У 60-80-х роках ХХ ст

Після відставки М.Хрущова суть консервативного курсу нового керівництва визначається одним словом - «стабілізація», що стало своєрідним символом брежнєвської епохи. Однак, досягти цієї мети, проводячи одночасно твердий консервативний курс, було неможливо, тому що система втратила два важливих стимули розвитку економіки: зі смертю Сталіна - страх перед репресіями, з відставкою Хрущова - ентузіазм і романтизм.

Крім того, лідерам нової хвилі потрібний був певний перехідний період для відсторонення політичних конкурентів, формування своєї команди, повного підпорядкування партійного і державного апарату. Всі ці фактори спочатку й обумовили спадковість реформаційного пошуку, розпочатого Хрущовим, спроби привнести елементи економічного стимулювання в командно-адміністративну систему.

З середини 60-х рр. почалася криза радянської системи, яка завершилася в 1985 р. початком корінних змін під назвою «Перебудова»

«Радянська система» -сукупність основних елементів радянської держави й суспільства, характерних рис соціалізму, що зложилася й зміцнилася в 20-30-ті рр. ХХ століття.

Структура радянської системи

· КПРС і підлеглі їй органи державної влади й управління · Соціалістична економіка · Соціальна структура (класи й соціальні групи) · Комуністична ідеологія

Характерні риси соціалізму

· Державна власність на засоби виробництва   · Відсутність ринкових механізмів в економіці: ü конкуренції ü свободи торгівлі й підприємницької діяльності · Жорстка централізована влада й управління · Відсутність реальної демократії · Однопартійна політична система · Контроль КПРС над всіма сферами життя суспільства, органами влади й управління. Фактично - влада керівництва КПРС · Однорідна (без експлуататорських класів і прошарків) соціальна структура (робітники, селяни, інтелігенція)

В 1965-1985 рр. радянська система переживала гостру кризу, з якої було два виходи: або радикальні реформи (що зачіпають основи соціалістичного ладу, його характерні риси), або часткові зміни, які не зачіпали основ системи, допомагали лише пом'якшити наслідки кризи, але не ліквідувати їх повністю

Керівництво СРСР й України обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадцятиліття, названого «Застоєм»: повільного, хворобливого для суспільства самознищення радянської системи, яка не змогла перебороти кризу

Якби КПРС пішла на докорінні зміни радянської системи, СРСР перетворився б у високорозвинену, демократичну державу

Можливі шляхи виходу із кризи - радикальні реформи

· Створення в економіці різних видів власності: ü державної ü приватної ü акціонерної ü кооперативної й т.і. · Розвиток ринкових відносин, заснованих на чесній конкуренції виробників товарів · Демократизація політичної системи, створення багатопартійної політичної системи · Демократизація суспільства й методів керівництва · Зміна ролі КПРС у суспільстві, ліквідація контролю КПРС над органами влади й управління · Передача частини функцій центральної влади республіканській, обласній, міській владі · Відмова від класового підходу при проведенні соціальної політики. Створення таких соціально-економічних умов, при яких місце людини в суспільстві, його матеріальний статок повинні визначати не приналежність до класу (при соціалізмі - приналежність до робітничого класу й номенклатури), а якість, кількість, складність її трудового внеску)

Криза соціальних відносин

Дата добавления: 2015-05-08