Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права

Співвідношення адміністративного права та державного управління.

Державне управління - вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої впади. В той же час державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ і організацій. Тісні взаємозв'язки виконавчої влади й державного управління як різновиду соціального управління поєднує в одне ціле й таке явище, як адміністративне право, оскільки його формування як самостійної галузі права традиційно пов'язується з державним управлінням. Адміністративне право виступає необхідним і важливим інструментом управління соціальними процесами в суспільстві.

Адміністративне право розглядається як сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини в сфері державного управління. Його основу становить адміністративне законодавство, що є складовою частиною (елементом) усього законодавства України.

Система державного управління - складне поняття, зміст якого охоплює такі складові елементи:

а) суб'єкти управління, тобто органи виконавчої влади;

б) об'єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави;

в) управлінська діяльність (процес), тобто певного роду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв'язки між суб'єктами і об'єктами управління.

Система адміністративного права - це внутрішня будова галузі, що відображає послідовне розміщення елементів - інститутів і норм, що утворять її, їхня єдність і структурний взаємозв'язок.

Найтісніше АП взаємодіє з констит. (держ.) правом. Констит. право закріплює основи організації і функціонування суб'єктів викон. влади, їх місце в держ. механізмі, права і свободи людини. АП деталізує і конкретизує норми констит. права, визначає юр. механізм реалізації громадянами своїх прав і свобод, компетенцію структур викон. влади, адміністративно-правові засоби захисту управл. відносин, форми і методи виконавчо-розпорядчої діяльності, основи її галузевої, міжгалузевої, регіон. та місц. організації. АП тісно взаємодіє з цивільним правом, оскільки обидва регулюють відносини майнового характеру. Норми цивільного права регулюють відносини, за яких сторони рівноправні, а норми АП — це відносини, що будуються на підпорядкованості однієї сторони іншій.

Взаємозв'язок між адмін. і труд. правом існує у сфері регулювання служб. відносин. Так, норми труд. права визначають статус службовців як учасників труд. процесу (умови праці, охорона праці, розгляд трудових спорів). Норми ж АП регулюють державно-службові відносини (умови та порядок проходження служби, правила користування служб. документами, повноваження посад. осіб з організації трудового процесу та ін.).

АП тісно пов'язане з фін. правом. Фін. право регулює відносини у сфері фін. діяльності держави, зокрема у діяльності з акумулювання і розподілу коштів, що становлять національний дохід держави. Межі норм крим. й АП визначаються характером і спрямованістю відповідних заборон.

Найскладніше розмежувати адмін. та зем., природоохоронну, сільськогосподарську, митну й підприємницьку галузі права. Механізм співвідношення їх такий, що значна частина відносин належить до предмета названих галузей, регулюється нормами АП та властивим йому методом.

З рядом норм карного права зв'язаний зміст норм адміністративного права про відповідальність за адміністративні правопорушення. Так, КпАП установлює адміністративну відповідальність посадових осіб, а норми карного законодавства - їхню кримінальну відповідальність.

Дата добавления: 2015-05-10