Форми монтажу

Монтаж - як форма організації матеріалу

У 20-ті роки в мистецтві виникло нове поняття «монтаж», слово яке прийшло в мистецтво з виникненням сучасної техніки.

Вперше використав монтаж в театрі В.Мейерхольд. «Містерія-Буф» - в цій п'єсі Маяковський вперше поєднав рзні види мистецтва: балаганні трюки, сьогоденний життєвий матеріал агіт-вистав, філософські узагальнення та ін. зібрані під одним дахом п'єси вони породили нові грані нового мистецтва. Мистецтво побудоване по методу монтажу, вірно і точно віддзеркалювало життя. Протилежні явища різко і раптово співставлені давали новий зміст.

Значний інтерес становить робота видатного актора і режисера В. Яхонтова, який приділив велику увагу монтажу. Він з'єднував документ і художній матеріал.

Суть і зміст монтажу не у формальних прийомах поєднання кадрів, епізодів, номерів, а в розкритті ідейно-художнього змісту твору, його авторської концепції.

У роботі над монтажем режисеру треба знати, що таке ритм.

Ритм - це чергування напруги та послаблення, прискорення та гальмування,

периодично чергуються і повторюються.

Монтаж починаеться з визначення правильного розміру в часі всіх номерів та та епізодів.

Ритм - номерів, епізодів та всього заходу вимірюється постійним задоволенням глядача у змінах думки, рухомості сюжету та розвитку характерів дійових осіб.

Стиль - який залежить від індивідуальності художника, а також від ідейно-тематичних завдань митця.

Свій вплив на монтаж додає і жанр.

Монтаж виконує таю функци: з'єднує номери, епізоди в одне ціле (це зовнішній, зоровий бік монтажу), а також виступає як поєднання внутршньої наскрізної лінії дійових осіб чи груп.

Одиницею монтажу масового театралізованого видовища є номер. Номери складаються в епізод, а епізоди у блок, котрий є великою ритмічною частиною сценарію.

Білет №7

1.Особливості режисури тематичного театралізованого концерту.

Режисура театралізованого концерту

Театралізований концерт - цілісне дивертисментне видовище, кожен номер якого є самостійним мистецьким твором і, в той же час, - лише одним із складових загальної художньої структури видовища, підкоряється єдиній логіці наскрізної дії, драматичній концепції театралізованого концерту.

Головне в режисурі концерту - безперервність його програми, безупинна зміна номерів, що захоплюють глядача. Їх кількість та послідовність не повинні руйнувати цілісності теми, задуму, цільового завдання. Все це досягається чіткою організацією всього концертного процесу. Якщо ж закулючна частина не мобілізована, режисерська композиція не продумана й оформлення погано з нею пов'язане - єдиного, яскравого сприйняття не буде. Режисер повинен продумати як відбуватиметься зміна номерів, особливо колективних, наприклад, оркестру (хору); виникає шум, неминуча пауза, така неохайність негативно впливає на динаміку концерту, його атмосферу.

Значна роль в створенні театралізованого концерту належить художнику, який здійснює видовищне і просторове вирішення сценічного майданчика.

У театралізованому концерті повинні бути емоційні зв'язки-переходи від одного номера до іншого, обов'язкова темпоритмічна узгодженість між різними жанрами.

Як правило, перший номер є своєрідним епіграфом до театралізованого концерту. Він повинен бути потужним за художнім рівнем і чисельністю колективу. Це саме стосується і фіналу, який виступає як кульмінація, вершина не тільки художня і емоційна, а й ідейна та смислова. Глядач, коли приходить на концерт і знає тему його, переймається певним настроєм і чекає відповідних вражень.

Театралізований концерт має одне або два відділення з антрактом. Залежно від цього розподіляється й час. Перше відділення концерту триває 1 год. 15 хв. — 1 год. 30 хв. Якщо більше, глядач втомлюється, втрачаючи інтерес. Концерт у двох відділеннях організовується так: перше відділення -1 год. - 1 год. 10 хв.; друге - 55 хв. - 1 год. Це норми, випробувані досвідом.

Білет №7

2.Сценарно – режисерський хід як образний прийом, зєднання матеріалу в ціле.

Сценарно – режисерський хід як образний прийом, який об’єднує номери і епізоди в одне ціле

Режисерським ходом називається такий режисерський прийом,який дозволяє зєднати всі етзоди вистави в єдине ціле,тобто немовби нанизує їх на єдиний смисловий стрижень. В режисерському ході повинно бути закладено образне рішення вистави. Не потрібно плутати режисерський хід з сценарним, т. б. літературним. Сценарний хід може звязувати номери епізоду і самі епізоди віршованим матеріалом,або пісенним, які відповідають темі і ідеї сценарію; може зв язувати номери чи епізоди словами ведучого, які проходять через всі епізоди сценарія. Режисерський хід - це передусім, видовищний прийом,художній прийом; це точний вибір деталі, трансформація її і перебудова в художшй образ.Важливо визначити ідею того,що проходить у виставі і тільки потім шукати еквівалентне їй (ідеї) образне рішення теат. вистави.

Приклад: театралізований тематичний концерт, присвячений 75 -річчю Київського обласного училища культури - режисерським ходом були магістри,які представляли кожен свою спеціалізацію і сперечалися між собою,яка спеціалізація краща.

Таким чином, ми бачимо, що режисерський хід,не слова ведучих,не пісенний і віршований матеріал,це образний прийом,який обєднує номери і епізоди,що створює художній образ вистави. А ось іще один приклад:

Театр, тем.концерт присвячений памяті загиблим в В.В.в. І ось „ оживає „ воїн - памятник,т.б. починається оповідь персоніфікованого образу,який визволяє людей із окупації, із концтаборів. Цей воїн проходить через всі епізоди сценарію, він несе на собі смислову нагрузку.

Білет №8

1.Відмінності масового свята від театрального видовища.

Дата добавления: 2015-05-08