Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання

Безробіття як економічний феномен пов'язане з перевищенням пропозиції ресурсу праці над попитом на цей ресурс. Безробітні — це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь-який момент. Такими, що вибули зі складу робочої сили, вважають осіб, які не мають роботи за наймом і активно її не шукають. Вони входять до складу економічно неактивного населення. Український ринок праці та зайнятість мають свої особливості. Йдеться про ті з них, що виявились упродовж 90-х років ХХ ст. Акцентування уваги саме на цьому періоді зумовлене тим, що раніше в Україні існувала інша економічна система. Отже, в останнє десятиріччя відбулись такі зміни:

1. Скорочення зайнятості і зростання рівня безробіття, починається з середини 90-х років. Основною причиною звільнень працівників є розпочата структурна перебудова економіки: припинення діяльності підприємств, продукція яких не знаходить збуту або виявляється неконкурентоздатною, перехід до інших форм власності. Такі процеси переживали всі країни перехідної економіки і скрізь, де вони розпочинались, зростала кількість безробітних, але в умовах, коли перехід до ринку відбувається послідовно, працездатні, звільнені з державних установ та підприємств, знаходять роботу на нових підприємствах недержавної форми власності, розпочинають власну справу тощо.

2. Існування в Україні вимушеної неповної зайнятості (прихованого безробіття). До тих, хто є неповно зайнятими, належать люди, які перебувають у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації, працюють неповний робочий день або тиждень.

3. Зміна структури зайнятості, тобто співвідношення між людьми, що працюють у різних сферах (галузях) економіки.

Для регулювання процесів зайнятості на ринку праці важливе значення маєприйнята у 1996 р. Кабінетом Міністрів України Програма зайнятостінаселення на 1997-2002 pp. Важливим напрямом державної політикизайнятості має стати розробка превентивних (запобіжних) заходів щодонедопущення формування зон масового безробіття з урахуванням того, щоУкраїна має об'єктивні передумови для цього. Забезпечення ефективноїзайнятості населення є важливим елементом соціального захисту. Вступекономіки нашої країни у ринкові відносини супроводжується зниженнямрівня зайнятості, внаслідок чого різні групи населення стикаються зпроблемами працевлаштування. Тому держава зобов'язана всіма засобамисприяти повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості, спрямованійна виявлення існуючих та створення нових робочих місць.

Україна має нерозвинену сферу побутового обслуговування. Для їїактивізації потрібні відповідні кадри. На багатьох підприємствах можнапідвищити коефіцієнт змінності. При цьому мова йде про збільшеннявиробництва вкрай потрібних товарів і послуг.Виникає потреба у розвитку нових галузей виробництва.

Треба правильно використовувати сезонні роботи. Наприклад, до цього часугострою проблемою є збирання врожаю. Через відсутність робочої сили туттрапляються великі втрати. Потрібна гнучка система використаннятимчасово вільних працівників, пенсіонерів, домашніх господарок.Мають бути створені сприятливі умови для зайнятості жінок-матерів(скорочення робочого дня, надомна праця).Для використання резервних трудових ресурсів важливе значення маєорганізація громадських робіт, що оплачуються. Цією справою займаютьсямісцеві органи влади за участю державної служби чайнятості. Догромадських робіт залучаються передусім особи, що зареєстровані якбезробітні. Роботи здійснюються на підприємствах, установах і ворганізаціях комунальної власності та за договорами на іншихпідприємствах, в установах і організаціях.Оплата праці осіб, що зайняті на громадських роботах, здійснюється зафактично виконану роботу і не може бути меншою, ніж мінімальний розмірзаробітної плати. Безумовно, при цьому враховують якість виконанняроботи.На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальнігарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги зтимчасової непрацездатності.Громадські роботи фінансуються за рахунок місцевого бюджету ззалученнямкоштів державного фонду сприяння зайнятості населення. Залучаються такожкошти підприємств, установ і організацій, для яких ця робота виконуєтьсяза договорами.Вирішувати проблему зайнятості можна не тільки в межах країни. Слідширше використовувати право громадян на професійну діяльність закордоном (зокрема в період тимчасового перебування там).

Дата добавления: 2015-04-24