Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

До колумбова історія Мая




Найдавнішою з вивчених культур Американського континенту вважається культура Майя. Цей народ називають одним із найвидатніших народів та племен, які володіли геніальними творчими здібностями.Первісно її осередки знаходилися навколо озера Петен-Іца та на південний схід від нього, а також у долині р. Усумасінти. Сьогодні це територія Північної Гватемали та мексиканського штату Табаско. На цих землях майя збудували великі міста Тікаль, Копан, Паленке, чиї монументальні архітетурні споруди викликають у наших сучасників подив та інтерес не менший, ніж єгипетські піраміди. В X ст. майя з не зовсім зрозумілих причин перемістилися на Юкатан (агресія сусідніх племен чи виснаження оброблюваних грунтів), де утворили свої міста-держави Чічен-Іца, Майяпан, Угимачь та ін.

Племена майя підкорили собі населення Юкатану в XI ст., але негайно по тому розгорнулася боротьба між самими містами-державами майя за гегемонію. В другій половині ХІІІ ст. переможцем у цій боротьбі вийшло м. Майяпан, де правила династія Кокомів. Правителі міста експлуатували підкорені племена та - менше - споріднене щодо крові населення колишніх союзників по завоюваннях XI ст. Близько 1441 р. об'єднані сили повстанців виступили проти цього гніту, захопили столицю і скинули правлячу династію, після чого Юкатан розпався на безліч ворогуючих між собою дрібних державних утворень.

На початку XVI ст. індіанці-майя займали обширну та різнорідну за природними умовами територію, що включала у себе сучасні мексиканські штати Табаско, Чьяпас, Кампече, Юкатан та Кінтана-Poo, а також усю Гватемалу, Беліз, західні райони Сальвадора та Гондурасу.

Соціальна структура майя була дуже неоднорідною. Містами-державами правили спадкові халачвіники. Пануючий прошарок складали аристократи та жрецтво на чолі з верховним жерцем. Знать володіла плантаціями какао (зерна якого служили примітивними грошовими знаками), пасіками, соляними промислами, мала багато рабів. Частина її займалася міновою торгівлею. Кожне поселення представляло собою територіальну общину зі значними родовими пережитками. Зокрема, сільськогосподарські роботи, полювання, рибальство здійснювалися, як правило, колективно. Населення обробляло поля знатних людей та платило їм натуральні податки, будувало дороги, храми та інші суспільні споруди. Для виконання найтяжчих робіт використовувалися раби. Ними найчастіше ставали військовополонені, злочинці, але також боржники і сироти, узяті на утримання. Тим самим можна говорити про наявність у майя інституту рабства при збереженні елементів родового ладу.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 521; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.