Ліквідація як форма припинення діяльності суб’єкта господарювання

Ліквідація – означає такий спосіб припинення суб'єкта господарювання, за якого на майбутнє неможлива будь-яка його діяльність та існування і який пов'язаний з ліквідацією його справ і майна, відсутністю правонаступника.

Підстави для добровільної та примусової ліквідації суб'єкта господарювання наводяться в ч. 6 ст. 59 ГК, а саме:

● за ініціативою осіб, зазначених у частині 1 ст. 59 ГК;

● у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи в разі досягнення мети, заради якої його було створено;

● у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;

● у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом. Законодавство України відносить до таких випадків, зокрема, рішення суду (господарського суду) про скасування державної реєстрації або про визнання недійсними його установчих документів. Крім того, здійснення організацією діяльності, що суперечить установчим документам, відповідно до чинного законодавства України є підставою для скасування державної реєстрації. У свою чергу, таке скасування припиняє підприємницьку діяльність і є підставою для здійснення заходів для ліквідації колективного суб'єкта господарювання й виключення його з ЄДР.

Суб’єкт ліквідується також за невиконання рішення про тимчасову заборону (призупинення), обмеження або припинення діяльності (наприклад, у разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища). При цьому ліквідація здійснюється після скасування в судовому порядку державної реєстрації суб'єкта підприємництва за позовом державного органу, який прийняв рішення про призупинення, обмеження, припинення діяльності суб'єкта. Комерційна організація може бути ліквідована, крім викладених вище випадків, також за рішенням господарського суду в разі визнання її банкрутом і відсутності – після задоволення вимог кредиторів – майна, необхідного для її функціонування відповідно до чинного законодавства. За рішенням суду організація ліквідується й у разі систематичного здійснення діяльності, що суперечить цілям, визначеним її установчими документами, забороненої законодавством чи без належного дозволу (ліцензії), а також у зв'язку з кількаразовими грубими порушеннями законодавчих приписів.

Після скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання він втрачає статус юридичної особи й надалі не може брати участь у відносинах товарно-грошового обігу, бути позивачем або відповідачем у суді. Однак ліквідованим цей суб'єкт вважається з дня внесення до ЄДР запису про припинення його діяльності.

Загальний порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації регулюється ст. 36 ЗУ, а порядок проведення спрощеної процедури згідно зі ст. 38–1 цього ж ЗУ.

Дата добавления: 2015-05-10