КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю. Короля. – С. 38-39
З «Руської правди» (ХІ-ХІІ ст.) «Руська правда» – збірник норм давньоруського права XI-XIІ ст. Найдавнішу «Руську правду» Ярослав Мудрий дав новгородцям 1016 р. Згодом її було дороблено й під назвою «Суд Ярославль Володимирич» упроваджено 1036 – 1037 pp. «Правду Ярославичів» було прийнято на з’їзді Ізяслава, Святослава і Всеволода Ярославичів у Вишгороді. Розширене видання вийшло наприкінці XI – на початку ХІІ ст. 1. Коли вб’є чоловік чоловіка, то мститься брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде мститися – то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов’янин, то 40 гривен поклади за нього. 2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось – потрібен свідок, не буде знаків – й справі кінець; якщо не може мститися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода. 3. Якщо хтось когось ударить батогом, чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець. 4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен. 5. Якщо поранить руку, і відпаде рука, чи всохне – 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне кульгати тоді то друзі примирять. 6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривці за образу. 7. А коли вуса – 12 гривен, бороду – 12 гривен. 8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить той гривню покладе. 9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе. Чи до себе – 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга – то під присягу. 10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, — то 3 гривні за образу. 11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичив його, – виклади 3 гривні. 12. Якщо хто візьме чужого коня, чи зброю чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то взяти хазяїнові своє, а 3 гривні – за образу. 14. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: моє; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п’яти днів. 15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнав своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, — кажи йому: віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками. 16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, пан мусить сплатити за нього 12 гривень, а коли: зустріне той муж холопа – може вбити його. 17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламає і почне повертати, то грішми мусить заплатити скільки це коштуватиме. 18. Якщо уб‘ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків – 80 гривен. 19. [Приблизно за змістом. – Авт. ] Якщо убиваю огнищанина – то община, люди відповідальні за вбивство, здійснене на їхній території. 20. Якщо убивають огнищанина біля кліті, чи біля коня, вола, корови, який це захищає, – то крадія вбивають на місці як собаку. 21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха старого біля стада 80 гривен, як постановив Ізяслав про свого конюха, якого вбили Дорогобуджівці. 22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12 гривен. А за рядовичів княжих 5 гривен. 23. А за смерда і холопа 5 гривен. 24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12. 25. А за княжого коня, якщо той з плямою, – 3 гривні; а за смердового – 2 гривні. 26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, а за корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні, а за теля 5 різань, за яря (ягня) – ногата, за барана – ногата. 27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен. 28. Якщо ж стане чоловік закривавленим чи із синцями, то не шукати йому свідків. 29. Якщо один крадій краде чи коня, чи вола, чи кліть, то гривню і тридцять різань сплатити йому; якщо ж крадіїв буде 18, то по гривні і по 30 різань сплатити...
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 310; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |