іграх.

Олімпійський рекорд – найвище досягнення, встановлене окремими спортсменами або командами в олімпійських змаганнях. Реєструється у відповідності з офіційними правилами відповідних МСФ у видах спорту досягнення в котрих не пов’язані з природними та іншими змінними умовами та можуть бути виражені точними одиницями – часу, відстані, маси та інше.

Неофіційний командний залік – система визначення результатів виступу національних команд на Олімпійських іграх, що прийнята більшістю НОК, та не визнана МОК у якості офіційної. Це пов’язано з тим, що МОК займає позицію згідно якої Олімпійські ігри є змаганнями між спортсменами, а не між командами.

Медичний кодекс – розділ Олімпійської Хартії, який містить положення про медичний контроль. Медичний контроль – процедура обстеження спортсменів, що виключає приймання учасниками змагань заборонених стимуляторів. Перед кожними Олімпійськими іграми медична комісія МОК разом з МСФ затверджує правила та регламент проведення медичного контролю, котрий проводиться лабораторіями оргкомітету Олімпійських ігор, які надають результати медичній комісії МОК, та затверджується виконкомом МОК.

Талісмани – кожна країна, в якій проходять Олімпійські ігри, обирає спеціальний символ, що розповідає про її культуру, традиції. Переважно обирають звірятко, що символізує національні риси та особливості. Перший талісман з’явився на зимових Олімпійських іграх у 1968 році у Греноблі – гірськолижник Шус, а на іграх у Мехіко – червоний ягуар, але це були неофіційні талісмани. Першим офіційно визнаним МОК талісманом став песик Валді – Мюнхен 1972 рік, а найвідомішим – ведмежатко Миша – Москва 1980 рік. Також кожне Олімпійські ігри мають свою унікальну емблему, що символізує місто та країну організатора. Звичайно, але не завжди, головним елементом емблеми є олімпійські кільця.

Олімпійські нагороди - медалі, дипломи, призи, затверджені та присуджені МОК. Медалями нагороджуються призери, дипломами призери а також спортсмени, що посіли 4, 5 і 6 місця. До нагород МОК за особливі заслуги у розвитку олімпійського руху належать – Олімпійський кубок та Олімпійський орден.

На перших Іграх, 1896 та 1900 років, вручали тільки срібну та бронзову нагороди. Більш того, під час Олімпіади 1900 року у більшості видів спорту медалі взагалі не вручалися, а переможцям давали дипломи та кубки. До 2000 року для аверсу використовувався стандартний дизайн: богиня Ніка з пальмовою віткою у руці, що вітає переможця. Реверс медалі змінювався в залежності від побажань країни, де проводилися Ігри. Починаючи з 2004 року від цієї традиції відмовилися, та обидві сторони медалі чеканили згідно унікальному дизайну Ігор.

На останній Олімпіаді у Пекіні діаметр медалі складав 70 мм, а товщина – 6 мм. Золоті медалі виготовляють, як правило з срібла. При її вазі коло 150 грамів, золота частка складає приблизно 6 грам. Срібні медалі виготовляють також з срібла, бронзові – з меді.

До 1960 року нагороди виготовлялись такі, що їх неможливо було повісити на шиї. Організатори Ігор 1960 року у Римі вперши виготовили тонкі бронзові ланцюжки у формі оливкової вітки, щоб медалі можливо було повісити на шиї спортсменам. Ідея сподобалась, і з тих пір до олімпійських нагород кріпляться ланцюжки та стрічки. Також разом з медаллю переможець отримує оливкову вітку. Ця традиція започаткована у 2004 року під час Ігор у Афінах.

Церемонії Ігор мають у собі три складові - відкриття, закриття та нагородження медалями. Церемонія відкриття звично розпочинається з виконання національного гімну, та підняття національного прапора, країни господарки Олімпійських ігор. Після чого відбувається парад спортсменів усіх країн – учасниць. По традиції, яка була започаткована у 1928 році Греція виходить завжди першою, країна–організатор – останньою. Єдине виключення стало у 2004 році, коли грецький прапор був винесений першим, а спортсмени країни вийшли останніми. Після чого лунають промови президента Олімпійського організаційного комітету господаря Ігор та президента Міжнародного олімпійського комітету, який наприкінці свого виступу представляє голову країни-господаря, який у свою чергу оголошує про відкриття Олімпіади. Після промови голови країни, звучить олімпійський гімн, та піднімається олімпійський прапор. Потім відбувається складання спортсменами з 1920 року, та суддями з 1972 року, олімпійської присяги, запалюється олімпійський, який на протязі 68 років супроводжувався випуском голубів. Та цю традицію припинили після Олімпіади у Сеулі, коли декілька птах заживо згоріли.

