Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі в Київській Русі

У IX-XI формувався ринок внутрішньої торгівлі у Київській Русі. Зростало виробництво продуктів сільського господарства і ремесла. З'явилися міські ринки. Є свідчення про наявність у Києві восьми торжищ. Руські літописи називають два - Бабин торжок на Горі і Торговище на Подолі. Популярним був новгородський торг на Торговій стороні.

Для ринків руського міста було характерним спорудження на них, або недалеко храмів. Це було мотивовано уставом князя Володимира про перехід еталонів торговельних мір до відання церкви, а також про мито за користування ними.

Важливе місце у внутрішній торгівлі займала продукція сільського господарства і промислів. Дані берестяних грамот і літописні свідчення вказують на постійну потребу Новгорода в привозному хлібі. Цілком ймовірно, що єдиним експортером хліба на північ Русі був Київ.Новгород експортував мід, віск, хутра. Був традиційний зв'язок південноруських міст з північноруськими містами.Галицьке купецтво торгувало сіллю, так як лише Галицька земля мала величезні запаси солі. Шлях, яким ішли каравани з сіллю в літопису називається соляним.Матеріали археологічних розкопок дають підстави стверджувати, що обмінювалася також реміснича продукція.

Київ забезпечував інші регіони Русі емалями, виробами в техніці скані, склом, зброєю, полив'яною керамікою. Овруч поставляв шиферні прясла, плити для будівництва храмів. Городськ був центром товарного заліза.

Київська Русь ввійшла в систему європейських економічних зв'язків. Це зумовило ранню появу купецтва. Маємо свідчення про це арабських і візантійських писемних джерел. Підтвердженням цього служать і скарби монет VІІІ-Х ст., виявлення поховань представників купецтва в некрополях давньоруських міст.Русько-візантійські договори дають підстави говорити, що вже в Х ст. руські купці мали свій торговий двір у Константинополі біля церкви св. Мами. Після прийняття Руссю християнства, в Константинополі виник руський квартал. Арабський автор Ібн Аласір повідомляє, що руські купці мали торгові двори у містах Криму. Археологічні розкопки підтвердили існування одного з них в Судаку.

Двостороннім був процес заснування дворів. Одночасно з появою руських дворів у містах інших країн виникали іноземні на Русі. Наприклад, урочище Козари у Києві вказує на існування у ІХ-Х ст. торгової слободи хозарських купців. Без сумніву, було в Києві торгове подвір'я візантійських купців.

УХІІ-ХІІІ ст. були створені колонії німецьких, а також ірландських купців. Джерела свідчать про торговий двір у Новгороді. Торгові ряди "латинських купців" відомі в Галичі, про що свідчить назва одних кріпосних воріт - Німецькі, а також у Володимирі-Волинському, де німецькі купці входили до числа місцевих бюргерів.

Головним напрямом зовнішніх торговельних зв'язків був південний. Тут основним партнером виступала Візантія.. ранній етап економічних контактів не раз супроводжувався військовими конфліктами. Ці конфлікти були зумовлені бажанням встановити рівноправність у торгівлі з економічно сильнішим партнером. Ряд договорів /860р.,907,911,971 і ін./ в цілому свідчать про високий рівень торговельних відносин з Візантією.. Русь купувала у Візантії прянощі, ювелірні та скляні вироби, ікони. Русь платила за це медом, воском, хутрами, а також рабами. Вжливим зв’язком між Руссю та Візантією,був торговий шлях «З варяг у греки» та інші.

Київська Русь мала торговельні відносини і з кавказьким світом. Маємо літописні повідомлення про "Залозний шлях", який проходив із Києва на Тамань і Північний Кавказ. Володіємо знахідками мідних і бронзових хрестів -енколпіонів руського виробництва в Керчі на Тамані і Північному Кавказі.

Київська Русь вела торгівлю і з країнами Центральної і Західної Європи. Цілком ймовірно, що уже в ІХ-Х ст. функціонував торговий шлях Київ- Галич-Прага-Регенсбург. Русь мала також стійкі торговельні зв'язки з Німеччиною. Русь поставляла до Німеччини ювелірні вироби і хутра. Особливо цінувалися в Німеччині руські соболі. Між давньоруськими містами Новгородом і Києвом пролягав торговельний шлях до Південної Прибалтики /Стариград, Любек і ін./ Були також два торговельні шляхи до Польщі і західнослов'янського Помор'я: сухопутний /Київ-Володимир-Люблін/ і водяний /Дніпро-Прип'ять-Західний Буг/.

Польща вивозила з Русі сіль, торгувала на Русі тканинами, свинцем та іншими товарами. Стабільні торговельні зв'язки мала також Русь з Угорщиною.

Центром русько-угорської торгівлі був Естергом. Угорщина поставляла на Русь мідь. Є писемні джерела, які стверджують торговельні зв'язки Русі з Англією. На англійські ринки поставлялися хутра білок і соболів. Крім англійських купців, у торгівлі з Руссю брали також участь ірландські купці. Торгівля Русі з країнами Скандинавії знайшла своє відображення в сагах. Країни Центральної і Західної Європи експортували на Русь предмети озброєння, дорогий посуд, вовняні тканини. Русь була зацікавлена також в експорті з країн Західної Європи цінних металів,зокрема,монет і злитків із срібла.

Певна частина срібла надходила на Русь із Чехії Угорщини. Торгівля сприяла розриву замкнутості земель і економічному розвитку країни.

Дата добавления: 2015-05-08