Характеристика методів стимулювання та мотивації пізнавальної діяльності школярів

Мет.стимулювання та мотив навч.діял.учнів -методи, спрямовані на формування позитивних мотивів нав-ня, що стимулюють пізн. активність і сприяють збагаченню школярів навч.інформацією.

ü Стимулювання та мотив-ю інтер. до нав-ня (метод навч.дискусії, м.забеспечення успіху у навчанні, м.пізнавальних ігор, м.створення сит.в процесі викладання навч.матеріалу, м.створення новизни навч.мат., м.опори на життєвий досвід учнів).

1) дидактичні ігри( пізнав. ігри,вікторини )- це спец.- планований та пристосований до досягнення навч. цілей вид ігрової д-ті.У навч. процесі грун-ся на ств-ні ігрових ситуацій.

2) аналіз життєвих ситуацій;

3) ств-ня ситуацій успіху в навчанні;

ü Мет.стимулювання обов’язку і відповідальності до навч. (пояснення сусп та особистісної значимості учня; заохочення; оперативний контроль).

Ці методи передбачають пояснення учням суспільної та особ-ї значущості учіння; висування вимог,дотримання яких озн. ними свого обов’язку, заохочення їх до умілого вик-ня навч. обов’язків, оперативний кон-ль за викон. вимог і в разі потреби-àвказівки на недоліки

49. Принципи наочності, міцності, доступності знань. Методика їх реалізації у проц. вивчення спеціальних дисциплін.

Багаторічний досвід І спеціальне психолого-педагогічні дослідження показали, що ефективність навчання і виховання залежить від ступеня притягнення до сприйняття матеріалу, тим міцніше він засвоюється. "Золоте правило дидактики" - залучати до навчання усі органи чуття - належить Я.А. Коменському.

Наочність навчання забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій та демонстрацій (показ учням плакатів, карт, картин, портретів, зарисовок на дошці, демонстрація приладів, дослідів, технічних установок, різного роду препаратів, показ кінофільмів, діафільмів, схем). Принцип наочності поширюється і на виховання. Наочність в дидактиці є набагато ширшим поняттям ніж безпосереднє зорове сприйняття. Воно включає в себе І сприйняття через моторні і тактильні відчуття, і Тому до наочних засобів відносять і його обладнання, І статистичні і динамічні навчальні посібники.

Принцип доступності вимагає, щоб навчально-виховний процес будувався на рівні можливостей учнів, без інтелектуального, фізичного і морального перевантаження. При дуже ускладненому змісті навчання знижується мотиваційний настрій, швидко слабнуть вольові зусилля дітей, різко падає працездатність, виникає стомлення. Разом з тим, це не означає і протилежного: при заниженому змісті знижується і Інтерес до навчання, не формуються необхідні вольові зусилля, не виникає бажаного розвитку навчальної працездатності, тобто знижується розвиваючий вплив навчання. Зміст навчання повинен не просто відповідати реальним можливостям учнів, але і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку, тобто вимагати від них роздумів, міркувань, але таких, які вони можуть реально здійснити під керівництвом І з допомогою вчителя.

Принцип міцності вимагає того, що міцними повинні бути як навчальний, так І виховний та розвиваючий ефект педагогічного процесу, тобто міцними повинні бути: ідейно-моральні переконання, навички навчально-пізнавальної діяльності, навички суспільно-цінної поведінки, буде забезпечена глибока осмисленість накопичених знань, він орієнтує навчально-виховний процес на формування дійових знань, вмінь, навичок та способів поведінки.

15. К.Д.Ушинський(“Людина як предмет виховання”) про різнобічний розвиток особистості.

“Педагогіка-не наука, а мистецтво.Мистецво виховання спирається на науку крім знань,потребує здібності і нахили, прямує до ідеалу досконалої людини”–писав Ушинський в праці “Люд як пред. вих”. У своїх філософських поглядах К.Ушинський поєднував ідеалістичні та матеріалістичні аспекти, насамперед тому,що був глибоко віруючою людиною. Добре вивчивши різні філософські системи, критично використовуючи елементи цих систем, він намагався виробити свій самостійний оригі­нальний світогляд.

У своїх поглядах на природу, людину він дотримувався еволюційного вчення Ч.Дарвіна. Вважаючи людину части­ною живої природи, в роботі "Людина як предмет виховання" Ушинський розпочинає свій виклад з характеристики організму взагалі, його зв'язку з середовищем, і переходить далі до особливостей тваринного і людського організмів.

Йдучи за Ч.Дарвіном, він розглядає живі організми як предмет і продукт біологічного їх розвитку, вказує на зміну спадковості під впливом зміни умов існування, виступає проти віталізму, хоч і зберігає це поняття "сила розвитку". Водночас Ушинський зважає і на специфічні особливості людського організму, суспільно-історичні умови їх похо­дження, вказує на значення праці в житті людини, хоч і не піднімається до розуміння тієї ролі, яку вона відіграла в іс­торичному становленні її природи.

У теорії пізнання в психології у нього багато матеріалістичних елементів У протилежність метафізичним абстрактним елементам психології І Гербарта К Ушинський намагався побудувати психологію на основі фізіології Він доклад но розглядає будову і функції нервової системи її значення в житті й діяльності організму пізнання людиною навколи шнього світу

Він поділяв думку І М Сєченова про те що вся діяльність нервової системи є рефлекторною відтворюючою діяльністю висуває ідею засвоєних рефлексів тобто таких що набуваються в процесі індивідуального життя і справед ливо вважає їх фізіологічною основою навичок і звичок виховання яких є одним з найважливіших завдань педаго га К Ушинський розглядає великі півкулі головного мозку як орган свідомої діяльності людини зі своєї точки зору про будову і функції нервової системи він робить ряд важливих педагогічних висновків про фізичне виховання дітей раціо нальну організацію режиму їх праці і відпочинку про по требу організму в сні як засобі відновлення його сил

Широке використання К Ушинським даних анатомії і фізіології в ряді розділів праці Людина як предмет вихованёня свідчать про його матеріалістичний підхід до висвітлення проблем психології пізнання Проте будучи неспроможним зрозуміти перехід від матерії до свідомості і вважаючи що останню не можна вивести з жодних законів інертної матерії Ушинський зупинився на дуалістичному розв язанні цієї психофізичної проблеми

За своїми суспільно політичними поглядами Ушинський був буржуазним демократом Як просвітитель він бачив в освіті основний засіб досягнення вільного та щасливого життя свого народу

Серед шляхів і засобів форм.всеб. розв.особ у школі педагог вирізнив:навчання, праця, рідна природа, слово, традиції

16. Сухомлинський про формування творчої особистості (Павлишська середня школа)

Сух. пише: “Праця і тільки праця- основа всебічного розвитку особистості”. Заслугою вченого є розробка ним у книзі “Павл.сер школа” принципів трудового вих. і загального розвитку особистості- морального, інтелектуального, естетичного, фізичного; розкриття та розвиток індивідуальності у праці, різноманітність видів праці, раннє включення у продуктивну працю; постійність, неперервність праці; елементи продуктивної праці дорослих у дит. праці, спадкоємність змісту трудової діял.єдність праці та багатограного дух. життя. Сух. у вебічному розвитку особ.першорядного значення надавав розумовому вих. Ідеалом школи є виховати у розумну людину. Невіглас не може бути щасливим, є загрозою сусп.

Дата добавления: 2015-04-24