Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначте види особистісних причин виникнення конфліктів




Конфлікти в сучасному суспільстві являють собою зародження та прояви об'єктивно існуючих соціальних суперечностей. Суперечності суспільства є специфічним відображенням його суті, його вирішальною, рушійною силою розвитку. Кожна суперечність специфічно проявляється в контексті всієї системи суперечностей і потребує адекватного розв'язання. Серед причин виникнення конфліктів найдоцільніше вирізнити психологічні особливості особистості. Конфліктологи, психологи-практики стверджують, що виникнення конфліктів, як правило, пов'язане з психологічними особливостями особистості, її поведінкою, потребами. До основних характеристик особистості, що визначають її поведінку, належать:

*природні властивості особистості, її індивідуально-психологічні особливості; *система потреб, мотивів, інтересів; *внутрішнє уявлення особистості про себе, її "Я"-образ. Природні властивості особистості — це те, що закладено в ній від народження і виражається такими динамічними характеристиками, як активність та емоційність. На початку 20-х років XX ст. швейцарський психіатр К. Юнг (1875-1961) запропонував психологічні особливості індивіда щодо його інтересів до навколишнього світу називати "екстраверсія -інтроверсія". Екстраверсія — індивід зосереджує свої інтереси на зовнішньому світі, зовнішніх об'єктах, інколи за рахунок своїх власних, у деяких випадках внаслідок применшення особистісної значущості. Таким особистостям властива імпульсивність поведінки, активність у жестах, товариськість, виявлення ініціативи (іноді надмірне), соціальна адаптованість, відкритість їх у зовнішній світ. Інтроверсія — характеризується фіксацією уваги особистості на своїх власних інтересах, на власному внутрішньому світові. Такі особистості спілкуються не активно, досить утрудненою для них є соціальна адаптація. Чому навчає практика життя? Вона вчить нас усвідомити, що причини конфліктів потрібно вивчати, знати про них якнайбільше, щоб запобігати їм. Серед причин конфліктів психологи пропонують розрізняти такі, що породжують конструктивні та деструктивні конфлікти. Причини конструктивних конфліктів Найвідомішими причинами, що породжують конструктивні конфлікти, є причини наших професійних буднів: *невдоволення умовами праці; *недоліки в організації праці; *невдоволення оплатою праці; *невідповідність прав та обов'язків; *неритмічність роботи; *незручний графік роботи; *упущення та недоліки в технології; *незабезпеченість ресурсами (сировиною, матеріалами, комплектуючими тощо); *низький рівень трудової та виконавчої дисципліни; *конфліктогенність організаційних структур; *низький рівень управлінської культури керівників тощо. Позитивне розв'язання конструктивного конфлікту — це насамперед врахування та усунення недоліків, бо це спрямовано на користь справі та обом сторонам, які перебували в конфліктній ситуації.

Причини деструктивних конфліктів

Породжуються деструктивні конфлікти найчастіше суб'єктивними причинами. До таких причин належать: *неправильні дії керівника; *неправильні дії підлеглих; *неправильні дії керівника й підлеглих; *невідповідність організації управління вимогам закону тощо. Учені, конфліктелоги-практики вирізняють два основних критерії оцінки типу конфлікту, що проявився: *конфлікт є деструктивним (руйнуючим), якщо стосунки між людьми не поліпшилися. Конструктивний конфлікт сприяє поглибленню взаєморозуміння; *конфлікт є деструктивним, коли проблема, що його викликала, залишилася нерозв'язаною. За конструктивного підходу до проблеми знаходять її розв'язання.
Пропонуємо правила, які сприяють конструктивним нормам оцінки конфліктних ситуацій: *не можна від проблеми переходити на особу; *не можна партнера вважати ворогом; *не можна гніватися, злитись і мститися; *не можна дбати лише про свої інтереси. Ми всі припускаємося помилок, бачимо частіше їх в інших, ніж у собі, бо така вже людська природа.Тому політики, керівники різних державних і недержавних служб мусять бути соціально відповідальними за свої управлінські ролі.Потрібно тверезо оцінювати поради не піддаватися нашіптуванням, інколи пробачати і пояснювати людині, що певні учинки завдають усім тільки прикрощів. Як виникають конфлікти? Спостереження показують, що 80 % конфліктів виникає незалежно від бажання їхніх учасників. Відбувається це через особливості нашої психіки, тому що більшість людей або про конфлікти не знає, або не надає значення конфліктогенам.
Основну роль у виникненні конфліктів відіграють так звані конфліктогени. Це слово означає "те, що сприяє конфліктові". Конфліктогенами називають слова, дії (бездіяльність), що можуть призвести до конфліктів або конфліктних ситуацій. Люди більшою мірою чутливіші до слів інших, ніж до того, що говорять самі. На конфліктоген, спрямований на нашу адресу, ми прагнемо відповісти сильнішим конфліктогеном, думаючи, що зробили собі добро, а насправді це породжує зло. Люди недосконалі, вони боляче реагують на образи, прагнуть дати відповідь супротивникові, виявляючи агресію. Вимоги високої моралі (релігій) пропонують утримуватись від агресії. Ми цього не робимо — для нас важливіше оберігати свою думку. Високій моралі духовного світу — терпимості — нас не навчили, цього навчає релігія, повинна навчати сім'я і цього досягають самовихованням. Теоретично необхідно навчитися протидіяти ескалації конфлікту. Наука, практика життя виробили чимало психологічних порад, так званих правил спілкування. Про них ітиметься в наступних розділах книги.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 718; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.