![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Осередки враження при аваріях на АЕС
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об'єкти (РНО). До типових РНО належать: атомні електростанції (АЕС); підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки відпрацьованого атомного палива і захоронення радіоактивних відходів; науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту. Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, у кількостях більше встановлених норм їх нормальної експлуатації. Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів: коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким, як при наземному ядерному вибухові. Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення на місцевості при аварії на АЕС залежать від характеру вибуху (тепловий чи ядерний), типу реактора, ступеня його зруйнування, метеоумов та рельєфу місцевості. Таблиця 1–Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення
Примітка: 1 Рад = 0,87 Р (бер) Для характеристики радіоактивного забруднення застосовують ступінь (щільність) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда на одиницю площі. Основною дозиметричною величиною, за допомогою якої оцінюється дія радіації, є доза випромінювання – кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища. Еквівалентна доза – це дозиметрична величина для оцінювання шкоди, завданої здоров'ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу. Вона дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяється на такі зони: зону відчуження, зону обов'язкового відселення, зону добровільного відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю (табл. 2). Таблиця 2 – Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на РНО за щільністю забруднення радіонуклідами
За дозами опромінення зону зараження поділяють на наступні зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А) і зону радіаційної небезпеки (зона М). Під час ліквідації наслідків в зоні “М” та інших зонах повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки. У зонах “Б”, “В”, “Г” ніякі роботи в мирний час, як правило, виконуватися не повинні. При аваріях на РНО з ядерним вибухом або при використанні ядерної зброї характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості наведена в табл. 3. Таблиця 3 – Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при ядерних вибухах
Радіаційні продукти, що визначають радіаційну обстановку в районі радіаційної аварії, створюють суттєвий вплив на дію формувань, режими проведення і роботи населення та на проведення аварійно-рятувальних робіт. Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців, об'єктів господарської діяльності. Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв'язання задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємства. Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань: - визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту; - визначення часу початку випадіння радіаційних опадів на території об'єкта; - визначення доз опромінення, що може отримати людина на зараженій території; - визначення тривалості перебування на забрудненій території; - визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії. Вихідними даними для проведення такого прогнозу є: - тип і потужність ядерного реактора; - кількість аварійних ядерних реакторів – n; - частка викинутих радіоактивних речовин (РР) – h (%); - координати РНО; - астрономічний час аварії – Тав; - метеоумови; - відстань від об'єкта до аварійного реактора – Rк (км); - час початку роботи робітників і службовців об'єкта – Тпоч (год); - тривалість дій (роботи) – Троб (год); - коефіцієнт послаблення потужності дози випромінення – Кпосл.
Дата добавления: 2015-03-31; Просмотров: 546; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |