На яких принципах ґрунтується керівництво за­кладами освіти?

Що таке школознавство?

Школознавство — це галузь педагогічної науки, яка зай­мається дослідженням змісту і методів керівництва шкільною справою, вивчає принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

До кола проблем школознавства належить розробка таких питань: а) принципи управління та керівництва школою; б) ді­яльність органів народної освіти; в) керівництво навчально-ви­ховною роботою в загальноосвітніх навчально-виховних закла­дах; г) зміст і методи планування та контролю; д) наукова орга­нізація педагогічної праці; є) організація обліку та звітності.

Керівництво закладами освіти ґрунтується на таких принципах:

1. Державотворення — діяльність усіх ланок загально­освітніх навчально-виховних закладів має бути спрямована на утвердження та розвиток державності України, піднесення її авторитету в світовому співтоваристві.

Керівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами _____________________

2.Демократизму — полягає у всебічному врахуванні керів­ником закладу думок, інтересів, побажань, прагнень усіх учас­ників навчально-виховного процесу, намаганні важливі питан­ня педагогічної діяльності учасників навчально-виховного про­цесу розв'язувати спільно, враховувати слушні думки й пропо­зиції членів педагогічного і батьківського колективу, виявленні толерантності у діях.

3. Цілеспрямованості: необхідність визначення перед шкіль­ним колективом макро- і мікрозавдань, які б обумовлювали пла­нування, діяльність окремих ланок, структурних підрозділів навчально-виховного закладу, виступали передумовою створен­ня перспективних ліній.

4. Компетентності — вимагає від усіх посадових осіб високо­го рівня науково-педагогічної підготовки, професіоналізму, оскіль­ки помилки надто боляче відбиваються на живому організмі навчально-виховного закладу.

5. Плановості — передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування всіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об'єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного за­кладу; усі плани мають бути спрямовані на розв'язання основ­них завдань школи.

6. Перспективності — випливає в разі потреби гіпотетичного передбачення та прогнозування діяльності школи не тільки на навчальний рік, а й на увесь період навчання учнів.

7. Гуманності — ґрунтується на усвідомленні того незапереч­ного факту, що найвищою цінністю у світі є людина; повага до кожної особистості, захист її прав на свободу, всебічний розви­ток, щастя, створення оптимальних умов для повноцінної жит­тєдіяльності кожної людини мають пронизувати всю систему взаємин у шкільному колективі.

8. Поєднання єдиноначальності, колегіальності й персо­нальної відповідальності — виявляється в тому, що керівник павчально-виховного закладу несе персональну відповідальність перед вищими органами освіти, суспільством, державою і пере­дусім перед законом за стан справ у дорученій йому установі; директор має право в рамках закону самостійно приймати рішен­ня, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу; одно­часно він поєднує свою діяльність з колегіальними органами —

____________________________________________________________________ Розділ 25

радою, педагогічною радою і несе відповідальність за реаліза­цію рішень цих органів у рамках відповідних законів.

9. Ініціативи й активності — випливає з необхідності в освіт­ньо-виховній роботі постійно виявляти творчість та активність з тим, щоб постійно перебувати в ролі провідної ініціативної осо­бистості.

10. Оптимізації — спрямований на створення в навчально-виховному закладі найбільш сприятливих соціально-психоло­гічних та економічних умов для ефективної діяльності учас­ників педагогічного процесу.

11. Об'єктивності оцінки виконання учасниками педа­гогічного процесу функціональних обов'язків за результата­ми конкретних справ — викликає необхідність систематично контролювати діяльність посадових осіб, об'єктивно оцінювати її за результатами конкретно виконаної роботи, реальними на­слідками (рівень успішності й вихованості учнів), проводити цю роботу гласно з урахуванням думки педагогічного колективу.

25.3. Яка структура управління закладами освіти в Україні?

