Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р

Ідея проголошення незалежної держави в Україні відродилася у ході перебудови. Наприкінці 80-х років в Україні відбувається консолідація демократичних сил: у вересні 1989 р. члени Української Гельсінкської Спілки, “Товариства Лева”, “Зеленого світу” при підтримці київських письменників оголосили про утворення“Народного Руху Україниза перебудову” (з 1990 р. – Рух). Своєю програмою НРУ спочатку проголосив: відродження української мови та культури, необхідність демократизації суспільства, політичної, соціальної та економічної системи. Після радикалізації програми та діяльності (у 1990 р.), на перше місце Рух висунув ідею про вихід України з СРСР.

У жовтні 1989 р.Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР „Про мови в Українській РСР”, що забезпечив українській мові статус державної. У березні 1990 р. в Україні відбулися вибори до Верховної та місцевих рад народних депутатів, вперше проведені на альтернативній основі. У квітні 1990 р. було створено Українську республіканську партію (УРП) на чолі з Л. Лук’яненком.

Таким чином в Україні вперше склалася опозиція державній владі та Комуністичній партії (у 1990-1991 рр. виникло майже 20 опозиційних партій). Це послабило позиції КПРС (КПУ) у суспільстві, партія відставала від прогресивних перетворень. Багато комуністів виходять з рядів партії (1990 р. – 220 тис. осіб).

16 липня 1990 р. Верховна Рада України ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, яка визначала основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики. Основні положення Декларації:

– Україна як суверенна національна держава реалізує своє невід’ємне право на самоуправління в існуючих кордонах,

– єдиним джерелом державної влади у республіці виступає народ України, його інтереси представляє виключно Верховна Рада України,

– поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову,

– пріоритет республіканських законів над союзними,

– передбачалось створення банківської, фінансової, митної і податкової систем, формування власного бюджету, введення грошової одиниці,

– право на власні збройні сили, внутрішні війська і органи держбезпеки,

– статус нейтральної держави,

– самостійна зовнішня політика (рівноправний учасник міжнародних відносин).

Т.ч., основною метою Декларації було досягнення суверенітету і незалежності України.

У жовтні 1990 р. відбулася акція голодування студентів у Києві (висували політичні вимоги) і з Конституції УРСР було вилучено статтю 6 про керівну роль Комуністичної партії.

Однак керівні структури КПУ та КПРС залишаються на консервативних позиціях (і у питанні про збереження Союзу). ІV з’їзд народних депутатів СРСР (грудень 1990 р.) відмовився визнати декларації про державний суверенітет, прийняті союзними республіками.

Значною популярністю у суспільстві у 1990-1991 рр. також користувалася ідея оновленого Союзу (єдиної союзної держави). Про підтримку українців ідеї збереження СРСР як федерації рівноправних суверенних республік засвідчив всесоюзний референдум17 березня 1991 р. (80,3 % – “так”).

Суспільні настрої в Україні змінилися під впливом серпневих подій 1991 р. (19-21 серпня). Вживаючи заходів для захисту свого суверенітету, Верховна Рада 24 серпня 1991 р. прийняла Акт про незалежність України. Ним було продекларовано створення самостійної держави – України. Назву “Україна” проголосив Закон від 17 вересня 1991 р.

Всенародну підтримку Акт проголошення незалежності України отримав на Всеукраїнському референдумі1 грудня 1991 р.: 90,32 % проголосували за незалежність України. Одночасно з проведенням референдуму обирався Президент України. З 6 претендентів перемогу отримав Л.Кравчук (більше 60 % голосів). Так в історії України починався період державної самостійності та незалежного розвитку.

Дата добавления: 2015-05-08