Розпочалися зростання суспільної толерантності щодо гомосексуалів і поширення руху за їхні права

Розпочалась правова революція у відношенні до сексуальності та ґендерної сфери.

Зменшилась роль сім'ї, поширились нові форми шлюбу.

Відбулося відродження фемінізму у формі боротьби за рівні соціальні можливості із чоловіками.

Сексуальна революція 60-70-х рр. була більшою мірою жіночою революцією, причому боротьба за рівноправ'я стосувалася не тільки рівноправ'я під час зносин, але і рівноправ'я ґендерних ролей, що стимулювало розвиток жіночої свідомості та естетичного переосмислення багатьох життєвих ситуацій[10]. На цьому ґрунті відбулося відродження феміністичного руху (т. зв. друга хвиля фемінізму), яке було спрямоване не стільки на захист прав жінок, скільки на ліквідацію дискримінації жінок у різних сферах — не тільки у сфері приватного життя, материнства, подружжя, сексуальності, а й у сфері праці, зайнятості, зарплат, посад, кар'єри та ін. Поширились терміни «жіноче визволення» і «сексизм». Загалом у 60-ті — 90-ті рр. відбулася найсуттєвіша зміна ролі жінки у західних суспільствах, вона отримала значно більшу можливість робити кар'єру, майже на рівні чоловіків. Так, вже у 1990 р. у США працювало більше половини всіх жінок[21].

Партнерські відносини між чоловіками та жінками стали рівноправнішими. Поширились нові форми шлюбної поведінки серед гетеросексуалів: громадянський шлюб (співжиття чоловіка та жінки поза шлюбом); тріада (у шлюбі беруть участь один чоловік та дві жінки, рідше — два чоловіка та одна жінка); груповий шлюб (у шлюбі беруть участь чотири особи чи більше, при цьому кожен щиро вважає, що перебуває у шлюбі із кожним іншим членом групи)[14]. Була розроблена теорія відкритого шлюбу, протиставленого традиційному як гнучкіша форма взаємовідносин між подружжям, завдяки чому обидва партнери сприяють реалізації та розвитку як власних устремлінь, так і устремлінь партнера[22]. Поширився свінінґ — обмін партнерами між двома подружжями[23].

Розвинулась полеміка з приводу абортів між прихильниками збереження життя та вільного вибору матері, яка має право на аборт, оскільки має право вільно розпоряджатись власним тілом. Розпочалась хвиля легалізації абортів (1967 р. — у Великобританії, за обмежених причин; у 1986 р. у США і т. д.). Дедалі більше впроваджується законодавство, що забороняє дискримінацію жінок. У результаті жінка користується такими ж громадянськими правами, як і чоловік. Сексуальна агресивність більше не визнається як ознака мужності, а зґвалтування — як прояв «сексуальної жаги» чоловіка до жінки, жінка позбавляється комплексу "жертви[14].

У суспільній думці дедалі більше поширюється точка зору на гомосексуальні стосунки як різновид нормальної сексуальної поведінки (чому сприяли соціологічні дослідження Кінзі, ряду антропологів, сексологів і соціологів). Наукові дослідження довели, що гомосексуальність є різновидом норми (як біологічної, так і соціальної), а її стигматизація є результатом збігу історичних обставин, тому необхідні як повна декриміналізація добровільних гомосексуальних зносин, так і повне інформування суспільства щодо гомосексуальності, а також дотримання щодо гомосексуалів тих же самих прав, як і щодо гетеросексуалів. Наукові дослідження 40-х — 60-х рр., зокрема, спричинили виключення у 1974 р. Американською психіатричною асоціацією гомосексуальності з переліку психіатричних розладів та сприяли посиленню розвитку руху ґеїв і лесбійок за власні права. У перспективі поставлено завдання формування у суспільства байдужого ставлення до гомосексуальної орієнтації як одного з різновидів норми[24].

Загалом сексуальна революція порушила, хоча і не подолала, засновану на сексизмі, гетероцентризмі та асексуальності патріархальну культуру, що панувала на Заході протягом майже двох тисяч років.

Вже на ранніх етапах культури властива людині сексуальність стає об'єктом щодо самостійного естетичного споглядання. Вона не шокує мислення, не збуджує пристрасті, а доставляє свідомості найвища насолода.

Людина тим і відрізняється від тварини, що вступає в інтимну близькість не тільки їх вабить спонуканням продовження роду. З цієї причини багатовікова панорама еротичних художніх образів, ніколи не залишалася в рамках раз і назавжди легалізованих кордонів, а прагнула до проникнення за межі зрозумілого в еротичному переживанні людини.

Важливо мати на увазі, що виникнення самостійного еротичного уяви, що відрізняє відносно незалежну, "вирвався на волю" психіку індивідуума, відбувається в історії досить пізно. Швидше за все, цей процес заявляє про себе на кінець Середньовіччя. До цієї пори характер втілення еротичних тем в європейському мистецтві майже цілком був обумовлений не стільки внутрішньо-психологічними, скільки зовнішніми чинниками: міфологія, різноманітні язичницькі культи, панівні релігійні догмати, вкорінені в суспільстві форми залицяння, взаємодії статей.

За цієї причини вже у численних прикладних, образотворчих, скульптурних еротичних творах ранньої античності ми бачимо швидше реалізацію безумовної віри в сакральну силу сексуальних символів, ніж власне втілення потреби в індивідуалізованому еротичному переживанні. Якщо ми захочемо зрозуміти ерос в античності, нам необхідно шукати її відповідні перетину з міфологією, релігією, правом, ритуалом, легендами настільки ретельно, поки ми не зможемо представити всі ці духовні взаємодії як єдине ціле.