На основі попереднього досвіду та відповідно до Закону Укра­їни "Про освіту" в нашій державі склалася мережа навчально-виховних закладів освіти й певна структура управління ними, подана на рис. 62.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про освіту" Міністер­ство освіти і науки України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює управління у сфері освіти. У цьому Законі визначено повноваження Міністерства освіти і науки України, зокрема міністерство:

• бере участь у визначенні державної політики в галузі осві­ти, науки, професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти освіти;

• встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;

• визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;

_____________________________________________________________________Розділ 25

• здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти, державне інспекту­вання;

• забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними орга­нами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

• проводить акредитацію вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форми власності й підпорядкування, видає їм ліцензії, сертифікати;

• формує та розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;

• розробляє умови прийому до закладів освіти;

• забезпечує випуск посібників, методичної літератури;

• розробляє проекти положень про заклади освіти, що за тверджуються Кабінетом Міністрів України;

• організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань;

• разом з іншими міністерствами і відомствами, яким підпо­рядковані заклади освіти, реалізує державну політику в галузі освіти, здійснює контроль за її практичним втіленням, дотри­манням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти незалежно від форми власності й підпорядкування;

• здійснює управління державними закладами освіти. Повноваження інших державних органів, які беруть участь

в управлінні закладами освіти, визначені Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про загальну середню освіту" таін.

25.4. У чому особливості управління загальноосвітні­ми навчально-

виховними закладами?

У системі освіти України за останні роки визначилася струк­тура середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів. До неї входять загальноосвітня школа 1—3 ступенів, гімназія, ліцей, колегіум. Усі види загальноосвітніх навчально-виховних закладів мають задовольняти потреби громадян, суспільства та держави у загальній середній освіті.

Керівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами ______________________

Успішність і ефективність роботи загальноосвітніх навчаль­но-виховних закладів залежить від наукового підходу до управ­ління ними в умовах демократизації, децентралізації системи освіти в державі, становлення нових соціально-економічних сто­сунків між об'єктами і суб'єктами освітніх відносин.

Дослідники проблем школознавства Н.М. Островерхова й Л.1. Даниленко на основі вивчення та аналізу взаємозв'язку полі­тичних, економічних, соціальних і педагогічних процесів, що відбуваються сьогодні в Україні, досить обґрунтовано визначи­ли соціально-педагогічні умови, які впливають на ефективність.управління загальноосвітніми навчально-виховними заклада­ми, виділивши зовнішні та внутрішні¹.

До зовнішніх відносять ті соціально-педагогічні умови, які існують незалежно від об'єкта управління й обумовлені політич­ними та соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. Це:

1) зміна державної політики в галузі освіти;

2) оновлення стратегічної і тактичної мети та завдань освіти й виховання підростаючого покоління;

3) визначення пріоритетних принципів реформування систе­ми освіти, навчання і виховання;

4) модернізація змісту освіти та виховання;

5) розширення та оновлення мережі навчальних закладів, відкриття їх нових типів;

6) реформування управління системою освіти;

7) удосконалення системи підготовки та перепідготовки пе­дагогічних кадрів;

8) раціоналізація системи фінансового та матеріально-техні­чного забезпечення освіти;

9) інтеграція зусиль соціальних інститутів та громадських організацій у розв'язанні проблем освіти та виховання.

Внутрішні соціально-педагогічні умови управління загально­освітніми навчально-виховними закладами — це трансформовані зовнішні умови в конкретне педагогічне середовище, які значною мірою детермінуються його специфікою. До них належать:

^{_______________________________________}

¹ Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загаль­ноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. — К.: Школяр, 1995.

_____________________________________________________________________Розділ 25

1) раціональна постановка мети та завдань освіти і вихован­ня учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;

2) визначення пріоритетних принципів навчально-виховно­го процесу та шляхів їх реалізації;

3) модернізація змісту та структури навчально-виховного процесу в закладі;

4) реформування управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами;

5) соціально-економічний статус загальноосвітніх закладів;

6) правовий статус різних типів загальноосвітніх навчально-виховних закладів;

7) реорганізація фінансово-господарської діяльності освітніх закладів;

8) специфічні функції керівника загальноосвітніх навчаль­но-виховних закладів, а також психолого-педагогічні вимоги до його особистості.

