Підстави, порядок і правові наслідки позбавлення батьківських прав

СТАТТЯ 153. ПРАВА БАТЬКІВ ТА ДИТИНИ НА СПІЛКУВАННЯ

СТАТТЯ 152. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ДИТИНИ НА НАЛЕЖНЕ БАТЬКІВСЬКЕ ВИХОВАННЯ

СТАТТЯ 151. ПРАВА БАТЬКІВ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

3. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

1. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

1. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

115. Підстави та наслідки позбавлення батьківських прав. Порядок поновлення батьківських прав.

Підставою для позбавлення батьківських прав може бути відмова без поважних причинзабрати свою дитину з пологового будинку (відділення) або зіншої лікувальної, виховної установи, установи соціального захисту чи населення з інших аналогічних установ. Про відмову свідчать дії батьків, які ухиляються від того, щоб забрати свою дитину додому. Якщо ж самотня мати висловлює своє бажання влаштувати дитину назавжди (чи на час) до однієї з дитячих установ, немає підстав для позбавлення її батьківських прав. Не буде визнаватися відмовою віддитини і згода матері/батька на усиновлення дитини без указівки конкретної особи — майбут­нього усиновителя. Підставою для позбавлення батьківських прав є також ухи­лення від виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання дитини. Підставою для позбавлення батьківських прав може слугувати жорстоке поводження з дітьми. Відмінні ознаки: фізичне насильство над дитиною, інакше кажучи, побої, побиття неповнолітнього, за­подіяння йому фізичних страждань, болю у будь-який спосіб; пси­хічне насильство над дитиною через подавлення її волі, погрози, вселяння почуття страху; замах на статеву недоторканість, що становить особливу небезпеку для несформованої ні духовно, ні фізично особистості. Особливе місце серед підстав позбавлення батьківських прав займає алкоголізм або наркоманія батьків. Для захисту інтересів дітей у таких може бути застосований іншій засіб — відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав (ст. 170 СК). Наступна підстава для позбавлення батьківських прав —зловживання своїми батьківськими правами, що виражається в різних формах і умисний злочин проти життя, здоро­в'я своїх дітей. Це можуть бути: замах на вбивство дитини, прагнення довести її до самогубства, тяжкі тілесні ушкодження, побої, катування, зараження венеричною хворобою, ВІЛ-інфек-цією, залишення малолітньої дитини в небезпечному, загрозли­вому для її життя стані тощо.

Порядок поновлення в батьківських правах
Хоча позбавлення батьківських прав має безстроковий характер, але у разі, коли у способі життя недбалих батьків відбуваються суттєві зміни на краще, суд за їх заявою може поновити їх в правах.
Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом, або якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Правило, що міститься в законі про поновлення батьківських прав, є дійовим стимулом для зміни поведінки осіб, позбавлених батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, наявність обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. Такі справи розглядаються лише за заявою особи, позбавленої батьківських прав, а відповідачем може бути інший з батьків (опікун, піклувальник чи особа, в сім'ї якої проживає дитина) або орган опіки та піклування.
При розгляді позову про поновлення батьківських прав слід суворо дотримуватися принципу охорони інтересів дітей. Вирішуючи питання про поновлення в батьківських правах, необхідно з'ясувати думку другого з батьків (якщо він не позбавлений батьківських прав), інших осіб, з ким проживає дитина, щодо можливості поновлення позивача у правах. Така думка є вельми суттєвою, але не вирішальною при розгляді спору.
У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.
Батьки, поновлені у своїх правах, знову набувають батьківських прав і обов'язків у повному обсязі.

116. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

Дата добавления: 2015-05-10