Медицина та лікознавство Стародавньої Греції

Фармацевтичні та хірургічні досягнення Давньої Індії.

Особливості медицини:

- Тіло склад. із жовчі, слизу, повітря та п’яти космічних елементів: землі, води, вогню, повітря та ефіру.

- Мед. допомогу надавали лікарі – жреці та світські лікарі.

- Навчання лікарів відбувалось в школах при храмах та центр. мед. школах.

- Центром життя вважається пупок.

- Діагностика хворіб – опитування хворого.

Першими хірургами були близнюки Амвіни(або Ашвіни…..) – лікарі неба.

Операції: ампутації, видалення каміння та грижі, лікування катаракти, ринопластика

Хірургічні інструменти із сталі та бронзи.

Лік. Засоби: 5 типів: блювотні, проносні, клізми; ліки, що викликають чхання. Зовнішні ліки: ванни,інгаляції.

Застос. Лік. Засобів: корінь чемериці – псих. Захворювання; Імбир, ірис, ефірні масла – для покращення травлення; Сандалове дерево – протизапальний засіб у лікуванні сечовидільної системи; Зміїне дерево – заспокійливий засіб.

Давні індійці виділялись розмахом хірургічної роботи.Із хірургічних методів лікування застосовувались цісарський розтин,поворот плода на ніжку при поперековому положення,витини каменів із сечового міхура,видалення катаракти,трепанація мозку,ампутація кінцівок,зупинка кровотечі лігатурами.В Давній Індії рабів карали відрізаючи вуха і ніс.Це примусило індійських лікарів розробити пластичні операції та відповідні хірургічні інструменти (до нас дійшло близько 200 зразків).

Їхній фармацевтичний арсенал нараховував більше 700 назв ліків рослинного походження(священною була квітка лотос)а також багато мінералів і металів(ртуть,золото,срібло,мідь,залізо, свинець,оливо, арсен).Метали розбивались на тоненькі стрічки, розпікались, а потім гасились в олії, молоці або інших рідинах.Використовувались як зміцнювальні засоби.Виділялися також збуджувальні та охолоджувальні засоби.Давні індійці потерпали від укусів змій, тому навчилися готувати антидоти із асафетиди, цитрусів у суміші із солями, перцем.

Розквіт медицини стародавньої Греції припадає на перше тисячоліття до н.е. Головими джерелами вивчення медицини стародавньої Греції - письмові.

Богом медицини був Асклепій, внук Зевса і син Аполлона. Мав двох синів - Махаона і Подалірія та двох дочок - Гігією і Панакею. До нас дійшло зображення Асклепія з палицею, обвитою змією. Змія - давній символ мудрості. Знатоками лікувальних трав були богині Артеміда і Афіна.

Панакея — покровительниця медикаментозного лікування

Медицина зосереджена у храмах асклепейонах (де і виникли перші аптеки), приватних лікарнях – ятреях та у руках мандрівних лікарів – періодевтів. Лікарів навчали у асклепейонах та приватних школах. Існувала храмова народна медицина.

Лікарів готовили в асклепіонах і в приватних сімейних школах. Мистецтво лікування передавалося з одного покоління до іншого. Самим видатним лікарем стародавньої Греції в 17-ому коліні був Гіппократ (450-370 до н.е.). Люба хвороба, за Гіппократом, є наслідком боротьби між оздоровчими силами организму та шкідливими природніми причинами - розміщенням грунтових вод, станом повітря, кліматом, станом харчування, способом життя. Головне завдання лікаря - максимально можливо підвищити оздоровчі властивості організму.

Відповідно до вчення Гіппократа, людське тіло містить чотири соки: кров, слизь, чорну та жовту жовч. Переважання одного із соків визначає темперамент людини: сангвіничний (кров), флегматичний (слиз), холеричний (жовта жовч), меланхолічний (чорна жовч). Благоприємне перемішування соків забезпечує ейкразію, неблагоприємне - дискразію.

Принципи лікування Гіппократа:

- Причина захв. – прир. Чинники

- Принцип збереж здоров’я – корист. Подібне подібним

- Протилежне лікув. протилежним

- Перший заклав основи про темперамент (1 теорія)

- В природі ліки дано в готовому вигляді

Л.З. у Греції:

-Ослине молоко, мед, сіль – послаблюючі засоби

-Теплі напої-потогінні засоби

Оцет, біла чемериця – блюв.засоби

-Мак, мандасара – наркот. Засоби

-Відвари ліків зберіг.у скляних посудинах, рослини – у глиняних щільно закр.посудинах.

Вагомий внесок у лікарську справу зробили народи Стародавньої Греції та Риму. Давньогрецький історик Пліній стверджував, що промивні (проносні) засоби і кровопускання вперше почали застосовувати в Греції. Греки спостерігали проносний ефект у кіз після поїдання чемериці, тож грецькі лікарі призначали цю рослину як проносний засіб. Вперше спробу систематизувати відомості про лікарські засоби зробив славнозвісний давньогрецький лікар, реформатор античної медицини Гіппократ (460-377 pp. до н.е.). Він узагальнив відомості античної медицини на основі вчення Демокрита. Віра його в силу лікарських засобів була дуже великою. Гіппократові належить вислів: «Що ліки не виліковують, виліковує залізо, що що не виліковує залізо, лікує вогонь, що й вогонь не виліковує, те слід вважати невиліковним». Гіппократ вважав, що організм людини містить у собі чотири рідини: кров, слиз, жовту і чорну жовч. Порушення рівноваги між цими рідинами призводить до захворювання.не виліковує залізо, лікує вогонь, що й вогонь не виліковує, те слід вважати невиліковним

Медицина в Стародавній Греції

Розквіт медицини припадає на I тисячоліття до н.е.Медицина давньої Греції зосереджувалась в трьох місцях: храмах— асклепіонах. Другим осередком були цивільні лікарні — ятреї, третій мандрівні лікарі — періодевти. Лікарів готували в асклепіонах і в приватних родинних школах. Лікарське мистецтво зазвичай передавалось із покоління в покоління. Так, найвидатніший лікар стародавньої Греції Гіппократ (450–370 до н.е.). На відміну від теоретичних уявлень єгипетських, китайських та індійських лікарів, грецькі лікарі шукали причину здоров’я і нездоров’я в природних умовах. Всяка хвороба, за Гіппократом, є результат боротьби між цілющими силами організму і шкідливими природними причинами — розміщенням ґрунтових вод, станом повітря, кліматом, станом харчування, способом життя. Головним завданням лікаря є максимально можливе підвищення цілющих властивостей організму. Для збереження здоров’я слід було користуватись правилом: подібне подібним.Величезних успіхів було досягнуто у діагностиці хвороб.На підставі спостереження за їхнім перебігом були відокремлені і описані такі хвороби та патологічні стани як:плеврит гепатит нефрит діарея дизентерія офтальмія екзема тетанус епілепсія.Недаремно Гіппократа вважали батьком клінічної медицини.

Дата добавления: 2015-05-08