Тема 4. Українські землі в XVIі – XVIII СТ. : суспільні та державні трансформації

План лекції:

1. Національно-визвольні змагання українського народу середини XVII ст.

2. Еволюція козацької державності та геополітичні зміни у Східній Европі наприкінці XVII – у XVIII ст.

3. Інтеграція української еліти в російське дворянство.

Семінар: ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Мета: з‘ясувати особливості генезису козацької державності у середині XVII ст., визначити чинники її еволюції упродовж другої половини XVII ст.; розкрити наслідки для українських земель геополітичних змін в регіоні наприкінці XVII ст. За допомогою історичних джерел охарактеризувати роль Б. Хмельницького та козацько-страшинської еліти в українському державотворенні та суспільно-політичних трансформаціях у зазначений період.

Питання для обговорення:

1. Специфіка козацького державотворення в період Національно-визвольних змагань середини XVII ст.

2. Змагання за українську державність у добу Руїни.

3. Геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці XVII ст. та доля українських земель.

Методичні вказівки до семінару:

1. У першому питанні необхідно визначити передумови розгортання національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького у середині XVII ст.; розкрити роль козацтва у розбудові державності. Особливу увагу зверніть на процес легітимації козацької держави. В цьому контексті доцільно розглянути специфіку реалізації Б. Хмельницьким та його наступниками ідеї полівасалітету (в загальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно) та договірних відносин як фундаментальної засади політико-правової свідомості козацької еліти. Спроби реалізації ідеї полівасалітету надавали можли­вості до маневрування та забезпечували певні важелі тиску на кожного з правителів-суверенів. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.

Характеризуючи Переяславську раду 1654 р. чітко визначте мотиви, що спо­ну­кали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для ко­зацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різ­ними істориками.

Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.

2. У другому питанні необхідно з’ясувати сутність та зміст Руїни; місце козацтва як нового соці­аль­ного стану в подіях середини XVII ст. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце ви­сунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось.

Визначте причини та наслідки боротьби старшинських угруповань за владу і деструктивну роль у цих процесах Запорозької Січі. Охарактеризуйте зовнішньополітичні орієнтири козацької еліти як чинник військового протистояння і розпаду єдиної держави, а також роль іноземних держав та наслідки їх втручання у внутрішні справи Гетьманщини.

Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її зни­щили українці своїми руками. Розкриваючи наслідки протистояння козацько-старшинських угруповань, зверніть увагу на зневіру населення у дер­жавницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до сучаснос­ті.

3. У цьому питанні необхідно проаналізувати геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці XVII ст. та їх наслідки для українських земель. З‘ясуйте роль Османської імперії, Московського царства, Речі Посполитої, а також інших європейських держав у поділах Гетьманщини. Визначте політико-правові та соціально-економічні наслідки Вічного миру 1686 р. для українських земель.

Всебічно проаналізуйте постать кошового отамана І. Сірка, розмежувавши його військовий та політичний хист. За допомогою історичних джерел охарактеризуйте військові походи українських козаків, визначте їх вплив на геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці XVII ст.

Ключові поняття і терміни:

Національна революція, полівасалітет, козацька держава, стар­шинські угрупо­вання, Переяславська рада 1654 р., Гадяцька угода 1658 р., Андрусівське пере­мир‘я 1667 р., Вічний мир 1686 р., Б.Хмельницький, І.Сірко, Д.Дорошенко.

Питання для самостійної роботи:

1. Дайте характеристику тим подіям, що можуть підтвердити револю­цій­ність змін в українському суспільстві.

2. Чим Ви поясните відмову Московії надати Б.Хмельницькому допомогу на початковому етапі революції? Чому ця позиція змінилася?

3. Яке місце козацтва у війську Б.Хмельницького? (По-можливості, поясніть на прикладі битви під Берестечком)

4. У чому, на Вашу думку, причини «хитань» П.Дорошенка: від московської орієнтації до польської та османської?

5. Чи можна провести паралелі між Українською національною революцією середини XVII ст. та тогочасними подіями в Європі? Аргументуйте відповідь.

Методичні вказівки і рекомендації:

Готуючи відповідь на перше питання, студент повинен усвідомлювати, що революційними прийнято вважати ті події, які спричинюють докорінні, структурні зміни в усіх сферах життя суспільства і призводять до структурної перебудови суспільства в цілому. Отже, на прикладі тих процесів, які відбувалися в українських землях в середині XVII ст., слід довести, що українське суспільство зазнало структурної трансформації не лише у політичному відношенні (формування власної державності), але й в соціально-економічному, національно-культурному відношенні тощо. Обов‘язково зверніть увагу на роль козацтва у формуванні нової соціальної структури, й зокрема, в генезисі нової української еліти.

Відповідь на друге питання потребує ґрунтовного аналізу всієї зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького у контексті тогочасної геополітичної ситуації. Зверніть увагу на такий чинник, як легітимація Української козацької держави через встановлення дипломатичних стосунків з Портою, Кримським ханством та іншими державами, що засвідчило, з одного боку, міжнародне визнання української держави, а з іншого, – зростання її ролі у регіональній геополітиці.

Визначаючи місце козацтва у війську Б. Хмельницького, зверніть увагу на те, що саме козацтво стало провідною рушійною силою українських національно-визвольних змагань середини XVII ст., а Запорізька Січ, в свою чергу, – місцем, звідки розпочалося повстання. Також слід зазначити, що саме козацька старшина сформувала нову генерацію української військово-політичної еліти, що розпочала державне будівництво.

Вірна відповідь на четверте питання тісно пов‘язана із аналізом внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, що склалася навколо українських земель в другій половині XVII ст., та була результатом тривалої боротьби старшинських угруповань за владу. Гетьман П. Дорошенко, здобувши булаву, одразу зіткнувся з традиційною для тодішнього українського політикуму проблемою пошуку зовнішніх союзників. Студент на підставі аналізу зовнішньої політики П. Дорошенка, порівняння її з діяльністю його попередників повинен обґрунтувати приреченість спроб гетьмана заручитися дієвою підтримкою московітів, поляків або турок, та незацікавленість останніх у сильній гетьманській владі в Україні.

Слід враховувати, що події Української національно-визвольної революції 1648-1676 рр. відбувалися на тлі завершення Тридцятирічної війни 1618-1648 рр., паралельно з громадянською війною в Англії в середині XVII ст., що призвела до встановлення конституційної монархії тощо. Всі ці події призвели до суттєвих геополітичних та суспільних трансформацій, що мали революційний характер. Студенти повинні визначати специфіку та паралелі між цими подіями, в тому числі їх вплив на загальноєвропейський поступ.

Дата добавления: 2015-05-23