Церемонія нагородження – вручення спортсменам (або командам), що завоювали перше, друге, третє місця золотої, срібної та бронзової нагород та виконання на честь переможців національного гімну й підняття державного прапору.

Церемонія закриття, як і церемонія відкриття, відбувається на головному олімпійському стадіоні після закінчення усіх змагань. Ця церемонія розпочинається з маршу атлетів вже не як представників окремих держав, а як єдиного колективу. Така традиція була започаткована під час Олімпіади у 1956 році за ініціативою школяра з Мельбурну Джона Вінга. Після чого відбувається підняття трьох прапорів – Греції, прапора країни де відбулися ці Ігри, та прапора країни де буде відбуватися наступна Олімпіада. Потім приймаюча наступні Ігри нація представляє свою культуру влаштовуючи танцювальну та театральну виставу. Вперши така традиція пройшла у 1976 році. Після чого з промовами виступають президент Олімпійського організаційного комітету, та президент Міжнародного олімпійського комітету, який оголошує про закриття Олімпійських ігор. І на останок тушать олімпійський вогонь, та спускають олімпійський прапор, котрий виносять зі стадіону.

Завдання для самоконтролю:

- дайте характеристику ролі та місцю спорту в житті суспільства;

- охарактеризуйте структуру дисципліни «Олімпійський спорт», її завдання, зміст та значення для підготовки фахівців;

- розкрийте суть системи спортивної підготовки спортсменів, та її підсумок на певному етапі спортивного вдосконалення;

- опишіть як проходять офіційні церемонії Олімпійських ігор.

Питання для самоконтролю

1. Яка увага в Національному університеті фізичного виховання приділяється розповсюдженню знань з олімпійського спорту?

2. На скільки груп умовно поділяють всі терміни дисципліни «Олімпійський спорт»?

3. В чому виражається система знань про олімпійський спорт?

4. Що таке «олімпізм» та його основні цінності?

5. З якою метою діє Міжнародна олімпійська академія?

6. Коли була створена олімпійська академія України?

7. Що таке олімпійський рух, його основні завдання?

8. Що таке олімпійський спорт?

9. В якій роботі П’єра де Кубертена були викладені головні цінності олімпійського спорту?

10. Що таке Олімпійські ігри?

11. Що таке Ігри Олімпіад?

12. Що таке Зимові Олімпійські ігри?

13. Що таке Олімпіада?

14. Що таке Олімпійська Хартія?

15. Що таке МОК, і його головні задачі?

16. Які роль в олімпійському русі відіграють Міжнародні спортивні федерації?

17. Яку роль відіграє НОК країні?

18. Які організації утворюють Національні олімпійські комітети?

19. Ким керується та фінансується Міжнародна олімпійська академія?

20. Яке головне завдання олімпійської солідарності?

21. Що таке олімпійське визнання?

22. Яку роль та місце в системі олімпійського спорту відіграє олімпійський музей?

23. Не менш ніж за скільки років для проведення наступних Олімпійських ігор обирається олімпійське місто?

24. Які функції виконує організаційний комітет Олімпійських ігор?

25. Що таке олімпійський стадіон?

26. В чому функції олімпійського селища?

27. Ким формується Національна Олімпійська команда?

28. В чому суть олімпійської символіки?

29. Що означають п’ять олімпійських кілець?

30. Дайте визначення олімпійському гаслу?

31. Що собою представляє олімпійська емблема?

32. Де піднімається олімпійський прапор?

33. Які роль відіграє олімпійський плакат?

34. Де запалюється олімпійський вогонь?

35. Коли і ким вперши була проведена естафета олімпійського вогню?

36. Коли був заснований олімпійський гімн?

37. Як проголошується олімпійська присяга?

38. Що таке програма Олімпійських ігор?

39. Які види спорту можуть вважатися олімпійськими?

40. Що таке спортивна дисципліна та вид змагання?

41. В чому полягає система олімпійських змагань?

42. Яке визначення олімпійського чемпіона та олімпійського рекорду?

43. Чому командний залік на Олімпійських іграх є неофіційним?

44. Що таке медичний кодекс та медичний контроль?

45. Що символізують і коли вперши були прийняті талісмани Ігор?

46. Які існують олімпійські нагороди?

47. На яких Олімпійських іграх вперши на медалі почали кріпитися ланцюжки та стрічки?

48. Хто оголошує про відкриття Олімпійських ігор?

49. Де відбуваються церемонії відкриття та закриття Олімпійських ігор?

50. Хто проголошує про закриття Олімпійських ігор?

Дата добавления: 2015-05-06