Релігія і церква як регулятори соціальної поведінки

Держава як орган соціальної солідарності

На основі розподілу праці формується й постійно ускладнюється структура соціальних груп і спільнот, створюється зв'язок між окремими індивідами, сім'ями, соціальними групами та спільнотами. Але самі по собі економічні зв'язки, вважає О. Конт, ще не забезпечують сталої рівноваги і стабільності суспільства, бо людина за своєю природою є егоїстичною і агресивною. Тому ці зв'язки мають бути доповнені політичним примусом. Не може бути гармонії там, де панує конкуренція й експлуатація - наслідки розподілу праці. Надмірний розподіл праці призводить до звуження світогляду людини, виникнення почуттів ворожості до осіб іншої професії, до розкладу суспільства на окремі корпорації та до руйнації його єдності. Тому, власне, і необхідна сильна політична влада, щоб вгамовувати різноспрямовані інтереси й забезпечувати стан рівноваги. Держава, таким чином, є у О. Конта органом соціальної солідарності й гарантом суспільного порядку.

Однак і цього недостатньо для нормального функціонування суспільства, бо сталий соціальний зв'язок вимагає не лише примусу, а й певної духовної єдності - вірувань, переконань і соціальних почуттів, моральних принципів та норм поведінки. Це абсолютно необхідне погодження між людьми забезпечується релігією і церквою. О. Конт виходить із того, що людина - це егоїстична істота, схильна до руйнації та агресії, яка керується швидше почуттями, ніж розумом. Саме ця обставина робить необхідним збереження релігії і церкви, які виковують функцію регуляторів соціальної поведінки, забезпечують єдність вірувань і почуттів, без чого, на думку О. Конта, не може існувати жодне суспільство.

Основний принцип "соціальної статики" О. Конта - взаємозалежність індивіда і суспільства; для їх оптимального співвідношення потрібні загальна згода, консенсус, що і є основою рівноваги соціальної системи. Ця ідея надовго стала домінуючою в традиції соціологічного позитивізму. Загалом стабільне суспільство з його найважливішими соціальними інститутами можна уявити таким чином:

Суспільство всезагального консенсусу

"Соціальна статика", тобто дослідження складових елементів соціального організму та їхньої взаємодії, характеризує певний сталий стан суспільства. "Соціальна динаміка", натомість, з'ясовує причини розвитку цього суспільства. Для О. Конта первинними, вирішальними чинниками впливу на суспільний розвиток є духовні, розумові начала людини. За основу своєї "соціальної динаміки" він бере історію людського духу, розвиток людського інтелекту.

Дата добавления: 2015-05-08