Аналізуючи численні оргиастические культи Стародавньої Греції, галасливі святкування на честь Діонса, Венери і т.п., не можна не відзначити їх завжди громадський, публічний характер. Чуттєвість окремої особистості була цілком розчинена в соціальній психології класичної античності. Не виявивши цієї рівноваги індивідуального і суспільного, важко зрозуміти витоки деяких специфічних форм чуттєвості в цю епоху, наприклад, поширеність одностатевої любові. Спарта і Крит, Корінф і Фіви - тут кожна молода людина опановував мистецтвом боротьби і військових дій часто завдяки любові того, хто роками був старшим за нього. Закріплені в законах і в релігії, одностатеві сексуальні відносини знайшли своє завершене втілення в arete, розглядалися як громадянська чеснота.

Але, звичайно ж, основним джерелом художніх образів еротичного змісту почали незліченні історії кохання античних богів. Серед найбільш популярних сюжетів - омана Леди Юпітером, що перетворився на лебедя. Зображення цієї екзотичної любові багаторазово перетворювалося в прикладному мистецтві (вази, винні кубки), потім перейшло в скульптуру; пізніше не раз відтворювалося в елліністичному мистецтві і через багато століть знову виникло у Мікеланджело. Безумовно, що повторюються художні сюжети еротичного змісту мали істотний вплив на формування стійких чуттєвих уподобань широкого глядача.

На пізніх етапах античної культури ми стикаємося з художнім відтворенням еротичних сюжетів вже аж ніяк не тільки через їх сакрально-релігійного підгрунтя. Сформовані спочатку суспільним устроєм і рітуалізірованние художніми формами, нові психологічні установки з часом починають вже у своїх надрах відтворювати внутрішню потребу людини в еротичному переживанні. "Раз з'явившись в грецькому мистецтві, еротична тема поступово виснажувала свою релігійну і міфологічну мотивацію", - справедливо вважає сучасний американський дослідник Р. Мельвіль. Залишається додати, що почуттєвий вплив античних еротичних творів у пізніших культурах в багато разів посилювалося, повністю зводячи нанівець їх ритуальність і заміщуючи її абсолютизацією емоційних реакцій.

Цікаво, що сфера еротичного переживання завжди відчувала на собі вплив глобальних тенденцій соціуму. Якщо, наприклад, у класичній Греції еротичні сюжети (розпис ваз та винних кубків) відзначені особливою емоційністю і ніжністю, дві фігури залучаються до зв'язок тільки один з одним, що надає цьому акту дивний шарм, то в епоху еллінізму емоційно-духовну якість еротичної теми помітно сходить; інтимний акт відтворюється серед інших як своєрідний каталог сексуальних позицій, в яких абсолютизується фізіологічний елемент. Показово, що це було абсолютно не характерним для мистецтва класичної античності, навіть у тих випадках, коли художник створював групові образи чоловіків і жінок.

У сучасному світі секс вибрався з замкової щілини шлюбного ложа і став доступний на кожному кроці. Безсумнівно, пози сексу є людською потребою, на рівні з потребою в їжі і воді. Рекламщики успішно використовують цю потребу в своїх цілях, намагаючись візуально асоціювати свої продукти з сексом, сподіваючись що ця сексуальність відкладеться в підсвідомості у споживача.

З маркетингової точки зору, сексуальність може мати три аспекти: біологічну, емоційну і духовну. Біологічна грунтується на людських репродуктивних функціях. Емоційний аспект виражається у виявленні турботи, любові, ласки і довіри, а духовна – як зв’язок між окремими індивідуумами. У рекламі можуть бути використані всі ці аспекти.

Сексуальні теми безсумнівно викликають приємні емоції у людини. Тому вони можуть повністю заволодіти увагою споживача, тобто людина відмовиться від вивчення особливостей товару на користь думок про задоволення своїх фізіологічних потреб. Тому сексуальні мотиви дійсно ефективні, коли товар хоч трохи пов’язаний з даною темою, наприклад, парфуми, нижня білизна, одяг і взуття.

Причин гормональної бурі в рекламі дві. Перша: так звана «заміщаюча» теорія, заснована на некоректно застосовуваних висновках Фрейда. Ця теорія припускає звільнення подавленого лібідо зовсім не сексуальними діями людини, такими як придбання, купівля бажаного товару. Для цього в рекламі повинен бути елемент еротики, який збудить бажання (за аналогією з сексуальним по Фрейду) купити те, що рекламують. Якщо вірити Фрейду, люди з великим трудом противляться сексуальному бажанню, і якщо можна його безкарно задовольнити, то вони зроблять це. Акт купівлі товару абсолютно легальний, тому ефективність сексуальної реклами вкрай висока.

У чоловіків в категорію «сексуальних» товарів потрапили навіть авторучки. Вони готові пожертвувати якістю і функціями ручки, якщо вона буде нагадувати контури жіночого тіла.

Друга причина сексуальної інтервенції пов’язана з тим, що більшість рекламістів і креативників – чоловіки. Чоловіки по свій природі, часто думають про секс. Будь-який чоловік із задоволенням роздивляється, уявляє, малює оголену жіночу натуру. І якщо у нього виходить поєднати свої приємні думки і корисну роботу, то чому б не скористатися нагодою?

Найбільше таких можливостей у людей творчих професій: фотографів, художників, письменників та інших. Рекламщики такі ж творчі люди, потрібно просто переконати замовника, що секс в рекламі – кращий інструмент продажу.

В результаті, ми живемо у світі, де все сходиться до сексу. Сексуальний образ жінки помітить в рекламі абсолютно безліч чоловіків, без сумніву. Тільки чи буде цей образ сприйматися, як покажчик на товар або як об’єкт задоволення бажань.

Дата добавления: 2015-05-08