25.5. Якими повноваженнями наділені загальні збо­ри загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

Вищим органом громадського самоврядування в середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі є загальні збори (конференція) колективу. Делегатів конференції обира­ють від таких трьох категорій: працівників навчально-виховного закладу, учнів навчально-виховного закладу другого — третього ступеня, батьків, представників громадськості (однакова кіль­кість делегатів від кожної категорії).

Загальні збори (конференція) правомочні, якщо в їх роботі беруть участь не менш як половина делегатів кожної із трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Загальні збори (конференція) скликають­ся не менш як один раз на рік.

Положення визначає такі повноваження загальних зборів (конференції):

• обирають раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, її голову, встановлюють термін їх повнова­жень;

К ерівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами ______________________

• заслуховують звіт директора і голови ради зазначеного за­кладу про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним голосуванням;

• затверджують основні напрями вдосконалення діяльності навчально-виховного закладу, розглядають інші найважливіші питання навчально-виховного процесу;

• приймають рішення про стимулювання роботи директора, голови ради навчально-виховного закладу; у разі коли директор не справляється із своїми обов'язками, порушують клопотання перед відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої влади про його невідповідність посаді.

25.6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?

У період між загальними зборами (конференцією) вищим ор­ганом громадського самоврядування є рада середнього загаль­ноосвітнього навчально-виховного закладу. До неї обираються пропорційно представники від працівників цього закладу, учнів школи другого — третього ступенів, батьків і громадськості за­гальними зборами (конференцією) відкритим або таємним го­лосуванням. Засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини її членів. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.

Рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного за­кладу має такі повноваження:

• організовує виконання рішень загальних зборів (конфе­ренції);

• затверджує режим роботи закладу;

• підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчан­ня та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експе­риментальної роботи педагогів;

• дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керів­ництві учнівськими об'єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, уста­нов, організацій;

_____________________________________________________________________Розділ 25

• вносить пропозиції директору про стимулювання педаго­гічних та інших працівників навчально-виховного закладу;

• приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів і випускників навчально-виховного закла­ду за успіхи в навчанні (праці);

• у присутності батьків (осіб, які їх замінюють) розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня із навчаль­но-виховного закладу і за наявності підстав порушує клопотан­ня перед директором про його подальше навчання у відповідно­му класі;

• разом із батьками (особами, які їх замінюють) бере участь у розгляді в державних і громадських організаціях питань, що стосуються їхніх інтересів; разом із засновником або уповнова­женим ним органом, громадськими організаціями, директором навчально-виховного закладу створює умови для педагогічної освіти батьків;

• розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників на­вчально-виховного процесу, відповідних структурних під­розділів органів державного управління з питань роботи на­вчально-виховного закладу і приймає відповідні рішення;

• організовує громадський контроль за харчуванням і медич­ним обслуговуванням учнів;

• контролює витрачання бюджетних асигнувань, визначає напрямки використання бюджетних і позабюджетних коштів навчально-виховного закладу для вирішення перспективних проблем удосконалення його діяльності;

• розподіляє кошти фонду загального обов'язкового навчан­ня (фонду всеобучу);

• погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання, створення малих підприємств навчально-виховного закладу та кооперативів;

• визначає структуру системи громадського самоврядуван­ня навчально-виховного закладу.

К ерівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами_____________________

25.7. Які функції директора загальноосвітнього на­вчально-виховного закладу?

Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад також визначає обов'язки директора, який здійснює керівництво закладом, призначається і звільняється засновни­ком або уповноваженим ним органом із дотриманням чинного законодавства.

Директор середнього загальноосвітнього навчально-виховно­го закладу:

• забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені навчально-виховного закладу;

• розпоряджається в установленому порядку шкільним май­ном і коштами, затверджує після погодження з радою навчально-виховного закладу кошторис та організує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпо­рядником кредитів;

• у межах своєї компетенції видає накази та розпоряджен­ня, обов'язкові для виконання всіма учасниками навчально-ви­ховного процесу;

• організовує навчально-виховний процес, здійснює конт­роль за його ходом і результатами, відповідає за якість та ефек­тивність роботи педагогічного колективу, дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі;

• за погодженням з радою навчально-виховного закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників;

• за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'яз­ки працівників навчально-виховного закладу;

• створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;

• несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

_____________________________________________________________________Розділ 25

25.8. Які повноваження педагогічної ради загально­освітнього навчально-виховного закладу?

