Природне право у контексті розуміння свободи за Томасом Гоббсом

Розуміння поняття «природне право» за весь час історії Філософії права трактувалося по різному. Науковці виводили це поняття через інші категорії Філософії права. Томас Гоббс поняття природного права вивів через категорію свободи.

Концепція природного права Томаса Гоббса знайшла своє відображення у праці «Левіафан». Філософ визначає наступне поняття природного права: «Природне право являє собою свободу будь-якої людини використовувати власні сили за своїм переконанням для збереження власної природи, тобто власного життя і відповідно свободу робити все, що за її (людини) судженням є найбільш вдалим для цього»

Природне право є свободою будь-якої людини використовувати власні сили та засоби за своєю власною волею для збереження своєї природи. Природне право (lex naturalis) Т. Гоббс описує, як загальне правило, що знайшло власний розум та може само по собі діяти, відповідно до якого людині забороняється робити те, що може негативно відобразитись на її житті або порушити умови самозбереження людського життя, а також зневажати те, що людина вважає найкращим для самозбереження. Поняття «своя природа» Т. Гоббс розуміє як своє власне життя. Тому при такому підході людина має надані їй від природи та Бога природні права, - тобто право робити власними силами все, що може забезпечити її існування та життєдіяльність.

Під свободою Гоббс розуміє відсутність зовнішніх перешкод для руху: «Якщо щось може рухатися лише у середині визначеного середовища, обмеженого будь-яким зовнішніми тілом, то ми говоримо, що це щось не має свободи» [1, с. 89]. Свободи не може бути у людини, котра не має волі бути людиною. Для того щоб бути людиною необхідно мати власну волю. Особливістю розуміння свободу Т. Гоббсом є те, що він її пов’язує з владу і наголошує на тому, що свобода не може існувати окремо від влади. Тому існує лише одна свобода - природна свобода, що заснована на нормах природного права. В свою чергу природна свобода тісно пов’язана з Богом, який визначає людині діяти певним чином. У випадках, коли людина діє проти свободи Бога, - це протиправність. Людина має необхідну свободу, так як існування людини є необхідним для природи. Людина не може вибирати жити їй чи не жити, це вирішує Бог. Тому людині необхідно жити, і скільки вона живе – вона має свободу. Таке існування людини і забезпечується природним правом. Хоча природне право і не є обов’язковим для всіх індивідів, але держава може надати йому обов’язковості.

Таким чином, людська свобода не може бути безмежною і посягати на природні права інших людей. Свобода людини визначається Богом і забезпечується природним правом, яке в свою чергу дещо обмежує свободу. Природне право має оду з головних характеристик – це діяти за власним бажанням для зберігання власної сутності.

Дата добавления: 2015-05-10