КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття посади і посадової особи
Поняття державної служби і державного службовця. Державна служба - профес. діяльність осіб, які займають посади в органах держ. влади та їх апараті. Такі особи є державними службовцями, мають відповідні службові повноваження та одержують грош. винагороду з держ. коштів. (ст.1 ЗУ „Про державну службу”). Д. с. грунтується на засадах: служіння народу України, демократизму і законності, гуманізму та соціальної справедливості, пріоритету прав людини та гр-нина, персон. відповідальності за виконання служб, обов'язків, дотримання прав і закон, інтересів органів місії;, самоврядування, а також прав підприємств, установ, організацій, об'єднань гр-н. Особи, зайняті на Д. с, мають відзначатися високим рівнем професіоналізму, компетентності, ініціативністю, чесністю, відданістю справі. За ст. 38 Конституції України гр-ни України користуються рівним правом доступу до Д. с. Це право реалізується незалежно від їх походження, соціального становища і майн. стану, расової та нац. належності, статі, політ, поглядів, реліг. переконань, місця проживання. Водночас неодмінними умовами прийняття на Д. с. є наявність у працівника відповідної освіти і профес. підготовки. Держ. службовцям забороняється брати участь у страйках та вчиняти ін. дії, що перешкоджають норм, функціонуванню держ. органу влади, а також вчиняти дії, передбачені ст. 1,5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» (1995). В Україні встановлено 7 категорій посад (від першої, вищої, — до сьомої, нижчої) та 15 рангів (від першого, вищого, —до п'ятнадцятого, нижчого) держ. службовців. Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України; другої категорії — КМ України; ін. ранги — керівником держ. органу, в системі якого працює держ. службовець. Позбавлення присвоєного рангу можливе лише за вироком суду. Граничний вік перебування на Д. с. в Україні становить 60 років для чоловіків і 55 —для жінок. Строк перебування конкр. держ. службовця на Д. с. може бути продовжено, але не більш як на 5 років.
Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадова особа - керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. (ст. 2 ЗУ «Про державну службу») Конкр. обов'язки та права (обсяг повноважень) працівників, які обіймають відповідні П., визначаються на основі кваліфікац. характеристик і мають відображатися у посадових положеннях та інструкціях. Відповідно до Закону України «Про державну службу» (1993) встановлено 7 категорій П. державних службовців. П. обумовлює коло функц. діяльності працівника та його службовий статус. Вона також передбачає відповідну винагороду тому, хто її займає. Зміна П. працівником чи звільнення його з П. допускається тільки з додержанням вимог, передбачених КЗпП України. В Україні прав, статус посадової особи визначається Законом «Про державну службу» (1993) та ін. нормат.-лрав. актами. Окр. групу серед посадових осіб становлять представники органів законод., викон. і суд. влади. Ці особи наділені правом у межах наданих їм повноважень приймати рішення, обов'язкові до виконання фіз. і юрид. особами, в т. ч. їм не підпорядкованими.
16. Інститут державної служби України. Інститут Д. с. урегульований ЗУ «Про державну службу» (1993), що складається з 8 розділів та 38 статей. Цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.
Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. У І розділі “ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ” визначаються такі поняття як державна служба і державні службовці, посада і посадова особа, а також основні принципи держ. служби. Р. II “ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ” визначаються основні напрями державної політики у сфері державної служби, зазначається орган управління державною службою та його функції, а також координаційна рада з питань державної служби метою визначення шляхів, засобів і форм реалізації основних напрямів державної політики у сфері державної служби. Р. III “ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ЇХ АПАРАТУ”: - особливості правового регулювання статусу державних службовців державних органів та їх апарату; - основні обов'язки державних службовців; - основні права державних службовців; - обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу; - декларування доходів державних службовців; - особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Р. IV “ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНАХ ТА ЇХ АПАРАТІ”: - прийняття на державну службу; - обмеження, пов'язані з проходженням державної служби; - присяга державних службовців; - випробування при прийнятті на державну службу; - стажування державних службовців; - робочий час держ. службовців; - службові відрядження; - відсторонення від виконання повноважень за посадою; - граничний вік перебування на державній службі. Р. V “СЛУЖБОВА КАР'ЄРА”: - проходження служби; - класифікація посад; - ранги державних службовців; - просування по службі; - кадровий резерв державної служби; - навчання і підвищення кваліфікації державних службовців. Р. VI “ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ”: - підстави припинення державної служби; - підставка державного службовця; - оскарження рішення про припинення державної служби. Р. VII ”МАТЕРІАЛЬНЕ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕН-НЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ”: - оплата праці; - заохочення за сумлінну працю; - щорічні та додаткові відпустки державних службовців; - соціально-побутове забезпечення державних службовців; - пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям. Розділ VIII “ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВ-СТВА ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ”: - відповідальність за порушення законодавства про державну службу.
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 2056; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |