Тема 2. Княжа доба української історії у світових вимірах

План лекції:

1. Концепції походження Київської Русі і назви “Русь”.
2. Давньоруська держава (ІХ – ХІІ ст.).
3. Феодальна роздробленість Русі (ХІІ – XIV ст.).
4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії.

Семінар: ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (XII-XIII ст.)

Мета: З‘ясувати причини, що привели до появи земельних династій, місце еконо­міч­ного чинника у цьому процесі. Проаналізувати культурні здобутки Русі, значення прийняття християнства. Наголосити на продовженні державного існування Русі після завоювання Києва, що проявилося в піднесенні Галицько-Волинського кня­зівства.

Питання для обговорення:

1. Причини роздробленості, утворення земельних династій.

2. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.

3. Галицько-Волинське князівство як продовження державницької традиції на українських теренах.

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, студент має звернути увагу на низку чинників: піднесення землеробства, ремесла, еволюція торгівлі (як внутрішньої так і зовніш­ньої) були серед причин появи феодальної роздрібненості. Проаналізуйте місце бо­яр-землевласників у політичному житті країни в X-XII ст., і Ви вийдете на ще одну складову роздробленості. Зверніть увагу на зміну форми успадкування князівської влади. При цьому, студент має чітко усвідомити, що феодальна роздробленість Русі не означала розпаду держави. Змінилася лише форма монархії з одноосібної на ко­лективну. Цю зміну студент і має пояснити. У контексті вказаного питання необ­хід­но звернути увагу на вплив степового фактора, як однієї з причин розробленості. Однак, увага, необхідно чітко визначити у чому він проявився (адже, власне, вою­ва­ли між собою руські князі).

2. У наступному питанні доречно почати з пояснення, хто такі монголо-татари, звідки вони взялися, особливості їх суспільного устрою. Необхідно згадати про битву на р. Калці. Далі побіжно розкрити етапи завоювання ними Русі, й зупинитися на обороні Ки­є­ва. Визначити наслідки монголо-татарського завоювання для подальшого розвитку давньоруських земель. У ході відповіді студент має вийти на причини, які привели до поразки руських князівств (адже чисельність монголо-татарського війська не перевищувала 150 тис. осіб).

3. Говорячи про Галицько-Волинське князівство, необхідно звернути увагу на специфіку системи взаємовідносин боярства і князя. Студенту необхідно визначити причини свавілля галицького боярства, джерела їх багатства. Приклад Галицького князівства є взірцем олігархічної форми правління в Русі (при цьому зверніть увагу, що вона відрізнялась як від подібних, але не тотожних, форм влади у Псковській та Новгородській республіках, так і від Володимиро-Московського абсолютизму). Не­обхідно розкрити специфіку взаємин між князівством і сусідніми державами, та їх вплив на внутрішню ситуацію в країні. В кінцевому рахунку студент має підійти до розуміння того, що після знищення Києва, всі форми суспільної організації Русі, соціальних відносин і права продовжили своє існування в практично незмінному виг­ляді в Галицько-Волинському князівстві, продовживши тим самим, власне руську державність ще на сторіччя.

Ключові поняття і терміни:

Феодал, бояри, дуумвірат, сюзеренітет, монголи, Золота орда, Батий, олігар­хіч­на форма правління, Данило Галицький, християнство, фрески, мозаїка, Києво-Печерська лавра, літопис.

Питання для самостійної роботи:

1. Чи були економічні чинники серед причин феодальної роздробленості? Аргу­ментуйте відповідь.

2. Чи означає феодальна роздробленість розпад держави?

3. Чи вплинула феодальна роздробленість на розвиток культури? Якщо так – то яким чином? Аргу­ментуйте відповідь.

4. У чому, на Ваш погляд, причина перемог монголо-татарського війська в Русі?

5. У чому причина могутності галицького боярства?

6. Чому, на Ваш погляд, князівська влада переймалася шкільництвом?

7. Аналізуючи поступ і вплив православ’я визначте, яким воно було – руським чи візантійським (грецьким)? Аргу­ментуйте відповідь.

Методичні вказівки і рекомендації:

Визначте і проаналізуйте причини феодальної роздробленості в Давньоруській державі. Аналізуючи чинники феодальної роздробленості зверніть увагу, що саме розвиток феодальних відносин спричинив князівський та боярський сепаратизм. Запровадження нових форм землеволодіння, і серед них вотчини, формування нової системи соціальних відносин упродовж ХІ століття, слабкість центральної влади зумовили відцентрові процеси по смерті Ярослава Мудрого. З‘ясуйте специфіку формування феодального землеволодіння в Київський Русі порівняно з іншими країнами Європи.

Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин.

Охарактеризуйте історичне значення з‘їзду князів у Любечі 1097 р. Верховенство серед удільних князів усе ж було за великим київським князем, влада якого базувалася на військовому, політичному та економічному верховенстві Києва. Удільні ж князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр.

Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призве­ла до змін в державному устрої Русі, а саме – до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільни­ми князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.

Доведіть, що роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель, а зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припи­нила своє існування.

З‘ясуйте роль монголо-татарської навали у розвитку давньоруського суспільства, визначте причини перемог монгольського війська над русичами.

Характеризуючи сепаратизм галицького боярства, зверніть увагу на його економічну незалежність від князівської влади, визначте її чинники. Проаналізуйте стосунки між місцевим боярством і князями, роль у цьому протистоянні іноземних феодалів, зокрема, польських та угорських.

Питання культури, за своїм обсягом та повнотою підсумовує давньоруський період української історії. Студент має зрозуміти, що феномен злету культури Київ­ської Русі пояснюється глибоко розвинутими місцевими традиціями. Саме з цієї по­зиції він має підійти до аналізу місця і ролі християнства в руській культурі. У процесі розкриття цього питання надзвичайно важливо провести парале­лі, порівнюючи розвиток культури на ранніх етапах розвитку держави із тим, якого він досяг у XII-XIII ст. і тоді студент має прийти до висновку, що феодальна розробленість сприяла розвитку культури.

Дата добавления: 2015-05-23