Контрольне завдання № 12

Контрольне завдання № 11

1. Експеримент в біологічних науках полягає в тому, що вчений (експериментатор) навмисно створює і видозмінює умови, в яких знаходиться біологічна система, що вивчається. Дуже часто тільки експеримент є єдиним надійним способом рішення поставленої задачі. Роль експериментальних досліджень у розвитку науки взагалі і в біології зокрема величезна. Вони дають початкові дані для розвитку існуючої теорії або побудови нової і допомагають контролювати життєвість теоретичних висновків. У цьому значенні експеримент - процес зміни природи людиною, основа пізнання і критерій істини. Людина може пізнавати природу, тільки впливаючи на неї. Конкретні прийоми експериментального дослідження залежать від його мети, засобів, що застосовуються і особливостей інших умов, в яких воно повинно бути проведене. У кожній науці ці прийоми мають спільні межі, що дозволяє застосовувати загальну методику експериментального дослідження. Будь-який експеримент повинен бути планомірним за своєю суттю і проводитися за певною методикою.

Лабораторний експеримент проводять у спеціально організованих штучних умовах. Тому він вимагає спеціального оснащення, а часом і застосування технічного пристосування. Однак разом з перевагами лабораторний експеримент має і певні недоліки. Найбільш істотний недолік цього методу - його деяка штучність, яка при певних умовах може привести до порушення природного ходу біологічних процесів, а отже, до неправильних висновків. Даний недолік лабораторного експерименту до певної міри усувається шляхом організації природного експерименту.

2. Вимірювання, що дають дисперсії і стандарти однакової величини, називаються рівноточними. Рівноточність вимірювань серії дослідів полегшує обробку результатів спостережень і зменшує сумарні помилки дослідження. Практично добитися рівноточності вимірювань можна тільки в тих випадках, коли вимірювання проводяться досить досвідченою людиною і одним і тим же приладом в однакових умовах. У деяких випадках нерівноточність приводить до незрівнянних результатів, до помилкових висновків і висновків, тому потрібно домагатися рівноточності вимірювань даної величини. Надалі ми будемо виходити переважно з припущення про рівноточність вимірювань.

1. Природний (польовий) експеримент поєднує в собі позитивні сторони методу спостереження і лабораторного експерименту. Тут зберігається природність умов спостереження і разом з тим досягається певна точність експериментів. Природний експеримент проводиться в природних умовах. При цьому ті або інші (в залежності від цілей експерименту) природні чинники можуть враховуватися як змінні експериментальні чинники. При проведенні природного експерименту в залежності від способу закладення польового досліду і методу статистичної обробки результатів спостережень визначається техніка і засоби збору інформації. Необхідно так організувати збір даних, щоб їх було достатньо для побудови комплексних математичних моделей, графіків, регресійних рівнянь, це дозволить наочно оцінити хід процесу, що вивчається, бачити його оптимальні і критичні точки, проводити у випадку необхідності інтерполяцію тих проміжних даних, які випали. Однак, збір експериментального матеріалу не повинен перевищувати доцільного об'єму. Це лише збільшує зусилля на його узагальнення і математичну обробку. В той же час, суть виявлених закономірностей залишиться такою ж, як і при меншому, але достатньому числі спостережень.

Збір наукової інформації в польових умовах необхідно, де це доцільно, здійснювати за допомогою сучасних приладів і обладнання. Первинні записи у польових журналах оформляють у вигляді табличних матриць. Найважливішим на етапі планування експерименту є дотримання принципу єдиної відмінності і факторіальності. Цій вимозі потрібно приділяти особливу увагу в кожному елементі закладення досліду, починаючи з розробки схеми і технології його проведення. Значення його зводиться до того, що варіанти експерименту повинні розрізнюватися тільки за виділеними чинниками, що досліджуються, за іншими ж ознаками необхідно добитися мінімальної варіабельності між варіантами.

2. Пошукові досліди проводять не стільки для розкриття закономірностей розвитку явища, скільки в тих же цілях, що і пасивне спостереження, якщо останнє разом з вивченням досліджень, що передували не розкриває умов розвитку і спрямованості явища, а також обумовлюючих його чинників. На відміну від пасивного спостереження пошукові досліди ставляться в зазделегідь призначених умовах.

Інша задача пошукових дослідів - перевірити варіанти робочої гіпотези, якщо на одному важко зупинитися, а провести дослідження двох варіантів неможливо, або дуже трудомістко.

Метою пошукових дослідів може бути і перевірка окремих частин розробленої методики і відповідність приладів тим вимірюванням, які визначаються методикою. Пошукові досліди можна ставить і для того, щоб знайти основи для розрахунку кількості дослідів.

Таким чином, пошукові досліди можуть передувати розробці загальної методики, але можуть бути і включені в неї. У деяких випадках доцільно не встановлювати робочої гіпотези і не складати загальної методики до отримання результатів пошукових дослідів.

Дата добавления: 2015-04-24