У середньому загальноосвітньому навчально-виховному за­кладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган — педагогічна рада, головою якої є директор навчально-виховного закладу.

Педагогічна рада:

• розглядає питання вдосконалення і методичного забезпе­чення навчально-виховного процесу;

• обґрунтовує пропозиції, що надходять від педагогів, орга­нізацій, підприємств, установ, про моральне, матеріальне заохо­чення учнів, застосування стягнень, залишення невстигаючих учнів для повторного навчання у тому самому класі або, за пев­них умов, переведення їх до наступного класу;

• організовує роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації педагогічних працівників, розвитком їхньої ініціативності, впровадження у практику досягнень науки та передового педа­гогічного досвіду;

• розглядає інші питання діяльності педагогічних праців­ників. Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Члени педагогічної ради мають право вино­сити на її розгляд усі питання навчально-виховного процесу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільні­стю, але їх має бути не менш як чотири на рік.

Управління певним типом загальноосвітнього навчально-ви­ховного закладу більш конкретно визначається статутом школи, гімназії, ліцею чи колегіуму. Статут певного типу загальноосвіт­нього закладу розроблюється відповідно до чинного законодав­ства, Положення про загальноосвітній навчально-виховний за­клад і Типового статуту середнього загальноосвітнього навчаль­но-виховного закладу. В ньому має бути визначено мету й зав­дання діяльності, органи управління ним та порядок їх форму­вання, характеристика навчально-виховного процесу залежно від конкретних умов, особливості комплектування учнівського ко­лективу, порядок комплектації працівників закладу, права, обо-

Керівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами _____________________

в'язки й відповідальність учасників навчально-виховного проце­су, особливості фінансово-господарської діяльності тощо.

Статут загальноосвітнього навчально-виховного закладу за­тверджує його рада і реєструє місцевий орган державної вико­навчої влади.

25.9. Яка структура управління загальноосвітніми на­вчально-виховними закладами?

Структуру управління загальноосвітніми навчально-вихов­ними закладами подано на рис. 63.

25.10. Якими критеріями оцінюють управлінську діяльність директора загальноосвітнього закладу?

Оцінювання управлінської діяльності керівника загально­освітнього навчально-виховного закладу має здійснюватися на основі системності, яка передбачає розгляд системи соціально-педагогічних умов удосконалення управління школою (гімна­зією, ліцеєм) у взаємозв'язку і взаємозумовленості, та визна­ченні системи основних компонентів і параметрів, які характе­ризують кожну соціально-педагогічну умову.

Дослідники проблем управління школою Н.М. Островерхова і Л.І. Даниленко¹ розробили технологію оцінювання управ­лінської діяльності керівників навчально-виховних закладів, виділивши чотири етапи:

Перший етап. Оцінювання стану реалізації системи пара­метрів кожного компоненту відповідної умови.

Другий етап. Оцінювання стану реалізації кожного компо­ненту відповідної умови.

Третій етап. Оцінювання стану реалізації кожної умови ок­ремо.

^{______________________________________________}

¹ Див.: Островерхова Н.М., Даниленко Л.І. Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект. — К.: Шко­ляр, 1995. — С. 197—198.

_____________________________________________________________________ Розділ 25

Четвертий етап. Оцінювання стану реалізації всіх соціаль­но-педагогічних умов управління закладом у комплексі та ви­значення на цій основі ефективності управлінської діяльності керівника школи.

Для обчислень і систематизації оцінок використовують ком­п'ютерну техніку на основі чіткого визначення компонентів кожної умови з подальшою оцінкою її за бальною системою.

Розроблена програма забезпечує об'єктивність оцінки управ­ління навчально-виховним закладом.

Дата добавления: 2015-03-31