Уривок з листа антіохійського патріарха Юакима з викладом статуту

Литовський статут 1588 р. про феодальне землеволодіння

Хочемо і постановляємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі й бояри і вся шляхта, які маєтки свої батьківські, куплені і яким-небудь звичаєм нажиті за прародителів наших славної пам'яті їх милостей королів і великих князів литовських, а також і за нашого щасливого (володіння) держали і володіли, щоб їм такі маєтки вічно від нинішнього часу і в прийдешні часи держати і володіти, і їм самим, і потомкам, тобто їх родові; хоч би і листів, тобто грамот і кріпосних документів ніяких не було, як вище в цій же статті у другій главі, про це досить є описано.

Цит. за: Хрестоматія з історії Української РСР. –Т. 1.-С. 125-126. – Режим доступу:

http://ukrhist.at.ua/publ/13-1-0-699

Львівського братства (1586 р.)

Сие благоугодное законное братство вышеписанное и нижней реченные обычая повини так держати:

1. Сошедшися на день уреченный в дом выбранный, любовию и тихостию, друг друга честию болша себе творящее, промышляющее добрая пред богом и человеки: «Аще бо кто о своих не промышляе, веры отвергся и неверного горше есть».

2. А мають ся сходити за обсыланием знамене братского четыре недели, или як потреба и час приличится, и повинен кождый брат чотыри недели полгроша дати до скринки братской.

3. А кто бы хотел вступити в сие братство или мещанин, или шляхтич, или предмещанин, или посполитых людей вселякого стану, як тутешний, так сторонний, - маеть дати вступного грошей шесть.

4. А который бы брат мешкане мел далекое от сего братства, тогды в рок по шести грошей маеть давати до скринки братской.

5. А братя сполне каждого року мают выбирати з межи себе старших четыре браты, поручаючи им все старейшинства церковного братства. […]

12. Сходячися до сего братства, в справах упорожнившися, книги законные почитати и друг другу с послушанием вешати…

18. Который бы брат яковую справу мел, а не умел бы своей речи справити, волно ему взятии двох братов на пораду и на помоч.

19. Вшелякая справа братских не маеть бытии выношена далей от порога дому братского. А на кого бы досведчено двема, маеть бытии каран: седеньем и безменом воску.

20. А кто бы гордел церковным братским судом, як преслушник церкве судится. А если ся того не каеть до четвертои недели, то як поганец и явно грешник от церкве да отлучится, по христову евангелию. И священник маеть его в церкви перед всеми обличити и от церкви отлучити. […]

22. А если, з допущення божия, будеть на брата яковый упадок или немочь, а немел бы достатку мають ему братя помагати братскими пенязьми и в немочи презирати. […]

24. А которому бы брату помогали в напастях, в бедах позычаючи ему пенязей, не мають от них лихвити; а позычати мають не на закованя смотречи, а не тым, который хотять бытии богатшии, але которыи большии недостатки терпять з допущення божего. […]

Дата добавления: 2015-05-23