Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини ХVІІ ст

У 1648 р. розпочалась Визвольна війна українського народу на чолі з Б.Хмельницьким проти Речі Посполитої (тривала до 1667 р.).

Основні причини Визвольної війни:

– політичні – усунення від влади української шляхти і надання вищих державних посад польським чиновникам, обмеження прав реєстрового козацтва “Ординацією Війська Запорозького” від 1638 р.;

– національно-релігійні – переслідування української мови, звичаїв, культури, насильницьке покатоличення православних українців;

– соціально-економічні – знущання польських магнатів над українською шляхтою, подальше закріпачення селян (збільшення панщини до 5-6 днів на тиждень, податків, шляхетська вседозволеність); утиски міщан і реєстрового козацтва. Таким чином, політика Польщі на українських землях носила колоніальний характер і ущемляла інтереси всіх прошарків українського суспільства.

За характером війна сер. ХУІІ ст. була національно-визвольною, антикріпосницькою.

Рушійні сили: козаки (провідна роль в армії та державному апараті), селяни, міщани, купці, православне духовенство, українська шляхта (спільна їх мета – захист православної віри). Очолив боротьбу українського народу видатний полководець і державний діячБ.Хмельницький (≈1595–1657).

Богдан Зіновій Хмельницький народився близько 1595 р. у сім’ї дрібного шляхтича Михайла Хмельницького. Він навчався у Львівській єзуїтській колегії (пройшов класи граматики, поетики й риторики). Перша згадка про військовий досвід Б.Хмельницького припадає на битву під Цецорою в 1620 р., у якій загинув його батько, а сам Богдан потрапив до турецького полону, де перебував два роки, доки його не викупила мати. Потім його ім’я з’являється у документах 1637 р., вже у ранзі військового писаря, а через рік – сотника Чигиринського реєстрового полку.

Б.Хмельницький для участі у повстанні 1648 р. мав особисті мотиви: Чигиринський підстароста Д.Чаплинський напав на Суботів і зруйнував хутір, забрав майно і дружину Хмельницького, а сина забив до смерті. Добитися справедливості з боку вищої влади Хмельницький не зміг, до того ж сам змушений був рятуватися від арешту втечею на Запорожжя.

Політика польського уряду на ліквідацію козацтва як стану, переслідування православної віри, зловживання і здирства з боку місцевої адміністрації та орендарів вже в середині 40-х років викликали гостре невдоволення серед козацтва. Є припущення, що починаючи з 1646 р., група козаків, очолювана чигиринським сотником Б.Хмельницьким, розпочала підготовку повстання (сотники Ф.Вешняк, К.Бурляй, полковники М.Нестеренко, М.Кривоніс, брати Нечаї). Для реалізації задуму Б.Хмельницький та його соратники намагалися скористатися намірами короля Владислава ІУ залучити козаків до війни з Туреччиною (козацьке посольство на чолі з Б.Хмел. навесні 1646 р., переговори в кінці літа 1647 р. з канцлером Єжи Оссолінським в Україні). У серпні – вересні 1647 р. проводяться таємні наради для обговорення планів повстання. Приймається рішення розпочати його в листопаді, коли хорунжий А.Конєцпольський мав вирушити у пониззя Дніпра проти татар. Однак ці плани були викриті, а Хмельницький заарештований. Наприкінці грудня він був випущений на поруки своїм кумом, чигиринським полковником Станіславом Кричевським, і поїхав на Запорожжя. У лютому 1648 р. козацька рада на Січі обирає Хмельницького гетьманом Війська Запорозького.

Хронологічні рамки війни та її оцінка в історичній літературі дискусійні:

1648–1654 рр., 1648–1657 (більшість істориків), 1648–1676; (Українська національна революція, порівн. з Нідерландською бурж. револ. 1566-1609 рр., – В.Смолій, В.Степанков, О.Бойко; Національно-визвольна війна – Ю.Мицик, І.Стороженко).

Дата добавления: 2015-05-08