Понятійний апарат. Етногенез інків та ацтеків

Етногенез інків та ацтеків

Релігія англо-австралійців

англоавстралійців у віросповіданнях (англіканська, католицька, пресвітеріанська,

методистська, баптистська церкви та численні дрібні секти);

Ацтеки (найдавніша самоназва масеуалі — мисливці на оленя, — належать до американської підраси великої монголоїдної раси. Землеробські етноси долини Мехіко вже на перші століття І тис. н.е. досягли високого рівня господарсько-культурного та

політичного розвитку У XII ст. в долині Мехіко з ’явилися нові рухливі мисливсько-

збиральницькі племена етнічної групи науа, а в другій половині

XIII ст. тут з ’явилося плем’я теночків (ацтеків). У 1325 р. ацтеки осіли на болотистому острові оз. Тескоко. Тут вони заснували поселення Теночтітлан (нинішнє м. Мехіко). На цей час соціальний устрій ацтеків був такий самий, як і в інших індіанських

племен: рід складався з групи сімей, які вели своє походження

від спільного предка, очолювався рід старійшиною, який

керував усім життям членів роду; 20 родів, об’єднаних у чотири

фратрії, складали плем’я; плем’я очолювалося двома вибраними

вождями — один із них відав внутрішнім життям племені, другий

— військовими справами. Наприкінці XIV ст. над етносами долини р. Мехіко панувало

плем’я тепанаків з центром в м. Ацкопоцалько. Проти їх панування

об’єдналися науамовні міста Теночтітлан, Тескоко і Тлакопан. Переможених тепанаків обернули у рабів. У 1428 р. В ацтеків уже сформувалося раннє державне утворення. Вони швидко розширили кордони своєї держави, підкоривши споріднених

точілкімів і чалків. У 1440 р. державу очолив Монтесума І, який підкорив усі етноси долини Мехіко, а на сході розширив кордони держави до узбережжя Мексиканської затоки. Наступники Мон- тесуми І підкорили всю центральну, південну і західну частини

сучасної Мексики. У 1503 р. величезну державу очолив правитель

Монтесума II.

Інкська підобласть населена переважно кечуанським етносом

(самоназва кічуа). Вони проживають у Перу, Болівії, Еквадорі,

Чилі, на північному заході Аргентини. З майже 13 млн кечуа 7

млн проживає в Перу, понад 2,2 млн — в Болівії, стільки ж — в

Еквадорі. Належать до американської підраси великої монголоїдної

раси, а мова кечуа належить до андо-екватеріальної групи

індіанських мов. Союз кечуа на чолі з племенем інків (самоназва інкакуна)

остаточно сформувався у 1438 р., коли вони розгромили племена

чанків. Інки підкорили собі всю область Анд від Південної Колумбії

(р. Анкасмайю) до Середнього Чилі (р. Ріо-Мауле)

Історико-культурна спільність -

Пле́м'я (старослав. язик, грецьке ethnos, євр.גוי‎ гой, мн. גויים гоїм) — тип етнічної спільноти людей, що об'єднані спільним походженням, мовою, вірою і звичаями, історичний типетнічної спільноти, стадія еволюції Етносу, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці, які визначають розрізненість племен за територією, мовою, культурою, організацією життєдіяльності.

Народ - історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови,культури і психічного складу, а також усвідомлення своєї єдності і відмінності від інших. Населення держави, жителі країни.

Нація - етнічна спільність з єдиною мовою та самосвідомістю.

Дата добавления: 2015-05-08